пʼятниця, 29 вересня 2017 р.

На хвилях бібліотечного життя

Сьогодні наше життя заполонили різноманітні шоу. Маючи неймовірну кількість сучасних гаджетів, багато із нас живе віртуальним життям. Але віртуальне спілкування не замінить живого. Ось і в нашій бібліотеці завжди є ЖИВЕ спілкування, сьогодні це зустріч аж з двома письменниками, художниками. На зустріч із школярами молодших класів школи №115 завітали Катерина Міщук та Іван Донич. Надзвичайно цікавою була розповідь художниці про кольори, адже не всі знають походження назв, розбіжностей бачення кольорів різними націями.

Розповідали про створення пригодницького журналу для дітей "Крилаті", художнім редактором якого є Катерина Міщук,
читали вірші.
А ще, Іван Донич, професійний художник, письменник, музикант (грає на 32 музичних інструментах) прикрасив зустріч неймовірними мелодіями. З цікавістю роздивлялись та обговорювались назви інструментів.


P.S. Велике СПАСИБІ за подаровані книги та журнали!!!

Київський туман

Надзвичайно красива осінь з вкритими у золото деревами, ранковими туманами. Пора, коли насолоджуєшся по осінньому теплими днями, коли є ще можливість поїхати на природу, по гриби або просто поблукати осіннім лісом, пошурхотіти опалим листям. Та коли немає такої можливості, то завітавши у нашу бібліотеку завжди можна гарно провести свій час, а головне із користю. Так погожої недільної пори до нас у гості завітав молодий, талановитий поет, Олександр Валентинов. Людина яка вражає своєю багатогранністю, адже окрім написання віршів, музики, працює в Національному авіаційному університеті. 

Я часто наблюдаю по утрам
Туман и Киев в светло-серой дымке,
Стелясь вдогонку северным ветрам, 
Окутывает горы и низминки.

Саме такими рядками про Київ, київські каштани, фунікулер, старі київські дворики та багато іншого читачі слухали з величезним задоволення. Неочікувано приємною була презентація, адже цитуючи свої вірші, автор перевтілювався у своїх героїв, а ще грав на піаніно.







вівторок, 19 вересня 2017 р.

Наталка Капустянська ЗАПРОШУЄ на “капусник”

Недільного дня осінні листочки можна було позбирати не лише у лісі, а й у бібліотеці на Кавказькій. І листочки особливі - віршовані. У цих листочках можна було прочитати осінньо-ліричні рядки з поезії відомої української поетеси Тетяни Череп-Пероганич. Власне, на цій зустрічі і звучала лірика у виконанні самої поетеси, яка завітала на так званний “капусник”. Привідкриємо секрет: чому бібліотеку “Соломянська” обрано для проведення такого трішки жартівливого заходу, бо, окрім поезії, звучали й гуморески у виконанні київського автора та барда Олександра Сушка... Бо бібліотека на Кавказькій - одна із найстаріших бібліотек столиці. Та й, за словами читатів, у ній і аура особлива. А ще вздовж вулиці Кавказької пахне осінніми квітами, а неподалік бібліотеки каштани падають на брук. Отакий собі ліричний настрій створює нам природа...
Але повернімося до нашого “капусника”. Ідея створення такого мистецького заходу належить київській журналістці Наталці Капустянській. Бо треба людям нести позитивну інформацію, бо негативної і так достатньо. А, за її словами, поетесу, прозаїка, лауреата багатьох літературно-мистецьких премій Тетяну Череп-Пероганич запросила не випадково. Якось у Фейсбуці натрапила на осінні мотиви лірики Тетяни, то й взяла і поширила на своїй сторінці. Як того вечора самобутня співачка, українська Берегиня (а саме так називають) Людмилу Ященко, написала, що дякую за вірші, і на ці рядки вже написана пісня. Отак і стала причетною до створення ще однієї пісні на слова Тетяни Череп-Пероганич.  






До речі, на “капуснику”, дехто пішов додому із сюрпризом, за вгадану кількість пісень, написаних на вірші Тетяни. Звісно, ви вгадали, то були капустини, бо що ж можна ще прихопити на “капусник”?!.

До нових зустрічей на “капуснику”!

четвер, 7 вересня 2017 р.

Письменник кличе на урок

Гамірно та весело розпочався новий навчальний рік у нашій бібліотеці. До нас у гості, на зустріч із учнями третього класу школи №7, завітав талановитий поет, Юрій Бедрик, та завітав не один, а разом із мишкою, котиком, песиком, єнотом, слоником та багатьма іншими вигаданими та невигаданими тваринами. Слухаючи вірші поета, про друзів наших менших, школярі щиро посміхались, адже у кожному із прочитаних віршиків вони, можливо, впізнавали себе або братів своїх менших.



І звісно ж - фото на згадку!!!