Пізнай свій край!

Відома і таємнича  Батиєвка

У кожної людини є улюблені місця, куди вона приходить знову і знову. Відкривши для себе цей куточок, який стає рідний серцю, ми з часом наповнюємо його неповторними моментами життя: радістю і терпким щемом кохання, умиротворенням  самотністю, тихою задумою сонячного дня, безтурботністю весняної прогулянки. 
У Солом’янському районі безліч таких куточків, але саме Батиєва гора - одна із мальовничих височин у Києві. Краса  і таємниця приваблює багатьох до цієї місцини. Особливістю Батиєвої гори є те, що з цього місце відкривається краєвид майже на все місто! Історики ж говорять, що ця місцевість ніколи не пустувала, а була заселена людьми з прадавніх часів, адже про це свідчать археологічні розкопки, які знаходять артефакти часів трипільської культури. Розташована Батиєва гора між вулицею Солом`янською і Волгоградською.

 Напередодні Дня Києва    бібліотека провела у рамках краєзнавчого проекту "Мій Київ"  ексурсію-квест «Відома і таємнича  Батиєвка». За допомогою нашого книжкового фонду ми підгодовувалися до цієї цікавої розвідки.


Гідом та помічником протягом  усього маршруту був друг і читач нашої бібліотеки, екскурсовод,  - Кирило  Степанець.


Карта нашого маршруту.

А розпочали ми свій маршрут із відомого усім солом’янцям  пам’ятника-паровозу, що розташований на розі вулиць Липківського та Кудряшова



Перше завдання: потрібно було пояснити, чому в назві паровоза присутні літери ФД.








Здавалося б, завдання не складне, та тільки цей паровоз – машина унікальна. Він лишився єдиним у світі «екземпляром»  паровозу  „ИС” - „Йосиф Сталін”, що повністю зберігся. У середині 1950-х років, після ХХ з’їзду КПРС, ім’я Сталіна поступово прибирають з назв вулиць, площ, міст, а також техніки. Ось тоді паровоз отримав нову назву – ФД, тобто „Фелікс Дзержинський” (хоча й нова назва не краща за попередню). Наприкінці 30-х – на початку 40-х років минулого століття це були найкращі в СРСР флагманські паровози.


Далі наш маршрут пролягав по невидимим берегах річки Мокра. Краэзнавцям потрібно було знайти маленьку частину річки, яка виходить на поверхню колектора.







Детальніше дивиться: 

Відома і таємнича Батиєвка



7 весняних чудес Києва



З настанням теплої пори року, коли весняні промінчики сонця прогрівають землю і розпускаються квіти, а дерева вбираються в зелені одежинки, Київ починає по-справжньому дихати весною. Відомий генерал Де Голль якось сказав про українську столицю: “Я бачив багато парків в містах, але місто в парку бачу вперше”. Через десятиліття цей афоризм все ще актуальний. Пропонуємо ознайомитися з сімома весняними чудесами Києва - найкрасивішими і кращими парками столиці, де можна повною мірою насолодитися природою, яка нарешті прокинулась.

Чудо №1. Голосіївський парк 
Магія цього чудового місця навесні приголомшує. Пройтися не поспішаючи стежками серед зеленіючих хащ і попетляти пагорбами під щебет птахів, що може бути краще? Зовсім поруч снують білки, які не бояться людей і цілком дружелюбно можуть прийняти з ваших рук горішок. Наявність озер, дитячих ігрових майданчиків і лавок також порадує відпочиваючих. Унікальність Голосіївського парку полягає в універсальності: він ідеально підійде для активного відпочинку великою компанією, так і для спокійної прогулянки на самоті.
Адреса: проспект Голосіївський, 87 (станція метро “Голосіївська”).

Чудо №2. Парк “Феофанія”
Парк “Феофанія” - дивовиже місце з особливою енергетикою. Не дарма він числиться пам’яткою садово-паркового мистецтва державного значення. У цьому парку гармонійно поєднано красу природу та сучасний ландшафтний дизайн. Тут можна забути про всі проблеми і розслабитися всією сім’єю, з коханою людиною, з друзями або й на самоті.
Адреса: вул. Академіка Лебедєва, 19 (добратися можна від метро “ВДНХ” тролейбусом № 11, або маршрутним таксі №156 до зупинки “Метрологічна”).

Чудо №3. Співоче поле
У цьому ландшафтному парку завше почуваєшся затишно і спокійно. Але під час проведення концертів чи фестивалів тут стає багатолюдно і напрочуд весело. По традиціі останніх років на Співочому полі проводиться дивовижні виставки квітів та всіляких “зелених” інсталяцій.
Адреса: вул. Лаврська, 31 (Трохи нижче від Музею Великої Вітчизняної Війни, йти від метро “Арсенальна”).

Чудо №4. Маріїнський парк
Це один із найбільш популярних столичних парків. І популярний він не дарма, оскільки, поєднуючи красу природи та архітектурних елементів, Маріїнський парк є унікальною пам’яткою паркового мистецтва. У парку також знаходиться одне з найромантичніших місць міста - це, безсумнівно, Міст закоханих. Правда під час революційних подій його було трохи витоптано і знищено, а Міст закоханих спалено, проте зараз міст вже відновлено, та й сам парк поступово прибирають і приводять до ладу.
Адреса: вул. Михайла Грушевського (метро “Арсенальна” або “Майдан Незалежності”).

Чудо №5. Сквер Гейдара Алієва
Цей чудовий київський скверик відкрили зовсім не так вже й давно. Оскільки цей парк є подарунком азербайджанського народу всім киянам, то тут можна помилуватися традиційними для Азербайджану деревами: магнолією, кленом, тисами, сакурою, айвою, барбарисом, кизильником, сливою й акацією. Варто зазначити, що часто увагу людей, які прогулюються повз цей чудовий скверик, привертає чарівний багатоярусний водоспад. На ніч парк закривається, але насолодитися його красою можна без проблем до 24:00.
Адреса: вул. Глибочицька, 22/24 (метро “Лук’янівська”).

Чудо №6. Парк Дружби народів
Цей величезний за площею парк підходить як для пікніка, так і для звичайних прогулянок, а також і для активного відпочинку. Парк поділено на кілька зон: дитячу, водно-спортивну, пляжну та меморіальну.
Адреса: зупинка “Парк Дружби народів”, що на Московському мосту.

Чудо №7. Парк “Кіото”

Парк приваблює жителів столиці, насамперед, знаменитою алеєю сакур, завдовжки майже кілометр. Крім того, в парку є чудовий ставок із водоспадом, заростями ірису та дивовижними моситками, які ведуть до острівця.
Адреса: вул. Кіото (між станціями метро “Чернігівська” та “Лісова”).
Джерело:http://perspektyvy.kiev.ua/articles/7-vesnyanih-chudes-kiva/

Відкриваємо забуті імена.

Нашому місту невимовно пощастило не лише на талановитих людей, цікаві події, а й на не байдужих до історії міста краєзнавців, які своїми дослідженнями та кропіткою працею зробили вагомий внесок у збереження історичної пам’яті про наш  рідний край для прийдешніх поколінь.

Справжній урок краєзнавства  влаштував учням  школи  №115 імені Івана Огієнко журналіст, історик техніки, старший науковий співробітник НТУУ «КПІ», винахідник, член аерокосмічного товариства та хороший друг нашої бібліотеки  -  Ніконов Віталій Петрович.
Зустріч  була присвячена нашому співвітчизнику,  несправедливо забутому,  славетному мандрівникові, легендарному українцю, автору подорожнього щоденника "Мандри по святих місцях Сходу", випускнику Києво – Могилянської  академії - Василю Григоровичу Григоровичу  - Барському.

Жiночi силуети Києва


Історії красунь на фасадах столичних будинків — в архітектурних легендах від Михайла Кальницького




ВУЛИЦЯ ЗАНЬКОВЕЦЬКОЇ, 7. У ЦЬОМУ БУДИНКУ З ВИРАЗНИМИ БАРЕЛЬЄФАМИ МАЙЖЕ РІК ЖИЛА ЮНА АННА АХМАТОВА
Античні богині, загадкова «вдова, що плаче», молочарки та робітниці і багато інших персонажів щодня спостерігають за людьми з фасадів міста. Хто вони, кому присвячені й що означають — розповідає києвознавець Михайло Кальницький під час своєї лекції «Красуні на київських фасадах. Архітектурні легенди міста» в Літературно-меморіальному музеї Михайла Булгакова.

Часто фасади прикрашали каріатидами — скульптурами жінок, які наче підтримують стіни. Вони бувають пишно одягнені та оголені, з руками і без, різної статури. Каріатиди з розкішними кучерями пильнують споруду за адресою Ярославів Вал, 14А, це — колишній будинок Леоніда Родзянка, збудований 1911 року.


ЯРОСЛАВІВ ВАЛ, 14 А. КАРІАТИДИ З РОЗКІШНИМИ КУЧЕРЯМИ «УТРИМУЮТЬ» ЦІ СТІНИ ПОНАД СТОЛІТТЯ — БУДИНОК ЗВЕЛИ 1911 РОКУ

Примружили очі — зараз, здається, оживуть — дві статуї на розі Володимирської, 18 і Рильського провулка. Каріатид можна зустріти і на околицях Києва. У Святошинському районі, на вулиці Львівській, 18, збереглась колишня розкішна дача з блідими жіночими фігурами на фасаді.

БУДИНКИ З БОГИНЯМИ
Ще одна героїня київських архітекторів — давньогрецька богиня мудрості Афіна. З грізним поглядом і в шоломі вона визирає з фронтону будівлі на вулиці Олеся Гончара, 55, будівлі колишніх Київських вищих жіночих курсів. На увесь зріст, зі списом та в компанії античних богів Афіна дивиться з будинку на вулиці Городецького, 9, збудованого знаменитим підрядником Львом Гінзбургом.


ГЕРМЕС І АФРОДІТА, СИМВОЛИ ТОРГІВЛІ ТА КРАСИ, ВІТАЮТЬ УСІХ, ХТО ПРОХОДИТЬ ПОВЗ БУДІВЛЮ НА ГОРОДЕЦЬКОГО, 9

Загалом на фасаді шість великих статуй. Пара нагорі — Гермес та Афродіта, символи торгівлі та краси. Нижче — Деметра, Аполлон, Афіна і Гефест, які уособлюють родючість, мистецтво, мудрість та промисловість.
Зрозуміти, хто є хто, можна лише за характерними ознаками, наприклад крилатий шолом у Гермеса чи колосся в руках Деметри. Раніше освічені люди знали всіх давньогрецьких богів, як абетку, тому такі зображення не підписували. Цікаво, що герої фасадів не завжди співвідносяться з персонажами конкретних міфів. Ті чи інші постаті з’являються через вподобання замовника чи архітектора. Так, на будинку на Саксаганського, 12 зображено жінку-берегиню домашнього вогнища, від якої тікає Арес, бог війни.


Античні сюжети розсипані мурами київського Пасажу, збудованого в 1910-х роках. У чотирьох колах — міфічні сюжети, сповненні чуттєвості. Посейдон тримає за плече дружину Амфітриту, яка сидить верхи на дельфіні. Гефест милується дружиною Афродітою, котра стискає під пахвою сина Амура. Хто такі кремезний чоловік та крилата жінка на третьому барельєфі, впізнати складно. Михайло Кальницький припускає, що то можуть бути Пелей та Фетіда, батьки Ахіллеса. Єдиний барельєф без жінок — зображення Прометея, який скаче на коні з факелом у руці.

ТРІУМФ КРАСИ
Найвідоміше і, мабуть, найзагадковіше жіноче зображення у Києві є на так званому «Будинку удови, котра плаче» на Лютеранській, 23.



У дощ по щоках маски на фасаді стікають краплі води і здається, що то сльози. Будинок збудували на початку ХХ століття, до революції він належав заможному купцеві Олександрові Аршавському, пізніше — підприємцю Тев’є Апштейну. Фактично, господині-вдови тут не було. Чиє обличчя на фасаді, зрозуміти складно. Підказку дає зображення крил по боках — напевно, то жінка-птах. За міркуваннями Михайла Кальницького, можливо, це — Гамаюн, жінка-птах, котра віщує майбутнє.
Розкішне панно прикрашає будинок у Музейному провулку, 4. Сюжет оригінальний, із грецької бувальщини. У центрі — напівоголена жінка, гетера Фріна з Афін. Група чоловіків праворуч прямують до Фріни, жінки ліворуч із цікавістю розглядають гетеру. Навколо свято з танцями. Композицію виконав скульптор Федір Балавенський, спроектував будинок архітектор Валер’ян Риков.
Інколи барельєф називають «Тріумф Фріни». Стародавні греки ставились до Фріни, як до божества, через її красу. Чи то знехтуваний залицяльник, чи то жерці донесли на гетеру. Буцімто вона накликає гнів богів на Афіни, що приймає дари за свою красу, наче богиня. Фріні загрожувала смертна кара. На суді адвокат гетери, відомий ритор Гіперід, як останній аргумент зірвав із неї одяг. Всі побачили красу Фріни, гідну найвищого вшанування, і жінку помилували. Тріумф Фріни символізує красу, яка перемагає все. На початку ХХ століття в Європі набула популярності п’єса за цим сюжетом. Історія перекочувала і на фасад київської будівлі.

ПРОЗА ПРАЦІ
Інколи жінки на фасадах зображені за буденною роботою. На будівлі Бессарабського ринку нахилилась молочниця з важкими посудинами. На Дмитрівській, 37 фасад оздоблює композиція на тему виноробства. Жінки несуть виноград, одна дівчина напуває хлопчика. Раніше в будинку був ресторан, що й обумовило життєрадісний сюжет.


За радянських часів жінки на фасадах озброїлись серпами, молотами та іншими знаряддями праці. Як, скажімо, на вулиці Стадіонній, на фасаді Київського коледжу будівництва, архітектури та дизайну. Але зараз архітектори повертаються до класичних сюжетів. Так, на Гоголівській, 4 на перехожих гордо визирають дві сучасні каріатиди. І таких композицій дуже багато, потрібно тільки уважно дивитися.


Київ має чимало жіночих облич, силуетів, сюжетів із жінками. Треба просто присвятити кілька днів на знайомство з цими жіночими персонажами київських фасадів. Як підказку до майбутніх маршрутів подаємо перелік адрес, де на любителів київських цікавинок чекають античні красуні, робітниці, каріатиди та інші колоритні персонажі.


ЦЯ КРАСУНЯ ОДНОЮ З ПЕРШИХ БАЧИТЬ НОВИНКИ У КИЇВСЬКИХ БУТИКАХ. АДЖЕ КОМПОЗИЦІЯ РОЗТАШОВАНА НА СТІНІ ПАСАЖУ НА ВУЛИЦІ ХРЕЩАТИК, 15

У НОТАТНИК!
•  «Будинок удови, що плаче» — вулиця Лютеранська, 23
•  «Тріумф Фріни» — Музейний провулок, 4
•  Композиція з виноградом — вулиця Дмитрівська, 37
•  Молочарки — Бессарабський ринок, Бессарабська площа, 2
•  Барельєфи на античні сюжети — Пасаж, вулиця Хрещатик, 15
•  Жінка-берегиня — вулиця Саксаганського, 12 (взагалі на цій вулиці багато цікавих барельєфів)
•  Грецькі боги — вулиця Городецького, 9
•  Афіна в шоломі — вулиця Олеся Гончара, 55
•  Будинки з каріатидами — Ярославів Вал, 14 А, вулиця Львівська, 18, перетин вулиці Володимирської, 18 і Рильського провулка
Марія ПРОКОПЕНКО, фото Марії СЕМЕНЧЕНКО, «День»
Рубрика: 
Газета: «День»



Немає коментарів:

Дописати коментар