четвер, 29 березня 2018 р.

Тендітна краса

Неймовірні вироби представлені на виставці робіт Халіда Масуда Гула "Тендітна краса", яка проходить в нашій бібліотеці. Здається, ніжні мережива застигли в повітрі, так дивовижно витончено і делікатно виконані ці роботи. А зроблені вони з яєчної шкаралупи. Народився Халід Масуд Гул в Пакистані. За освітою – інженер. Як творча особистість захопився різьбою по гіпсу. Два роки тому у нього з’явилося нове захоплення – різьба по шкаралупі пташиних яєць. Виготовляв подарункові роботи, привітання з днем народження, днем закоханих тощо. Деякий час експериментував, підшукував інструменти для роботи і навчився перетворювати порожню яєчну шкаралупу на ажурну скульптуру, оздоблену вишуканими, витонченими візерунками. Це дуже кропітка робота, яка потребує витриманості, пильної уваги, творчого мислення і фантазії, що допомагає перетворити звичайну яєчну шкаралупу на мистецький шедевр. Всі роботи автора унікальні. В 2015 році Халід Масуд Гул став членом Всесвітньої асоціації художників. Нині проживає в Ірпені.
    



    

Та це ще не все, майстер захоплюється і вишивкою. Вишита сорочка з кожним роком набирає все більшої популярності у всьому світі. Сучасні вишиванки на сьогоднішній день представлені не тільки як український національний одяг, а й як модний тренд в колекціях відомих дизайнерів. У Канаді і США щорічно проводяться паради вишиванок і виконані вони в різних стилях і техніках, а не тільки традиційними хрестиком і гладдю. Ця красива азіатська техніка вперше виконується в Україні. Така українська сорочка послужить шикарним ексклюзивним вбранням і в ній ви будете центральним об'єктом уваги! Техніка - південноазійська в'язь .

четвер, 15 березня 2018 р.

"Мозаїка вогню" чи "Зимовий промінь"?

14 березня, в день українського добровольця, відбулась зустріч із надзвичайно жінкою, дитячою письменницею, членом асоціації українських письменників, поетом-піснярем, автором та виконавцем, громадським діячем, активним членом 5 громадських організацій, очільницею мобільної концертної волонтерської групи «Вольниця», що здійснила 107 поїздок в зону АТО, дала понад 350 концертів, подарувала українцям 130 різножанрових пісенних творів, декілька дитячих казок, збірку гумору, 4 збірки поезії, збірку пісень… Лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Валентина Михайлюка, та літературно-мистецької премії ім. Івана Нечуя-Левицького, Світланою Кас'яненко.
Вона завжди там, де найнеобхідніше: на Майдані, війні, в госпіталі, нині виступає перед Матерями загиблих. Мабуть, через багатогранність її називають жінкою-оркестром. Присутні змогли в цьому переконатись. 
Три години слухачі як завороженні (ніби боячись порушити цю патріотичну нотку) слухали авторські пісні Світлани Кас’яненко, а також історії про народження пісень про війну. І не лише... Тільки після виконання дитячим мультяшним голоском «Синьоокої річечки» та розповіддю про дитячий цикл пісень дещо пожвавились. А розказати та показати дитячій письменниці було що: книжечки «На канікули в село» та «Гарна господиня» можна було погортати і почитати. До речі, музичну виставу для дітей «Бджілка-трудівниця» Світлани Кас’яненко відтворює Народний художній колектив, вокально-хореографічний ансамбль «Зернятко».
Діапазон емоцій від розмови з багатогранною особистістю мінявся щохвилинно. Світлана Кас’яненко поставала перед глядачем водночас вольовою, сильною, різною, як і її творчість. І навіть коли закінчився тригодинний моноспектакль, власне, так можна назвати цю творчу зустріч, ніхто не бажав розходитись – ще довго бажали доньці Шевченківського краю, а саме звідти родом Світлана Кас’яненко, наснаги та процвітання.

 








Сторінками книжок Віталії Савченко

Потроху бібліотека наповнюється сміхом, гомоном, дітлахи потихеньку розсідаються і очікують. А очікують вони розповідь про "Сім'ю чарівників", книгу яку написала дитяча письменниця, Віталія Савченко, яка завітала до нас в гості із далекого Івано-Франківська. Тим часом на столі з'являються малюнки, це діти заздалегідь підготувались до зустрічі, прочитали та намалювали казкових героїв.



Діти не лише захоплено слухали пані Віталію, яка майстерно розповідала історії голосами казкових героїв, а й самі читали і розгадували загадки. Відповіла й на запитання учнів, зокрема, звідки письменниця черпає такі чудернацькі історії. А історії із життя лісових мешканців, за словами Віталії Савченко, переказує їй сорока, що мешкає за вікном, іноді нашіптує фея.
Та не обійшлося і без гри, із зав'язаними очима потрібно намалювати казкового героя, а це не так вже й легко, чудернацькі вони виходять.

Звичайно ж, дуже приємно коли другокласники із школи №115 та школи №7 йдуть із бібліотеки з автографом та спільним фото з автором.



понеділок, 12 березня 2018 р.

Мотивація

Чи ви знаєте, яка людина має бажання виходити з зони комфорту? Що найбільший період часу, який може активно та натхненно працювати людина – це лише 25 хвилин? А потім потрібна перерва або «переключка», невеликий струс…
А за що не можна хвалити дитину? Коли треба заохочувати подарунком? За що можна карати, а за що – ні? Всі ці питання були розглянуті на семінарі, який відбувся в нашій бібліотеці. Жваво та активно обговорювали запитання, адже тема семінару "Мотивація". Ірина Шастова розповідала якою буває мотивація. І навіть після завершення батьки та дідусі-бабусі не поспішали додому. Адже питання підіймались дуже цікаві та актуальні. А щодо першого питання – ви будете здивовані, якщо дізнаєтесь, що тільки малюки-немовлята, які ще в памперсах, мають бажання виходити з зони комфорту. А ми – ні. Навіщо, як все добре?


Мамина хустка - оберіг родини

Хустка - один із символів нашого жіноцтва, символ любові, вірності, прощання та надзвичайної сили оберіг. Це невід'ємна частина нашого минулого. На превеликий жаль, в теперішній час, побачити жінку в якої голова покрита хустиною велика рідкість. Та на душі стає веселіше коли ми знайомимось із людьми котрі, все своє свідоме життя, колекціонують невід'ємний атрибут наших предків - хустину. Величезну колекцію хусток, понад триста, назбирала Людмила Грабовенко, журналіст, член наглядової ради міністерства України, голова національної ради жінок України, Посол миру... 
В колекції, пані Людмили, крім хусток, є ще й рушники з різних регіонів. Наших читачів вразили розповіді, адже кожна хустка має свою історію. І це ще не все: була серед хустин - ХУСТКА БАЖАНЬ, якій 300 років!


На "капуснику"  звучала  новела Ольги Ходацької  "Мамина хустка", звісно ж, у виконанні автора.  Мабуть кожен із присутніх, слухаючи, згадував своїх близьких та найрідніших. 
Звучали і пісні "Хустку мені вишила матуся" (сл. Зоя Ружин), "Прошу відправте мене до бабці на всеньке літо" (сл. Оксана Кузів, муз. Людмила Ященко), та багато інших, у виконанні берегині української пісні Людмили Ященко. 

Завжди приємно, коли після заходу виникає багато запитань, люди не хочуть розходитись, можливо ще не все сфотографували, не зі всіма поспілкувались...