Київські сторінки життя Івана Селезньова

11 березня, у нашій бібліотеці відбулася чергова краєзнавча лекція за участі провідного бібліотекаря з краєзнавчої роботи Центральної районної бібліотеки імені Г.Сковороди, Олександра Михайлика, Цього разу зустріч була присвячена постаті маловідомого, але талановитого українського художника Івана Селєзньова.

Цьогоріч виповнюється 170 років від дня народження художника (січень) та 90 років від дня його смерті (березень). Саме цим пам’ятним датам і була присвячена зустріч.

Під час лекції пан Олександр розповів про життя митця, його становлення як художника та мистецьке середовище, в якому формувався талант Івана Селезньова. Особливу увагу було приділено зв’язку художника з нашим районом.

Слухачі дізналися про викладацьку діяльність Івана Федоровича у Київському політехнічному інституті та у Київській рисувальній школі, де він передавав свій досвід молодим митцям. Також ішлося про його творчу дружбу з відомими художниками — Миколою Мурашко та Миколою Пимоненко.

Окремо зупинилися на внеску митця у мистецьке життя Києва. Зокрема, йшлося про участь Івана Селезньова у створенні іконостаса для Свято-Покровського собору у 1897 році, а також про його роботу над реставрацією розписів у Кирилівській церкві та Софійському соборі.

Всі присутні відкрили для себе нові сторінки історії мистецького Києва та дізнатися більше про митця, чиє ім’я не так часто згадується, але безумовно заслуговує на увагу.

Київський метрополітен

21 січня відбулась перша краєзнавча лекція 2026 року, а тема "Київський метрополітен", про яку розповідав провідний бібліотекар з краєзнавчої роботи Центральної районної бібліотеки імені Г.Сковороди, Олександр Михайлик, зацікавила наших читачів.

Дізналися багато цікавого про метрополітен, як один із символів столиці та важливу транспортну артерію міста. 

Від ідеї про створення підземної залізниці, яка виникла ще у далекому 1884 році, до початку втілення,  пройшло чимало часу, але влітку 1949 року метробуд заклав перші шахти. 

А вже 6 листопада 1960 року було відкрито першу чергу Київського метрополітену.

Пан Олександр детально розповів:

•  про задуми створення метрополітену, 
• про роки будівництва, 
• про перешкоди, які були на шляху робіт, 
• про формування гілок та їх сполучення,
•  про людей, які проєктували та будували підземні станції та багато іншого...

Окремий інтерес у слухачів викликала демонстрація проїзних квитків різних років — учасники мали змогу простежити, як змінювався їх вигляд і вартість упродовж часу.

Поетичне слово М.Рильського

17 грудня в нашій бібліотеці відбулася крайня у цьому році краєзнавча лекція, яку провів наш колега, краєзнавець Олександр Михайлик. Зустріч була присвячена постаті видатного українського поета — Максима Рильського.

Розповідь розпочалася з перегляду родинних світлин та спогадів про дитинство поета, проведене в селі Романівка на Житомирщині. Пан Олександр говорив про ранні життєві випробування Рильського — зокрема смерть батька, переїзд до Києва, роки навчання та формування світогляду майбутнього митця.

Особливу увагу було приділено творчості поета. Максим Рильський почав писати дуже рано: його перший вірш був опублікований уже 1907 року, а через три роки побачила світ дебютна збірка «На білих островах» (1910). Першу ж книгу було надруковано, коли авторові виповнилося лише 15 років.

Цікавим для багатьох став період життя Рильського після навчання — його діяльність як учителя в школі та викладача в університетах. Пан Олександр зачитував спогади учнів, які яскраво передавали атмосферу навчання та особистість педагога.

Окремим блоком лекції стала розповідь про ірпінський період життя Максима Рильського. Саме в Ірпені поет прожив значну частину свого життя, де створив чимало знакових творів.

Не оминули увагою й коло товаришів-неокласиків, з якими Рильського поєднували спільні погляди. Згадували Миколу Зерова, Павла Филиповича, Михайла Драй-Хмару — тих, хто формував високий стиль української поезії, відстоював культуру слова та європейські цінності в літературі.

І, звісно, цього вечора звучала поезія — багато поезії, доповненої історіями її створення, що дозволило ще глибше відчути силу слова та думки Максима Рильського.

Солом’янські адреси Української революції 1917-1921 рр.

19 листопада, у нашій бібліотеці відбулася краєзнавча лекція, яку провів наш колега, дослідник і краєзнавець Олександр Михайлик. Захід був присвячений маловідомій, але надзвичайно цінній сторінці нашої історії — Солом’янським адресам Української революції 1917-1921 рр..

Ми добре знаємо події, що розгорталися в центрі Києва — на Хрещатику, Володимирській, Липках. Проте Солом’янський район теж був важливим осередком революційних процесів, і лекція відкрила для нас чимало нових фактів.

Наші слухачі дізналися про:повстання полку імені Павла Полуботка; формування українського війська та роль Києва в цих подіях; важливі освітні заклади, що діяли в районі у революційний період; історію Протасового Яру та Пост-Волинського; вулицю Гарматну та казарми Залізничного району, де відбувалися ключові процеси; а також про стратегічно важливий об’єкт — залізничний вокзал, який був точкою зустрічі всіх ключових гостей та діячів того часу.

За знайомими вулицями та будівлями приховується багата історія боротьби, самовідданості та державотворення.

Полеглі герої новітньої війни: імена на мапі району

1 жовтня - День захисників та захисниць України, День козацтва, День Пресвятої Богородиці - це день духовного та національного єднання, коли вшановуємо і віру, і козацьку традицію, і сучасних героїв України. Саме в цей день відбулась лекція нашого колеги, краєзнавця Олександра Михайлика, присвячена новітнім героям, які віддали свої життя за свободу та незалежність України.

Під час зустрічі згадували імена мужніх захисників та захисниць: Віталія Скакуна, Юрія Матущака, Романа Ратушного, Катерини Ступницької, Сергія Берегового, Олега Афанаса, Максима Токарєва та Андрія Норова. Розповіді про життя, про подвиги та мужність кожного із героїв, а також про те, що, як на честь цих героїв у нашому районі були названі вулиці. Це – символ пам’яті та вдячності, який щодня нагадує нам про тих, хто захищав нашу землю й наше майбутнє.

Ця зустріч стала не лише уроком краєзнавства, а й нагадуванням про силу людського духу та важливість збереження історичної пам’яті. 

Василь Овсієнко: життя, присвячене Україні

3 вересня, у нашій бібліотеці відбулася краєзнавча зустріч із циклу "Видатні імена Солом'янки" з лектором та краєзнавцем Олександром Михайликом.

Цього разу розмова була присвячена постаті Василя Овсієнка – дисидента, громадського діяча, політв’язня радянських таборів, який усе своє життя присвятив боротьбі за незалежність України та збереження історичної пам’яті.

Присутні мали можливість дізнатися не лише про життєвий шлях і випробування, які випали на долю Василя Овсієнка, але й про його неоціненний внесок у розвиток українського руху опору та правозахисної діяльності.

Аттила Могильний і його Київ

2 липня, у першу середу місяця, в нашій бібліотеці відбулась краєзнавча лекція, яку провів наш колега, києвознавець Олександр Михайлик. Темою зустрічі стала постать Аттили Могильного — українського поета, журналіста, громадського діяча, чия доля тісно пов’язана з Києвом і боротьбою за національну ідентичність.

Аттила Могильний (1961–2008) залишив по собі глибокий слід — не лише своїми поетичними рядками, а й активною позицією у складні періоди новітньої історії України. Його тексти — це голос покоління, що виростало у передчутті змін, жило між страхом і надією.

Під час лекції Олександр Михайлик розповів:

про життєвий шлях Аттили Могильного;

його творчий спадок і теми, які проходять крізь вірші;

про маловідомі факти з біографії поета;

про дружбу з іншими культурними діячами.

Окрему увагу було приділено місцям у Києві, пов’язаним із його життям — як матеріальним слідом пам’яті, що зберігає дух доби.

Іван Світличний — лицар українського духу

4 червня, в стінах нашої бібліотеки відбулась лекція присвячена постаті Івана Світличного - поета, літературознавця, критика, перекладача, одного з найяскравіших представників українського шістдесятництва.

Зустріч провів наш колега, краєзнавець Олександр Михайлик, який розповів про життєвий і творчий шлях Івана Олексійовича. Особливу увагу було приділено його духовній стійкості, вірі в силу слова та непохитній любові до України.

Іван Світличний — це символ моральної чистоти й інтелектуальної мужності. Його творчість, життєва позиція, перебування в радянських таборах, листування й підтримка українських митців і дисидентів — усе це формує образ людини, яка жила не заради себе, а заради ідеї.

Особливо зворушливим моментом стали читання віршів Світличного, вшановуючи пам’ять митця, голос якого і сьогодні звучить щиро й актуально. 

Присутні мали можливість побачити фотографії, ознайомитися з цитатами з листів і творів, а також подискутувати про важливість збереження пам’яті про таких постатей, як Світличний, у нашій культурній свідомості.

                            

     

    

Іларіон Огієнко – постать, що формувала націю

У нашій бібліотеці відбулася надзвичайно пізнавальна краєзнавча зустріч за участі києвознавця, та нашого колеги, Олександра Михайлика. Цього разу слухачі мали змогу зануритися в життєвий і духовний шлях видатного українця — Іларіона Огієнка (Івана Огієнка).

Особливо зворушливою була розповідь про містечко Брусилів на Житомирщині, де народився майбутній митрополит. Пан Олександр розповів, як це мальовниче поліське містечко, з його традиціями, природою та громадським духом, вплинуло на формування світогляду Огієнка. Брусилівська земля дала Україні людину, яка своєю працею, науковими дослідженнями та духовною діяльністю прославила рідну мову і культуру.

Протягом зустрічі слухачі дізналися про багатогранну постать Огієнка — як мовознавця, історика, богослова, перекладача Біблії українською мовою, міністра освіти УНР, митрополита. У розповіді пролунали маловідомі факти з його життя, цитати, а також приклади невтомної праці задля збереження української ідентичності.

Монтажник

2 квітня, в приміщенні нашої бібліотеки відбулася краєзнавча зустріч за участі відомого києвознавця, нашого колеги, Олександра Михайлика. Темою зустрічі стало селище Монтажник – маловідома, але дуже цікава частина Києва.

Під час заходу читачі дізналися:
Як виникло селище та хто були його першими мешканцями.
Чим Монтажник відрізняється від інших районів столиці.
Які архітектурні та історичні особливості має ця місцевість.
Як змінилося селище за останні десятиліття.

Розповідь Олександра Михайлика супроводжувалася унікальними фотографіями, картами та архівними матеріалами, які допомогли ще краще уявити атмосферу цієї місцевості. Читачі задавали запитання та отримували вичерпні відповіді, а головне, кожен із присутніх ділився власними спостереженнями.

Дякуємо всім, хто долучився до зустрічі! Запрошуємо на наступні краєзнавчі заходи, де ми продовжимо відкривати цікаві сторінки історії нашого міста. 

Сторінки історії митрополита Василя Липківського

19 лютого у нашій бібліотеці відбувся захопливий краєзнавчий захід за участі відомого києвознавця Олександра Михайлика. Головною темою зустрічі стала постать митрополита Василя Липківського – видатного церковного діяча, просвітника та реформатора. Під час лекції присутні дізнались про біографію митрополита та його шлях до служіння, його роль у створенні Української автокефальної православної церкви, вплив Липківського на духовне та культурне життя України та його  трагічну долю в умовах радянських репресій. Розповідь Олександра Михайлика супроводжувалася архівними матеріалами, світлинами та цікавими історичними фактами, які допомогли краще зрозуміти значення митрополита Василя Липківського для української церкви та нації. По закінченні лекції ще довго відбувалось спілкування між слухачами, адже серед присутніх був доктор філософських наук, доцент кафедри богослів'я  Сергій Присухін (автор статей про видатного митрополита Василя Липківського). 

Відкриваємо історію Відрадного разом з Олександром Михайликом

22 січня в нашій бібліотеці відбувся краєзнавчий захід, на якому, наш колега, краєзнавець Олександр Михайлик, розповідав про історичну місцевість, колишній хутір, житловий масив і промислову зону в Солом'янському районі - Відрадний.

Що ми дізналися?

Як формувалася історична забудова району.

Якими були перші поселення на цій території.

Які визначні місця та пам’ятки приховує Відрадний.

Як історія цієї місцевості впливала на розвиток міста загалом.

Розповідь супроводжувалась фотографіями, архівними матеріалами та особистими дослідженнями. 

Чому це важливо?

Знання історії рідного краю допомагає нам краще розуміти його значення та унікальність. Відрадний — це не лише частина міста, а й частина нашої спільної культурної спадщини, яку варто берегти.

Запрошуємо всіх долучатися до наших майбутніх краєзнавчих заходів, адже кожна зустріч — це нова подорож у минуле, яка розкриває багатства нашої історії.

Мандрівка вулицями Чоколівки

6 листопада, за участі києвознавця та нашого колеги Олександра Михайлика, у бібліотеці відбувся цікавий краєзнавчий захід присвячений  Чоколівці, історичній місцевості Києва, що нині є частиною Солом'янського району. Олександр Михайлик поділився цікавими фактами про історію виникнення та про те, як змінювалася Чоколівка протягом десятиліть, згадував видатних особистостей, що тут жили та працювали. Учасники заходу дізналися багато цікавої інформації  пов’язаної з Чоколівкою, та мали можливість поставити запитання, що викликали живий інтерес. Захід став чудовою нагодою для всіх, хто цікавиться історією Києва, більше дізнатися про маловідомі сторінки минулого рідного міста.

Залізнична колонія

11 вересня в нашій бібліотеці відбулась чергова лекція за участі києвознавця та нашого колеги Олександра Михайлика. За проханням читачів, лектор знову розповідав про Залізничну колонію. В тих хто слухав попередню лекцію - виникли запитання, а нові - дізнались багато цікавого. Про початок виникнення поселення залізничників поблизу новозбудованого Київського вокзалу (1860-70 - ті роки), залізничних майстерень та житлових забудов. Який вигляд мали будинки, коли їх  почали видозмінювати (добудовувати поверхи), про видатних людей в честь яких названі прилеглі вулиці та багато іншого. 

З нетерпінням чекаємо наступну лекцію 25 вересня о 17.00!!!

Залізнична колонія

18 липня в нашій бібліотеці відбулась краєзнавча лекція за участі києвознавця Олександра Михайлика. На лекції всі присутні почули багато цікавої інформації про одне із перших поселень подібного типу в Україні - Залізничну колонію. Про вулиці та провулки, про будинки, майстерні, та їх призначення, про розташування їдальні, притулку для дітей - сиріт, училища, театру, про архітекторів, які проектували побудови та про відомих мешканців колонії. 

Батиєва гора

Батиєва гора - історична місцевість розташована на схилі пагорба над річкою Либідь і залізницею між Протасовим і Кучминим ярам. Вперше назва була зафіксована як Батієві могили ( походження назви до сьогодні не встановлено). Саме селище Батиєва гора виникло у 1898 році, як поселення робітників-залізничників, також збереглась частина старої забудови; майже 15 вулиць і провулків - Локомотивна, Кондукторська, Докучаєвська... В 1935 році, для дітей робітників - залізничників,  була побудована робітнича школа №1 ( на даний час це школа №60). Про ці та інші історичні відомості наші читачі дізнались 4 липня відвідавши краєзнавчу лекцію за участі провідного бібліотекаря з краєзнавчої роботи бібліотеки імені Григорія Сковороди, києвознавця Олександра Михайлика.