Згадаймо юність, що горіла в Крутах

                         фото: erudyt.net

                                                         

                                                              Пам`яті тридцяти                                      

                                                              На Аскольдовій могилі
                                                              Поховали їх -
                                                              Тридцять мучнів українців
                                                              Славних, молодих...

                                                              На Аскольдовій могилі
                                                              Український цвіт! -
                                                              По кривавій по дорозі
                                                              Нам іти у світ.

                                                              На кого посміла знятись
                                                              Зрадницька рука?
                                                              Квітне сонце, грає вітер
                                                              І Дніпро-ріка...

                                                              На кого завзявся Каїн?
                                                              Боже, покарай! -
                                                              Понад усе вони любили
                                                              Свій коханий край.

                                                              Вмерли в Новім Заповіті
                                                              З славою святих. -
                                                              На Аскольдовій могилі
                                                              Поховали їх.

                                                              1918 

Вірш П. Тичини «Пам'яті тридцяти» уславлює подвиг студентів та учнів, які прийняли бій під Крутами й полягли за незалежність своєї батьківщини. Їх було сотня студентів проти трьохтисячної армії Муравйова. Ці студенти не побоялися відстояти незалежність своєї батьківщини. І тримали підходи до Києва до останнього подиху. Це - цвіт української нації, щирі патріоти, які ділом довели свою відданість рідному краєві.

Читачі бібліотеки вшановули пам’ять молодих героїв: ознайомилися з книжковою виставкою і прослухали  урок історії для дорослих.

Відомий і невідомий Тичина

    27 січня 1891-го року – народився Павло Тичина, український поет, перекладач, публіцист.

Саме в цей день відбулась поетична зустріч в бібліотеці ім. В.Чкалова. Викладач Університету Третього Віку Галина Юрченко натхненно прочитала вірші Павла Тичини, написані в ранні роки. За вікном був похмурий січневий день, а в бібліотечну залу прийшла «весна запашна, квітами-перлами закосичена», ми чули як липа шелестить, як мліє гай над річкою і горить-тремтить ріка. Навіть через 100 років нас чарують слова сказані коханій дівчині : "О панно Інно! … я ваші очі пам’ятаю, як музику, як спів".
Отак серед тривожної буденності нас торкнулась ніжна поезія і відкрилась кришталево – чиста душа поета. Читачі дізнались про невідомі нам сторінки біографії поета, почули вірші в яких поет відобразив страшні події буремних 20-х років минулого століття. Це так співзвучно з подіями сьогодення.
Ми вдячні Г. Юрченко за те, що буденного холодного дня вона повела нас стежкою до світлої поезії, наповнила наші душі ніжністю генеального поета. Зустріч була приємним відкриттям творчості Павла Тичини.

Милосердя, любов, доброта

Сьогодні ми часто чуємо слова: милосердя, любов, доброта, людяність, співчуття. Так нас тривожать сумні картини сьогодення нашої країни. Тому колектив бібліотеки імені В.Чкалова підтримав благодійну акцію, що відбулася 25 січня у парку ім. М.Островського, мета якої є підтримка українських військових у зоні АТО. На яскравих ятках було важко не зупинити погляд, все радувало душу і серце, та особливо дитячі роботи, які власними руками виготовили та надали для продажу учні шкіл Солом`янського району, також проводилися майстер-класи з виготовлення художніх виробів, всім бажаючим пов`язували на комірці жовті стрічки - символ єдності з українською армією. Працівники бібліотеки придбали: патріотичний солом`яний оберіг, велике серце, ляльку в українському вбранні, свічник "Українська ніч", квітковий кошик прикрашений національною символікою та багато іншого. Всі вироби знайшли своє місце в нашій бібліотеці, а зібрані на ярмарку кошти передані воїнам АТО.

«КАТЕРИНА БІЛОКУР. ПОСЛАННЯ»

«Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!»

                                                        Пабло Пікассо

  Ім`я Катерини Білокур - народної художниці України, геніальної особистості, однієї з визначних постатей ХХ століття, яка в своїх чудових полотнах втілила невмирущу красу живописної української природи, її неосяжні степові далі, щедрі дарунки родючої землі і розмаїття квітів - символ радості, щастя і духовного життя народу, - назавжди залишиться в історії українського мистецтва. 

23 січня до 115-річчя від дня народження художниці у Музеї видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького відбувся показ документального фільму «КАТЕРИНА БІЛОКУР. ПОСЛАННЯ» (2002 р.) та творча зустріч з режисером Ольгою Самолевською, письменницею Катериною Мотрич, яка читала закадровий текст у фільмі та завідуючою Музеєм-садибою художниці у селі Богданівка Ольгою Шаповал.
Поціновувачі таланту Катерини Білокур - читачі та працівники бібліотеки імені В. Чкалова відвідали цей захід.
Фільм – лауреат п′яти міжнародних кінофестивалів, лауреат премії «Київ» ім. Івана Миколайчука та Міжнародної премії ім. Арсенія і Андрія Тарковських.
Композитор – Володимир Губа
Листи Катерини БІЛОКУР читає Катерина Мотрич
Пісня у виконанні Ніни Матвієнко.

Науковий співрабітник музею (наша читачка) Регіна  Калашнікова знайомить гостей із життям та творчістю мисткині

Хата в Богданівці (1955)

Завідуюча Музеєм-садибою художниці у селі Богданівка Ольга Шаповал

Автопортрет (1950), Катерина Білокур

Фарби Катерини Білокур

Автор сценарію та режисер – Ольга Самолевська 

презентує передмову до фільму Євгена Сверстюка 

Квіти за тином (1935)

Письменниця Катерина  Мотрич розповідає, як читала закадровий текст у фільмі

Натюрморт "Сніданок" (1950)

Дружина  Миколи Кагарлицького (автора книг "Листами, мов зорею, засвітилася", "Я буду художником!", "Катерина Білокур очима сучасників")- Ольга Зінов`ївна читає листи Катерини Білокур

Гай (1955)

Красно дякуємо за цікаву зустріч!

"Відродження Вітчизни - це єдність наших душ"

Іван Андрусяк: «Колись в нас було негласне табу на вживання слова «Україна»»

Багато століть український народ виборював свободу, незалежність і державність. Історія залишила нам у спадок знакові події цієї боротьби, які підкреслюють волелюбність українського народу. Однією з таких подій, яка є прикладом незламного духу нашого народу, є день проголошення Акту злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки 22 січня 1919 року, який офіційно визнано Днем Соборності та Свободи України.

У тім, у світлі останніх подій: анексії Криму та вторгнення росіян на Донбас - День соборності набув особливої ваги для українців. Визначення Дня Соборності - це не тільки суспільна потреба, а й наш моральний обов'язок берегти світлу пам'ять незліченних жертв, принесених українським народом на вівтар незалежності, соборності, державності 

22 січня з цієї нагоди бібліотека імені В. Чкалова та школа №115 організувала зустріч старшокласників із сучасним українським письменником, поетом - дев’яностником, учасником поетичного угрупування “Нова дегенерація”, літературним критиком, перекладачем, редактором, журналістом – Іваном Андрусяком.

У залі шкільної бібліотеки відбувся круглий стіл "Відродження Вітчизни - це єдність наших душ". Письменник розповів про своє бачення цього дня в історії України, використовуючи особистий досвід, що сформувався в дев’яності, коли він був ще молодою на той час людиною, яка на власні очі побачила зміни в самосвідомості українського народу, відчула суттєві перетворення в суспільстві.

… ми останні пророки в країні вчорашніх богів 

ми останні предтечі великого царства диявола

ми зчиняємо галас і це називається гімн

ми сякаємо в руку і це називається правила...

"Нова легенерація" Джерело: видавництво "Грані -Т"

Не оминув увагою пан Іван і своїх улюблених «малявок». Багато цікавого дізналися учні 3-4 класів : про чупакабру, якій так потрібна сім`я та дитячий сміх у хаті, про книгу, яку можна читати з різних боків, про зайчика, який сумує взимку за сонечком , про хлопчика Івася Бондарука на прізвисько Бурундук, про "різні добрі капості". Зустріч залишила після себе дитячі усмішки та гарний настрій!

«Що сталось Зайчику?
Тобі наскучила зима?
«Все біле, біле, біле, бі...
А сонечка нема…»

Завітавши в бібліотеку, пан Андрусяк поспілкувався з нашими читачами та ознайомився з книжковою виставкою присвяченою дню Соборності.