"Руханка-читанка"

Спливають останні дні весни, а це означає, що  в школах прозвучить останній дзвінок і багато хто поїде відпочивати на море, а хто до бабусі в село. В школі - оцінки виставили, підручники здали і дружно зібрались та прийшли в бібліотеку на рухливо-музично-поетичну "Руханку-читанку" з співаком та композитором Ігорем Якубовським. Співали, читали скоромовки, тупотіли, плескали в долоньки, підтанцьовували і водночас всі разом вчились та веселились. 

Чарівні кетяги калини

 Петриківський розпис - це красиво, яскраво, завжди заворожує погляд. Це твори на котрі можна дивитись годинами і метикувати, "а як же ж це намалювали?". А для того, щоб можна було не тільки дивитись, а й попробувати відтворити автентичні орнаменти, ми запросили провести школярам майстер-клас, майстриню Наталю Миколаївну Смирнову. Слухаючи розповідь про техніку - петриківку, про кольори, які використовували, про пензлики із котячої шерсті, різноманітні орнаменти та багато іншого дітлахи заледве стримувались, дуже вже кортіло творити. Навчились малювати кетяг калини, який тримає в дзьобику чудовий птах - голуб, а багато хто дофантазував і намалював цілу картину, із квітами, сонцем, травою. 

По закінченню майстер-класу всі розбіглись по бібліотеці розглядати на величезну кількість нових книг. Кожен знайшов щось для себе.

"Муся та бабуся" на гостині

 Ура, знову в бібліотеці гамірно!!! В гості завітали другокласники на зустріч із чудовою книгою Галини Кирпи "Муся та бабуся". Зворушливу історію про котика, який залишився сам на сам із навколишнім світом, та бабусю, в якої велике серце та щира душа, розповіла Саломе Енгибарян, а вона, мабуть, знає кожну книжку Видавництва Старого Лева. Спочатку заслухались історією, а потім  приступили до справи і дали волю фантазії, кожен із присутніх створив котика із пластикових тарілок. 

Дитячий куточок із привабливим "сидячим" підвіконням та новенькими книжками не залишив байдужим нікого.

Цілий всесвіт наших водоймищ

Озера, річки, моря та океани своєю чарівністю, голубизною та глибиною зачаровують чи не з першої хвилини. Ми любимо відпочивати на березі водоймищ, поплескатись в прохолодній водичці, та не замислюємось про рослини які ростуть в воді, для чого вони; про різноманітних мешканців, без яких море не море, річка не річка. Сьогодні з цікавезною розповіддю про жителів водоймищ до нас завітав давній друг бібліотеки - науковець, полярник - Олександр Савицький. Маса емоцій та шквал запитань, які дітлахи навперебій задавали, створили неймовірну атмосферу від проведеної зустрічі, та впевненість, що багато  із них, по новому, подивляться на  природу, яка оточує нас.

А ще, ми пограли у вікторину на знання морських та прісноводних риб.

І, навіть, отримали автограф від полярника.

«Овочі, ягоди та фрукти – корисні продукти»

Найбільшу частину корисних поживних речовин картопля містить прямо під шкіркою. Помідори – це справжнісінькі фрукти. Вони були юридично класифіковані як овочі Верховним судом США в 1893 році. Є близько 5000 сортів помідорів, і вони є другим найбільш широко споживаним овочем у США після картоплі. А що, ще ми знаємо цікавого? 

Історичні цікавинки до Міжнародного дня музеїв

У кожній країні є велика кількість національних музеїв, картинних галерей, де відбуваються різноманітні виставки — і всі вони по-своєму відображають історію, культуру та звичаї певного регіону. Є й такі музеї, які протягом багатьох десятиліть є культурним центром для туристів та поціновувачів мистецтва з різних країн. Які ж вони — самі знамениті, найбільш відвідувані і самі значущі музеї світу? 

«Країни. Музеї. Колекції»

У численних музеях світу зібрані самі дивовижні експонати, і деколи навіть дивуєшся — а кому це взагалі в голову прийшло? Всі знають Паризький Лувр і Санкт-Петербурзький Ермітаж, але насправді в різних містах і країнах деколи трапляються найнеймовірніші музеї, присвячені взагалі всьому на світі. Проте, раз вони існують, значить, комусь вони цікаві, вірно? А це все, що від них вимагається.

Факти про музеї світу

1. Своє сучасне значення слово «музей» набуло в Епоху Відродження. А взагалі спочатку воно походить від грецького «музеон», що означає «храм музи».
2. Широко відомий знаменитий музей мадам Тюссо, найвідоміша виставка воскових фігур. Велика частина його експозиції знаходиться в Лондоні, і вона налічує близько 1000 експонатів.
3. Найбільш відвідуваним музеєм світу є французький Лувр. Щороку тут буває понад 9 мільйонів відвідувачів.
4. Розташований у російській Кубинці музей танків є найбільшим у світі з усіх танкових музеїв.
5. 
   Найбільшим музеєм України є Національний художній музей України, заснований у 1899 році. В ньому зберігається більше 40 000 експонатів.
6. А от якщо говорити про займану площу, то найбільшим музеєм світу є Паризький Лувр. Його площа — цілих 58.470 квадратних метрів.
   
7. Найбільший у світі художній музей розташований у Токіо, столиці Японії.
8. Найдавнішою з нині діючих публічних музеїв світу є Капітолійський музей, розташований в Римі. Він був заснований в 1471 році.
9. В Амстердамі є Музей тіла людини, виконаний у вигляді 35-метрового тіла. Відвідувачі переміщуються всередині нього.
10. Нью-Йоркський музей природної історії знімався в різних фільмах частіше, ніж будь-який інший музей світу.
11. Другий по відвідуваності музей світу, Британський, має експозицію з 8 мільйонів експонатів.
12. Найбільша в світі колекція в межах однієї будівлі знаходиться в Ермітажі.
13. У Україні перші музеї з’явилися теж давним-давно, у Одеській (1825 р.), Миколаївській областях (1898 р.), Херсонський ліцей (1897 р.), Херсонський природничий (заснований професором Пачовським), Київський історичний (1899 р.), Львівський природничо-етнографічний, Полтавський кустарно-промисловий музей (1892 р.) тощо.
    
14. На те, щоб просто пройти звичайним кроком по всіх залах Санкт-Петербурзького Ермітажу, не зупиняючись, потрібно близько 12,5 годин.
15. В хорватському місті Загреб є Музей розбитих сердець, присвячений нещасної любові.
16. В Канкуні, Мексика, є унікальний підводний музей скульптур. Щоб оглянути їх все, доведеться зануритися з аквалангом на глибину близько 10 метрів.
17. Національний музей Болівії, Каса де ла Монеда, колишній монетний двір, є найбільш високо розташованим музеєм світу. Він лежить на висоті близько 4100 метрів над рівнем моря, в місті Потосі.
18. У Німеччині є музей брехні, всі експонати якого являють собою підробки. Так, тут виставлені швабра Сталіна, радіо з «Титаніка», вуса Адольфа Гітлера і багато іншого.
    
19. У японському місті Нагасакі є Музей атомної бомби, експонати якого розповідають про трагедії, колись розігралася на цьому місці.
20. Литовське село Биетай примітне тим, що тут знаходиться самий маленький у світі музей, розташований в дуплі старого дуба.
21. У Голлівуді є унікальний Музей смерті. Крім знарядь тортур та інших похмурих експонатів тут зберігаються також і твори мистецтва, створені серійними вбивцями.
22. В Індійському місті Нью-Делі (фактично районі міста Делі) є музей туалетів .
23. А в Москві можна відвідати Музей історії пияцтва.
24. У Парижі, французької столиці, є музей каналізації, що розташований, власне, у старої каналізації. Щороку його відвідує близько 100.000 чоловік.
25. В Японії є музей сніжинок. Двох однакових експонатів в ньому, немає — як відомо, кожна сніжинка унікальна.

Веселковий місяць солов'я

Травень вже вповні вступив у свої володіння. Це чарівний місяць буяння життя в природі, яскравості барв, справжнього тепла, надій на добрий урожай та на кращу долю.

А що, Вам відомо про цей місяць?

НАРОДНІ ПРИКМЕТИ на травень

1 травня. З цього дня вже можна висаджувати різні овочі: моркву, буряк. У минулі часи вважали, що якщо початок травня теплий, то в кінці обов’язково буде холодно, і навпаки. Це пора ранніх гроз. На початку травня цвіте в'яз, агруз, зеленіє чорна смородина.

2 травня. У цей день був звичай розстилати на землі полотна, класти пироги. У такий спосіб наші пращури пригощали весну, щоб вона дала хороший урожай. У цей час зацвітає бузина, жовта акація, польовий клен, осика...

3 травня. З давніх часів існує звичай цього дня поминати своїх померлих родичів і відвідувати кладовища. Спостерігаючи за погодою, наші пращури помітили, що дощ цього дня віщує гарний урожай.

4 травня. У цей період потрібно спостерігати за черемхою: якщо вона рано зацвіла, то буде тепле літо. Чим раніше вона починає цвісти, тим спекотнішим буде літо. З цього дня вкривається квітами ліловий бузок, у садах зацвітають нарциси. Саме час садити часник, щоб уже влітку зібрати врожай.

5 травня. У минулі часи помітили, що якщо 5 травня вночі буде заморозок, то ще 40 днів вранці буде холодно. Напередодні дня Юрія (6 травня) святкували свято Ляля. Найкрасивіша дівчина (Ляля) повинна була кидати подругам вінки. Хто спіймає, ховає подарунок до наступної весни. Відтоді починали висаджувати картоплю.

6 травня. У народі сей день називали Єгорієм (Юрієм) Весняним, і пов’язано це було з приходом весни. За народним повір’ям, Єгорій Весняний володіє чарівними ключами, котрими відмикає весняну землю і випускає росу, від чого починається бурхливий ріст усіх трав: «Єгорій землю відмикає». У цей час прилітають ластівки: «Ластівка прилетіла – скоро грім загримить».

7 травня. У минулі часи до цього дня в селян закінчувався хліб, розпочинався голодний травень. У давнину з цього дня бувало ще 12 холодів. У садах починають квітнути яблуні, розбруньковуються груші й інша садовина.

8 травня. «Якщо випаде у травні три дощі добрих, то і хліба буде на три роки повних». Якщо співочі птахи прилітають зграями – на тепле літо. Якщо у цей день бачили веселку, та ще й високу і круту, – до хорошої погоди, якщо ж вона була низькою і пологою – до негоди.

9 травня. У цей час квітне черемха і чорна смородина, зеленіє садовий жасмин, барвінок... Наші пращури помітили таку городню прикмету: якщо лист берези розвернувся повністю – можна саджати картоплю.

10 травня. «Пора орати, коли грім гримить, ліс у листя одягається, жайворонок заспівав, а водяні жабенята квакати починають», – так казали у давнину. Якщо у цей день ясний схід сонця, то літо, ймовірно, буде вітряним...

11 травня. У давнину спостерігали за погодою вночі: якщо вона була теплою, а небо зоряним, отже, буде гарний урожай.

12 травня практикували такий звичай: якщо опівдні вийти на дорогу і підставити обличчя теплому вітру, то «здоров'я додасться на цілий рік». Наші пращури помітили, що ясний схід сонця у цей день обіцяє хороше літо.

13 травня наші пращури спостерігали за вечором і ніччю. Теплий вечір і зоряна ніч пророкували грозове і тепле врожайне літо. На погоже літо вказував і ясний схід сонця.

14 травня. Цей день називають Запрягальником, позаяк на цей час випадає розпал польових робіт. Негода цього дня передвіщає сувору й холодну майбутню зиму. А якщо сонце сходить ясно – все літо буде гарним, погожим. У цей час у давнину проводжали весну і зустрічали проліття.

15 травня відзначають день Сіячів. У цей день починають співати солов’ї, тому і день, і місяць травень називають солов’їним. Якщо соловейко співав заливисто, значить весна пішла на спад, а літо – на прибуток. Якщо соловій заспівав на голі дерева – бути неврожаю садовини.

16 травня. Якщо цього дня цвіте черемха – чекай холоду. Наші пращури вважали, що цвіт черемхи приносить холод.

17 травня. У давнину цього дня рубали дерево на вичинку ложок. Наші пращури чекали в цей день сильного дощу, позаяк він приносить урожай чистий і достатній. У цей час зеленіє дуб, цвітуть вишні, яблуні, груші, ранні сорти калини, шипшини.

18 травня. Цей день називають Розсадницею, позаяк у період з 18 по 25 травня прийнято висаджувати розсаду капусти. Займаються цим зазвичай лише жінки. «Якщо посадить овочі чоловік, то вони зацвітуть, але не дадуть плоду». У цей час починає зеленіти липа, зацвітає чорниця.

21 травня. День пам'яті апостола і євангеліста Івана Богослова. У народі святого називали Градобоєм і Пшеничником. Якщо у цей день буде дощ - грибів буде багато. Була у цей день традиція пекти пироги для пригощання мандрівників і бідних. У цей час лопаються бруньки у лісової шипшини. Починають цвісти ранні іриси.

22 травня вшановується пам'ять святителя Миколи. У народі це свято найбільш відоме під назвою Микола Весняний. Обидва Миколи - і Зимовий (19 грудня), і Весняний - погоду встановлюють. "Микола Весняний - з теплом, Микола Зимовий - з морозом". Цим днем знаменується кінець весни і початок передліття (з 22 травня по 10 червня). На Миколая можуть бути грози, дощі: "Дощ у травні хліба піднімає".

23 травня. День апостола Симона Зилота. У народі цей день називався Семик. Чому така назва, невідомо, але земля в цей день вважалась іменинницею. Працювати у цей день на землі було заборонено, оскільки земля повинна відпочивати. 23 травня ходили по лісах і дібровах, збирали різні трави, яким приписували особливу цілющу силу. Наші пращури помітили, що холодний день на Симона обіцяє хороший врожай зернових культур.

24 травня. Цей день вважали показником погоди для всього літа. Якщо мокро, то й усе літо буде мокрим, і навпаки. «Якщо багряний схід сонця, а вдень дощ – літо буде мокрим і грозовим». Якщо туман з’являвся ввечері і розходився до сходу сонця, то чекали негоди.

25 травня. У давні часи помітили, якщо ранок у червоному кожусі (червоне небо під час сходу сонця), то літо буде сухим і пожежонебезпечним.

26 травня. У народі цей день називали Комарницею. Хоча асоціації з цими комахами у нас не зовсім приємні, але саме їх чимала кількість передбачає ягідний урожай. У давнину говорили: «Багато комарів – готуй по ягоди коробів, багато мошок – готуй по гриби козуб». Якщо цього дня ластівки літають низько, незабаром буде дощ.

27 травня. В давні часи цього дня очікували як закінчення будь-яких холодів. Але якщо день видавався все-таки холодним, то варто було очікувати такого ж літа. До цього дня прилітають ластівки, приносять тепло.

28 травня. 28 травня відзначається день пам’яти Пахомія Великого, який мав дар чудотворця і зцілював від недуг. У народі цей день називали Бокогрієм. Як правило, цей день завше буває теплим і вказує на те, що літо, яке настає, теж буде теплим.

29 травня. У народі цей день називали Федір Житник, позаяк 29 травня було останнім строком для посіву ярових. Якщо на Федора зацвіла горобина, то погода буде теплою.

30 травня. У давні часи помітили, що погода влітку буде саме такою, якою вона є у цей день.

31 травня. У давні часи цей день був пов'язаний в основному з посівом льону. Наші пращури слідкували за тим, яке дерево у цей день лист розгорне. Якщо дуб перед ясеном лист пустить, значить літо буде сухим.

Травень – це пік весни, справжній славень їй, дивовижній порі року. Щирим, світлим почуттям і радістю сповнює він серця і душі людей, його пісня робить їх натхненними, крилатими, а помисли і почуття – опоетизованими. Саме тому місяць буяння трав, квітів, теплих сонячних променів і ніжних почуттів прадавні віщуни присвятили соловейкові. Навіть свято назвали поетично: Солов’їним Великоднем.

СОЛОВ’ЇНИЙ МІСЯЦЬ

Його називають солов’їним місяцем. І в назві цій – не лише співуча пташка…

Жива природа постає у невимовній красі! Солов’їний місяць уже цілком вступив у свої права. Розлив молоко аличі, вишень, черешень, напоїв повітря пахощами конвалії й бузку, черемхи й акації, рясно вкрив землицю зеленим килимом трав із жовтогарячими кульбабиними сонцями, ліси заквітчав біло-зеленими озерцями ніжних конвалій, а на тлі небесної блакиті увімкнув біло-рожеві свічки каштанів.

Весна-красуня заквітчала землю веселковими барвами квітів, соковитою зеленню трав, теплом і щирістю погожих днів. Травень наснажує людські душі світлими почуттями, мріями, коханням. І слово бере соловейко, щироголосий віщун весняного настрою, молодости й любови...

Травень – це пишна зелена трава, білосніжне цвітіння вишень, яблунь, дзижчання працьовитих бджілок у різнотрав’ї. Травень – це пора, коли люди садять овочі, злаки, різну зелень. Адже як потрудишся в цю пору року, такий восени і збереш урожай, бо весняний день рік годує.

Назва "травень" – рідна, українська. З давніх-давен збереглася назва місяця, у якому буяють трави. Свою імення отримав від того, що в його пору буйно ростуть і квітують різні трави. Цей місяць має й инші назви: пісенник і громовик. І ці, давніші народні, назви повністю відповідають своєму значенню. Адже в лісах, у гайках, на полях, біля річок, побіля людських осель цілоденно чути різні пташині пісні: солов’їні трелі, дивні посвисти шпаків, кування зозуль...

А громовик він тому, що нерідко у травні бувають і лункі розряди грому.

Загалом травень люди вважають одним із найпоетичніших місяців. Він мовби нагадує: поспішайте намилуватися красою весняного дивоцвіту, бо вона вельми недовготривка і скороминуча. Справді ж бо, з травнем завершується чудова пора: весна.

Травень – п'ятий місяць року у Григоріанському календарі, третій - у давньоримському (до реформи Цезаря). Цей місяць має 31 день.

Традиційну його назву останнього місяця весни, «травень», в Україні офіційно було повернуто у ХХ сторіччі з відродженням мови народу княжої Руси як писемної української мови. Назва походить від слова трава. Саме так період, відповідний квітню, називали наші пращури ще до виникнення Руси і саме так називають його в інших слов’янських мовах. За візантійською традицією, місяць називали «маєм»: від імення давньоримської богині весни Майї.

У стародавніх рукописах так і значиться: «...місяць Майї, рекомий – травнь». Адже, за давньогрецькою міфологією, сей місяць було присвячено богині Майї, доньці Атланта і Плейони, матері Гермеса (Меркурія). Майя була старшою із сімох сестер Плеяд (в Україні це сузір’я здавна називають Стожарами), небесних німф, який з’являються на небі саме у травні, віщуючи настання сприятливої для мореплавства пори.

На відміну від мов Західної Європи та московинської, які використовують назви місяців латинського походження, у багатьох слов’янських мовах такі назви мають слов’янську етимологію (походження): словенська: mali traven – квітень, veliki traven – травень, хорватська: travanj – квітень, болгарська: тр'вен – травень, македонська: Треве – квітень, чеська: květen — травень... Яка схожість з українською назвою!

Можливо, розрив на місяць у болгар пов’язаний з тим, що частина предків болгар жили північніше, у басейні річки Волга, і в них період росту трави наставав пізніше.

У травні ще можливі заморозки на поверхнi ґрунту i в повiтрi. Бували й травневі сніги.

ТРАВЕНЬ В УКРАЇНСЬКОМУ ФОЛЬКЛОРІ

Приказки

Травень ліси зодягає, літа в гостечки чекає.

Дуб у травні в листя одягається, а скотина трави наїдається.

Коли теплий квітень і мокрий май, то буде жито – наче гай.

Травнева роса краще вівса.

У маю і баба в раю: як не затанцює, то хоч молодість згадає.

Травень ліс прибирає – літо в гості закликає.

Бува погода в май: худобі їсти дай, а сам на піч тікай.

Соловейко – мала пташка, а май знає.

Май-розмай, дощами нагадай!

На май коровам дай, та й вила ховай.

У травні і пня вбери, то буде красним.

Травневий дощ – як із грибами борщ.

Травень багатий на квіти, а хліб у жовтня позичає.

Прийде май, то всяк собі дбай.

ПРИКМЕТИ 

Якщо травень холодний, то не будеш голодний – рік буде хлібородний.

Якщо початок травня холодний, то наприкінці місяця буде тепло, і навпаки.

Травень холодний – посів ярини ранній.

Якщо у травні дощ не впаде, то й золотий плуг не виоре.

Хто в маю одружиться, то буде вік маятись.

У травні одружився, то весь вік журився.

Дощ у травні – врожай справний.

Сухий і теплий май – буде скупий урожай.

Як’ сухий май, то гроші на хліб збирай.

Часті тумани у травні – на мокре літо.

Часто зірниці дарує май – буде добрий урожай.

Якщо травневий дощ починається великими краплями, то він не надовго.

Як’ у травні дощ і грім – буде радість людям всім.

Як’ випадуть у травні три добрих дощі, то вродить хліба на три роки.

ТРАВНЕВІ СВЯТА, державні й міжнародні

9 травня – День Європи.

Міжнародний День матері (1914; в Україні – з 2000 р.), друга неділя місяця (цього року – 13 травня).

День родини – 15 травня.

Третя субота травня – День науки (з 1997 р.).

РІДНІ, УКРАЇНСЬКІ НАЦІОНАЛЬНІ, свята і пам’ятні дати

Травень – місяць Лади (з 21-го числа. Під покровом Хорса і Вишеня, з 22-го числа – місяць Купайла. Під покровою Хорса і Леле).

- 2 травня – Свято Весни. День тата Оря. Солов’їний Великдень.

- 21 травня – День Рослинного світу.

- 26 травня – Обхід Зеленої Ниви.

- 23 травня – День Національних Героїв. Героєм української нації вважаємо того, хто захищає наш національний спосіб життя, цілісність нашої прадавньої держави, єдність української Нації, рідні звичаї, культуру, мову і Рідну віру, які сягають у сиву давнину тисячолітньої минувшини і часів ОУН, УНР, Гетьманщини, Руси, Антів, Сарматів,Скитів,Черняхівської, Мізинської, Трипільської культур. Цього дня ми повинні славити героїв-рідновірів, адже саме вони зберігають і передають Національні цінності, захищають їх від глобалістичних, інтер(без)національних, мульти(без)культурних процесів, демо(но)кратії світових релігійних культів на зразок юдо-християнства й ісламу.