У міжнародній практиці бідність – це неможливість унаслідок нестачі коштів підтримувати спосіб життя, притаманний конкретному суспільству в конкретний період часу.
«Боротьба за ліквідацію бідності - один із головних моральних викликів нашого часу - не може залишатися метою одиниць; вона повинна стати покликанням для багатьох. У цей Міжнародний день боротьби за ліквідацію бідності закликають всіх приєднатися до цієї боротьби. Разом досягти реального і значного прогресу у справі ліквідації убогості ".
Історія проведення Міжнародного дня боротьби з бідністю нерозривно пов’язана з датою 17 жовтня 1987 року. В той день більше ста тисяч чоловік зібралися на площі Трокадеро в Парижі, де в 1948 році була підписана Загальна декларація прав людини, щоб віддати данину пам’яті жертв убогості, насильства і голоду. Присутні заявили, що убогість є порушенням прав людини, і підтвердили необхідність спільними зусиллями добиватися дотримання цих прав. Відповідні заяви накреслені на пам’ятному камені, який був відкритий в той день.
З того часу люди самих різних станів, переконань і соціального походження щорічно збираються 17 жовтня, для того щоб підтвердити незмінність своєї позиції і продемонструвати солідарність з незаможними. Такі ж пам’ятні камені були встановлені у багатьох країнах світу, і вони є місцем зібрання для проведення Дня. Один такий камінь знаходиться в саду Центральних установ Організації Об’єднаних Націй, і саме біля нього проводиться урочиста церемонія, щорічно організована Секретаріатом Організації Об’єднаних Націй в Нью-Йорку.
Своєю резолюцією, прийнятою 22 грудня 1992 року, Генеральна Асамблея оголосила 17 жовтня Міжнародним днем боротьби за ліквідацію убогості і закликала всі держави присвячувати цей День пропаганді і проведенню, в залежності від специфіки країни, конкретних заходів, пов’язаних з ліквідацією злиднів та бідності.
