понеділок, 4 травня 2020 р.

Український Єрусалим

Книга представлена на полицях нашої бібліотеки. 

У Києві розташована одна із найдавніших православних святинь, унікальний монастирський комплекс – Києво-Печерська Лавра. Розкинулася вона на крутих пагорбах правого берега Дніпра, велично увінчана золотими куполами.

Звертаючись до історії.
Заснована була вона як монастир ще в 11 сторіччі, і вподовж ще дев'яти віків постійно змінювалася і добудовувалася. У перекладі з грецької мови назва комплексу Лавра свідчить про те, що на той час це був могутній і значний монастир, а слово Печерська вказує, що саме в печерах і селилися перші монахи. Поступово до них приєднувалися інші самітники, викопуючи нові келії та облаштовуючи підземні храми.

На той час святиня знаходилася далеко від Києва, кількість монахів невпинно збільшувалася, і невдовзі був зведений перший наземний храм Успіння Пресвятої Богородиці. А пізніше князь Ізяслав Ярославович віддав всю гору, під якою знаходилися печери, під монастир, який і назвали Печерським.

Святиня швидко розросталась, поступово набираючи славу культурного центру Київської Русі. Тут виходила друком церковна література, працювала іконописна школа, і можливо, саме тут створювалося «Слово о полку Ігоревім». Крім того, монастир став своєрідною академією православних ієрархів.

Протягом багатьох століть Лавра терпіла набіги і війни, кілька разів була зруйнована, але щоразу відновлювалася знову і знову. Її грабували половці, турки, татари, а величезна пожежа майже повністю знищила найбагатшу в ті часи бібліотеку і багато цінних документів.

За радянських часів на території Лаври було відкрите музейне містечко. Тут розмістили українську Державну історичну бібліотеку, яка перебуває на цьому місці й досі. Також тут функціонує Музей книги та Музей історичних скарбів та інші експозиції. На жаль, під час другої світової війни Успенський собор було зруйновано вщент, а скарбниці монастиря розграбовані. Проте, до річниці тисячоліття Хрещення Русі спеціалістам багато що вдалося відновити.

Життя Лаври сьогодні.
У наші дні комплекс займає близько 30 гектарів площі. Занесена до Списку історико-культурної спадщини ЮНЕСКО, в Україні Києво-Печерська Лавра відзначена почесним місцем в сімці чудес України. Її сміливо можна назвати своєрідним українським Єрусалимом, бо з усього світу в це молитовне місце з'їжджаються мільйони паломників.

Не менш цікава вона і для туристів. Головна її цінність – мощі преподобних отців і знатних вірян, які сотні років зберігаються в підземних печерах. Окрім того, на території заповідника зосереджено 144 будівлі, 122 з яких мають історичну та культурну цінність.

Мандруючи Лаврою, варто побачити:
• Троїцьку церкву 1108 року – одну із найстаріших на території;
• Святі Ворота, під час проходження під якими, за легендою, вам буде відпущена половина гріхів;
• Успенський Собор у стилі бароко, які зберігають головні реліквії Лаври;
• Велика лаврська дзвіниця заввишки 96 метрів, зведена архітектором Шеделем;
• келії соборних старців де монахи проводили своє життя в молитвах за людей;
• лабіринти Ближніх і Дальніх печер, сумарна загальна довжина яких перевищує 500 метрів;
• підземні церкви Різдва Христова, Благовіщення Пресвятої Богородиці, та інші.

До речі, святі мощі можна побачити в підземних келіях монахів. Там же знаходяться мироточиві глави, які мають цілющі властивості, і допомагають всім, хто приходить сюди з вірою. Кажуть, що в період радянської влади, коли тут були тільки музеї, вони не мироточили, а відновилися лише тоді, коли в Лавру знову повернувся монастир.

Немає коментарів:

Дописати коментар