вівторок, 29 вересня 2015 р.


Трохи "по Де Бо Ширіли" на передодні професійного свята в бібліотеціімені М.Реріха!


Вечір вийшов справжнім веселим капусником  з жартами, чудовим настроєм! Нашій ведучій ЄвгеніЇ Пірог вдалося розбудити в присутніх дух творчості. Усі учасники натхненно й азартно змагалися у численних конкурсах, вирішували цікаві завдання. Родзинкою свята стало привітання від поета, письменника, офіцера, справжнього патріота, автора-виконавця чудових пісень - В'ячеслава Купрієнко .
Було невимушено, весело та радісно, як буває тільки в колі друзів! Сподіваємось, що цей чудовий, добрий вечір зародив нову традицію бібліо-святкування!

Ще раз ВІТАЄМО ШАНОВНИХ КОЛЕГ З НАШИМ ПРОФЕСІЙНИМ СВЯТОМ – ДНЕМ БІБЛІОТЕК!







Організатори великого бібліотечного “Де Бо Ширства”: бібліотека на Кавказькій і бібліотека імені М.Реріха.












Кривавий вересень на Київських схилах

"Отця сивобрового бачу, і брата, і матір свою... Над братнім усопшим народом ми молимось, мертві й живі"   
                                                    Д. Павличко
      
     Кривавий вересень... Бабин Яр... Наш невимовн6ий біль... Наша нетліюча пам’ять... Одна з найчорніших сторінок літопису зла та страждань, викарбувана людською кров’ю. Після Другої світової війни назва Київського яру стала символом страшної трагедії. Так історично склалося, що Бабин яр, і в Україні, і в світі означає значно більше, бо є відкритою адресою масових розстрілів часів минулої війни. Саме тут з вересня 1941 року по вересень 1943 року відбувалися незлічені вбивства єврейського населення, ромів, українців, радянських військовополонених, партизанів-підпільників. Київський яр став братською могилою для українських євреїв, п’яти циганських таборів, моряків Дніпровського загону Пінської військової флотилії, членів ОУН, серед яких відома поетеса, "нескорена українка", відважна жінка - Олена Теліга. 
 За різними підрахунками жертвами злочинного окупаційного режиму стало від 70 000 до 200 000 тисяч чоловік. 
До дня пам’яті жертв Бабиного яру (29 вересня) у бібліотеці представлено виставку-спомин "Бабин яр: без права на забуття". Кожен відвідувач зможе ознайомитись із тематичними матеріалами та вшанувати пам’ять усіх загиблих на Київських схилах.
Біль та скорбота за невинно вбитими жертвами різних народів повинні об’єднувати усіх нас, незважаючи на національну чи релігійну приналежність.











пʼятниця, 25 вересня 2015 р.

Вікно у світ – в Бібліотеці


В історії людства протягом багатьох століть у ствердженні національної самобутності визначну роль відіграють бібліотечні установи. Кожна цивілізована держава, дбаючи про духовність, освіченість свого народу, турбується про їхнє створення і поповнення. Усе життя людей поступово осідає в книзі, яка живе і владарює в царині бібіліотечних полиць.  Беручи книгу до рук, починаєш відчувати незриму присутність тих, хто створював і вдихав у неї життя, хто живився її знаннями і робив помітки на сторінках.
            І хоч розум людини вигадав інші, новітніші засоби здійснення комунікації, ніщо не може зрівнятися із часом,  проведеним у читальні. Якщо залізниці та авіалінії скоротили відстані, інтернет зробив доступним будь-яку інформацію, то книги спресували час і події, у які ми постійно поринаємо. Під шерхіт пожовклих сторінок по-новому переосмилюємо минуле, ретельно й прискіпливо переглядаємо програми майбутнього. Чи не тому й до цього часу розшукують всезнанну книгозбірню Ярослава Мудрого, вважаючи це справою честі нащадків?!
            Сьогодні Україна дійшла того рубікону, який нам будь-що треба перейти. А для цього необхідні не лише високий інтелект і глибокі знання, а й історичний досвід та виважена мудрість поколінь. Бо сучасні книгозбірні – це повноцінні  інформаційні, культурні й освітні заклади, зусиллями яких є вагомий внесок у розвиток українського державотворення і розбудову громадянського суспільства. Тож частіше відчиняймо двері бібіліотек, уважніше гортаймо сторінки незрадливих друзів, що духовно збагачують, розраджують, надихають, дають мудрі поради й відповіді на багато запитань, які ставить саме життя.
            Живучи повсякденно й розмірено, читальні, як і люди, чекають своїх свят. Символічно, що саме на 30 вересня, у православне свято Віри, Надії, Любові та їх матері Софії (мудрості),  припадає Всеукраїнський день бібіліотек! А дарують  людям вічну мудрість книг – бібіліотекарі, що відзначають свою професійну дату. Вітаємо всіх колег і зичимо міцного здоров»я і довголіття, сімейного затишку, родинного тепла, дружнього взаєморозуміння та пітримки!
            Наша книгозбірня вже стала постійним осередком дозвілля й духовності на Солом»янці, частими гостями якої є  вітчизняні поети, письменники, науковці, ветерани і просто обдаровані особистості. Та найбільше чим пишається бібіліотека – це наш читач, який завжди був, є  і буде в центрі уваги, його першочергові запити й інтереси.
         Відкриваючи безмежний і різноманітний світ бібліотечного простору, пропонуємо всім  відвідувачам переглянути й ознайомитись із  нашими  бібліоекспозиціями, підготовленими з нагоди професійного свята. «Вікно у світ в бібліотеці» - виставка, що неодмінно стане провідником у світі нового й непізнаного,  «Цікаві таємниці в книжковій полиці»  - зацікавить усіх  вибагливих збирачів духовних скарбів у  бібіліотеках   різних куточків України та за  кордоном. Любителі  справжніх мандрівок здійснять  дивовижну і захоплюючу віртуальну подорож  найвідомішими бібіліотеками світу.
           Запрошуємо всіх бажаючих на культурний і духовний відпочинок до бібіліотеки, скористатись чималим спектром інформаційних послуг, відвідати незабутні заходи, творчі вечори й зібрання, стати очевидцями унікальних виставок та взяти участь у майстер-класах. А головне, стати  невід»ємною частиною нашої дружної бібліотечної родини!


Чекають зустрічі з людьми                                               
як незрадливі друзі ці бібліотеки
Їх наші предки ще назвали з давнини
значуще і правдиво так – духовні ліки.

Хто ж змалку книгозбірні обмина
і з книгою не дружать далебі.
Злоба замість добра в їх душах пророста
і щастя не приходить на поріг.

Ще в Київській Русі на вагу золота
цінилась кожна книга зазвичай.
Із них усе життя, як мед у сотах
про це, людино, добре пам”ятай!

Бібліотек, ви, не минайте друзі,
хай їх не вкриє пил століть.
Бо їхня мудрість – як повітря в лузі,
без нього нам дихати, не жить!


 Дуже приємно читати теплі та щирі слова  від  наших читачів!



Джерело:  https://www.youtube.com/watch?v=3Bh-2gbKS8U






















вівторок, 22 вересня 2015 р.

Дороги, окутані пилом, якими ми йшли у бій


   
  Сьогодні, коли спокійне й розмірене життя українців порушують  події на Сході, ми всі через душу й серце пропускаємо неодмінну значимість слів «мир», «свобода», «незалежність». Десятки років минули від тих тривожних вікопомних часів розгрому фашистської орди, а люди старшого покоління й нині у вітальних листівках з року в рік бажають один одному якнайвищого людського блага – мирного неба над головою.
  Своїми подвигами прославили нашу Вітчизну різні покоління українського народу, які на своїх плечах винесли тягар найстрашнішої війни ХХ століття  - Другої світової. У найтяжчий час для нашої землі мільйони українців, у тому числі тисячі киян, пішли на фронт, ставши  добровольцями. Але були й такі, хто в суровий воєнний час боровся з ворогами у глибокому тилу – це герої-підпільники. Вони зробили неоціненний внесок у перемогу над загарбником.
   Однією з таких постатей і є наша гостя, учасниця партизанського руху в Україні, безпосередній очевидець тих трагічних подій, представниця жіночої статі, чий подвиг неможливо не оцінити, ні порівняти – Дрожжина Лариса Леонтіївна.
       Пам'ять…  Вона нетлінна й вічна. Вона дивиться на нас зі старих фронтових фотографій,  які зберігають колишні партизани, і не дає потьмяніти жодній героїчній сторінці перемоги над фашизмом. А юне покоління , про їхні бойові подвиги, їхнє героїчне життя зможе дізнатися сьогодні тільки з їхніх розповідей, кінофільмів, творів художньої літератури.
      Із розумінням того, що, на превеликий жаль, і сьогодні Україна потопає у вогні гніту та неспокою, як ніколи раніше, рідна  земля потребує захисту,  а українські солдати нашої з вами підтримки. Тому учні 115 школи, які завітали цього дня  у бібліотеку   долучились до Всеукраїнської акції «Голуб миру». Кожна дитина прикріпила паперового голуба до прапора нашої держави, якій ніби молив у неба, щоб  землі були квітучими, а держава незалежною, щоб кожного ранку у безхмарному небі піднімалось сонце, а над Україною лунала переможна пісня.

   













неділя, 20 вересня 2015 р.

Я БАЖАЮ МИРУ УКРАЇНІ !

21 вересня у Всьому світі відзначається «Міжнародний день миру». Це день загального припинення вогню і відмови від насильства, яке підтримують мільйони людей. Щорічно жителі багатьох країн світу беруть участь у Ході Миру,  щоб вшанувати пам'ять жертв непорозумінь і конфліктів, а також нагадати всім мешканцям планети Земля про цінність миру у наш час, зробити що-небудь заради нього, пояснюючи своїм дітям, що таке мирне життя, благополуччя і по-справжньому світле майбутнє.

Якою ж дорогою ціною виборюється воно для нинішнього покоління українців! Сучасна історія пишеться  не  лише пером і словом, а й пролитою кров`ю  замість чорнил, недоспіваною піснею тих, хто на полі бою захищає матір – Україну. Та якими б мотивами й барвами не писалися її сторінки, вони омивались не лише слізьми, а й огорталися піснею. Вона – то голос бездонної душі народу, його слава і безсмертя. Як тут не згадати слова Великого Кобзаря:

«Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава –
Слава України».

Напередодні  Міжнародного дня миру, в нашій читальні відбувся довгоочікуваний музично-поетичний концерт «Я бажаю миру Україні!» -  знаного в Україні дуету «Простір музики». Учасники гурту  - справжні патріоти й романтики  Сергій  Мороз та Іван Якубовський життєдайною мовою пісні вітали гостей у залі, бажаючи насамперед  миру, добра та злагоди між людьми. 




Виконавці подарували різноманітні   пісенні композиції  на будь-який смак. Зворушливо та по-особливому звучали джазові, фольклорні, класично-блюзові  мелодії  Ігоря та Сергія.


 


Учасники дуету виконали пісні на слова видатних українських митців, зокрема В.Сосюри, В. Симоненка  та  В. Стуса та інш



     Від почутої музичної феєрії наша публіка ще довго не відпускала гостей, тісно спілкуючись після концерту.




Колектив бібліотеки разом з слухачами  висловлює щиру вдячність дуету «Простір музики» за подароване чуттєве й незабутнє свято музики й пісні, миру й любові, душевності й теплоти!



P.S.  Уже з нетерпінням чекаємо наступної зустрічі.