середа, 29 березня 2017 р.

Мандрівка рідною Україною

« Мало любити свій рідний край, його треба знати».
М .Рильський.
Цього разу наші краєзнавці із захопленням вирушили на Черкащину до Корсунь - Шевченківського державного історико-культурного заповідника, осередку нашої національної гідності. Майже в центрі міста на островах чарівної Росі розташований палацовий ансамбль, який створювався понад сто років. Він був започаткований у 1782 р. корсунським старостою князем Станіславом Понятовським як літня позаміська резиденція . Корсунський палац з двосвітньою залою був першим палацом , що збудований у стилі неоготики на землях Речі Посполитої. Коли у 1799р. Корсунський маєток викупила російська казна, його власником став найясніший князь Петро Лопухін. А за часів наступного власника , найяснішого князя Павла Лопухіна, палацовий ансамбль зазнав кардинальних змін (архітектор невідомий). Корсунський палац середини 19 ст. був найбагатшим у Європі. Екскурсійний маршрут привів нас до Корсунь - Шевченківського історичного музею, який було відкрито у 1981 році. Екскурсія розпочалася з ознайомлення з давньою і середньовічною історією. В наступних залах екскурсовод Оксана Гаркава розповіла, що у 1584 році Корсуню було надано Магдебурське право, а Корсунський полк, як адміністративну одиницю було утворено у 1648 р. і він був одним з найбільших в Україні. З минулим цього краю тісно пов’язані славетні імена Богдана Хмельницького, Максима Кривоноса, Станіслава ( Нестора) Мрозовецького -корсунського полковника , героя української історичної пісні “ Ой, Морозе, Морозенку” .




Належне місце займають матеріали про власників маєтку Лопухіних -Демідових. Шанобливо зберігають експонати про життя родичів Т.Г.Шевченка та його неодноразове перебування у Корсуні. Шанують пам'ять І.Сошенка- талановитого живописця і одного з найближчих друзів Т.Шевченка, П.П. Чубинського - автора слів Гімну “ Ще не вмерла Україна” (перебував у 1870-1872рр), Стеценка К.Г. - скрипаля, композитора (учня М.Лисенка), Авраменка В.К. - балетмейстра, хореографа, актора.
Почесні місця займають експозиції присвячені : життю і опору окупантам мешканців району у Другій світовій війні; ліквідаторам аварії на ЧАЕС та тим, хто з честю виконував інтернаціональний обов'язок; жителям району взявшим участь у Революції Гідності та бійцям за Незалежну Україну. Ми згадали їх всіх поіменно, бо вони берегли Україну для себе , в собі та задля України.


Усіх зворушили дитячі картини. Дитячі -за віком авторів, але не по змісту і техніці виконання. Художник Ворона Олександр Іванович тепло і з любов'ю написав портрети рідних і близьких людей, а музейні працівники із задоволенням вам розкажуть містичну історію написання автопортрета.

  
В цій експозиціі художньої галереї багато оригінальних творів художників вартих нашої уваги. Прогулявшись романтичними алеями гранітного острова рушили до «Нечуєвої оселі на березі Росі» (батьковій хаті Нечуя судилося стати музеєм). Відвідавши музей ми наче занурилися у життя родини Левицьких - їх побут , особисті стосунки. Інтер'єр хати виглядає ніби за життя Івана Семеновича. Пізнавальна та емоційна розповідь екскурсовода про життєвий і творчий шлях митця, про напівзабутий твір «Кожум'яки» спонукала піти до бібліотеки та по новому перечитати твори автора.

вівторок, 28 березня 2017 р.

Під звуки романсу

Для кожної людини її душа – це храм, в якому звучить мелодія. А яка – це вже особистий вибір. Виявилося, що жага слухати чарівні звуки у багатьох слухачів давно, а у деяких - упродовж всього їхнього життя. Читальна зала була заповнена шанувальниками цього прекрасного музичного жанру. До речі, романс (ісп. romance від пізньолат. romance — по-романськи, тобто по-іспанськи) — це сольна лірична пісня, здебільшого про кохання. Вона виконується з музичним супроводом. Виконавці, аматорський колектив, у складі Зленка Анатолія Мойсейовича(за фахом – інженер), Федьченко Людмили Анатоліївни (також – інженер), Сулейман Юлії Іванівни (працює геологом) закохані у пісню, і в романс зокрема, полонили всіх присутніх чарівними голосами, манерою виконання. Серед виконавців була і юна співачка - Евеліна Лохматова (навчається в школі).




 Під час концерту звучали широковідомі романси на вірші поетів К. Думитрашка «Чорніїї брови»(народна пісня літературного походження), «Ніч яка місячна», «Осіннє золото» на слова Д. Луценка, Булата Окуджави, Б. Пастернака, А.Ахматової,О. та багато італійських та іспанських пісень. Слухачі співали разом з виконавцями, спілкувалися щодо репертуару, радісно обмінювалися приємними враженнями – всі отримали велику насолоду… під звуки чарівного романсу.


понеділок, 27 березня 2017 р.

Грошові одиниці: здавна і дотепер

Однією з найдовершеніших з мистецького погляду споруд на Інститутській вулиці є будівля Національного банку України. Вона має свою цікаву історію. В рамках проекту "Ресурси міста - користувачам бібліотек" краєзнавці - гуртківці нашої бібліотеки відкрили для себе багато невідомих фактів і скористались відкритістю та прозорістю Національного банку України, який запрошує до своєї будівлі на екскурсії до Музею грошей. Його експозиція розповідає про грошовий обіг на українських землях з давніх часів до сьогоднішніх днів. Тут представлені примітивні форми грошей, античні, середньовічні монети, гроші Російської імперії, банкноти Української Народної Республіки, а також гроші радянського періоду і сучасної незалежної України. Музей грошей Національного банку України – єдина музейна установа держави, яка представляє в себе повну колекцію ювілейних і пам’ятних монет України. Його фонди, що активно формувалися від початку 80-х років минулого століття, на сьогоднішній день налічують понад 13 тисяч одиниць, серед яких нумізматика і біоністика становлять більш ніж 8 тисяч.








четвер, 23 березня 2017 р.

В її душі любов одна, в її руках - таланту сила

Користувачі нашої бібліотеки давно звикли, що для них постійно презентують щось цікаве. На цей раз, це – виставка робіт Емілії Леонідівни Пентіної. Емілія - грецьке ім'я, що означає «приємна». Емілія володіє привітним, сонячним характером, великою особистою чарівністю і прекрасними перспективами на будь-якому терені. Вона може відчувати сильні захоплення справою або людьми, бути прихильницею ідей і нововведень в житті і роботі. Вона вміє бачити в людях тільки хороше і допомагає їм проявити кращі якості, цінує в людях почуття гумору, якими володіє сама, характер її відрізняється оптимізмом.
І це є щирою правдою. За фахом – інженер, але все своє життя залишається вірною своєму захопленню - вишивці. Вона, як справжня чарівниця. створює чудові картини, які вражають і технікою виконання, і яскравістю фарб, і різноманітністю малюнків.

   
  





З’являються на полотні 
Яскраві квіти, дивні птиці. 
Вони веселі, не сумні, 
На них приємно так дивиться. 

Всім долю вишила вона, 
Всіх на добро благословила. 
В її душі любов одна, 
В її руках – таланту сила. 

Як не погодитися з твердженням, що Україна Шевченкова квітне, бо вишивана у неї душа.. Здоров’я, Вам, шановна пані Еміліє, приємних вражень від життя, які будуть надихати Вас творити таку ж неймовірну красу.

понеділок, 20 березня 2017 р.

Як приборкати Книжкозавра?

Четвертий тиждень разом із Фундацією Дарини Жолдак. Як завжди цікаво, корисно та пізнавально. Закріпили знання та вміння користування мобільним телефоном,




дізнались наскільки ми різні і водночас схожі,





завдяки екологічно - літературній грі "Казковий мотлох" отримали інформацію про необхідність цивілізованого поводження з відходами.





вівторок, 14 березня 2017 р.

Єдиний шлях - боротьба

День добровольця - свято людей, які свідомо, за покликом власного серця, стали на захист своєї Батьківщини і захищають рідну землю від загарбників. З перших днів збройного опору загарбникам, пліч-о-пліч з силовими структурами держави стояли добровольчі батальйони. Сьогодні багато добровольців вже в лавах українського війська продовжують боронити рідний край від загарбників.


В літопис шани і любові

Негаснуча зоря Тараса Шевченка яскраво засіяла в нашій бібліотеці 12 березня. Запрошений колектив «Осіннє золото» (художній керівник – Олена Ковальова) розпочав концерт з пісень на вірші Т. Шевченка(«Реве та стогне Дніпр широкий», «Заповіт», Думи, мої думи», «Ой, полечко, поле» та багато інших). Як сказала Олена Євгенівна, всі пісні не тільки актуальні, а гірко актуальні. Геніальність Тараса Шевченка в тому, що його поезія змушує наших сучасників стримувати сльози ( і тих, хто кохає, і тих, хто чекає на повернення зі Сходу рідних і близьких).



  На імпровізованій сцені стояли в українському національному вбранні 20 учасників хору «Осіннє золото», гордо і величаво тримали голову, як свою золотаву корону життєвої мудрості. Присутні бачили перед собою золото душі цих людей, бадьорість і свіжість весни, а щодо осені – хіба що велику мудрість буття на цьому білому світі, який дає кожному свою долю, і свій світ широкий…


 Шанувальників шевченківської поезії зібралося близько семидесяти чоловік. Звучали не тільки пісні на вірші українського генія, але й читали його поеми напам’ять. Зокрема, пані Юлія прочитала поему «Катерина».


 Учасник хору Віктор Іванович порадував блискучим виконанням гуморесок. Вдячна аудиторія вибухала оплесками.


 Серед солісток яскраво вирізнялася Анна Станіславівна, яка співала прекрасні, але давно призабуті пісні. Художній керівник Олена Євгенівна привітала іменинників, які святкували у лютому свої 82-й та 88-й Дні народження !!! Це справжні життєлюби, оптимісти, закохані в народну пісню.


Приємно було слухати пісні народів світу: білоруські, російські, єврейські ...


                 
В історію нашої бібліотеки, в літопис шани і любові, заслужено потрапив чудовий колектив «Осіннє золото». Насамкінець, всі присутні заспівали Гімн України. Це було дуже зворушливо. Україна буде жити і процвітати - кожним словом своїм стверджували учасники цього концерту.