Книга представлена на полицях нашої бібліотеки.
Згідно з першою літописною згадкою міста, у давньоруському Іпатіївському літописі, під назвою «Лтава» сучасна Полтава походить від найменування річки Лтава, правої притоки Ворскли (згодом похідне «По-Лтава» себто По Лтаві) що текла Мазурівським яром на Поділ. Назві приписують слов’янське походження.
На початку XX століття щодо міста також вживали термін «Духовний центр України», чому сприяли діяльність цілої плеяди видатних діячів культури і мистецтва, значні церковні та історичні пам’ятки. Окрім цього Полтава була найбільшим центром розвитку української культури того часу.
Іванова гора
Це історичний центр Полтави, найкращий оглядовий майданчик міста. Більше одинадцяти століть тому тут був дитинець літописного міста Лтава. Згодом було збудовано земляну Полтавську фортецю, яка у ХVІІІ ст. три місяці стримувала наступ шведів.
Обов’язково слід помилуватися з альтанки на долини Ворскли з Хрестовоздвиженським монастирем на сусідньому пагорбі. Також тут неподалік знаходиться музей Котляревського і пам’ятник галушок.Полтавський краєзнавчий музей.
Музей розміщений у колишньому будинку “присутствених” місць губернського земства. Збудований у стилі модерн з елементами українського народного стилю (цей факт викликав невдоволення імператора Миколи II).У 40 музейних залах і сховищах знаходиться більше 300 тис. експонатів, серед яких давньоєгипетська колекція, твори античного та східного мистецтва, козацькі реліквії. Захоплює і внутрішній розпис будинку.
Кругла площа
Центральна площа міста має форму кільця, посеред якого розташований Корпусний сад із монументом Слави на честь 100-річчя перемоги над шведами під Полтавою.
За легендою тут Петро I зустрічався із захисниками міста.
Навколо площі в 1809-11 рр. були споруджені адміністративні будівлі: Присутственні місця (зараз – Міськрада), Дворянське зібрання (кінотеатр ім. Котляревського), Будинок генерал-губернатора (Рада профспілок), Малоросійський поштамт (Полтавська школа мистецтв), Петровський кадетський корпус (до останнього часу – Вища зенітно-ракетне училище) та ін. У підземній частині побудований сучасний торговий комплекс.
Хрестовоздвиженський монастир
Заснований у 1650 р. на березі річки Ворскли і є єдиною в Україні “семиглавою” церквою в стилі бароко, яка збереглася до наших днів. Під час війни зі шведами тут була ставка Карла XII.
У першій половині XX ст. монастир було закрито і розграбовано, НКВС використовувало приміщення як в’язницю для малолітніх, згодом як школу-інтернат. Комплекс повернуто церкві в 1991 році.
Селянський банк (зараз СБУ)
Це будівля у місті, в якій зараз розміщене обласне управління СБУ. Її було збудовано на поч. ХХ ст. для Селянського земельного банку, що видавав довгострокові позики селянам на купівлю дворянських земель (один із кращих зразків українського модерну).
Центральний вхід на зрізаному куті будівлі прикрашений декоративним мозаїчним панно з жар-птицями і скульптурами сирен.
Будівля сильно постраждала в період Другої світової війни, відновлено в 1948 році.
Музей-садиба Котляревського
Це справжнісінька українська хатка, розташована на Івановій горі. Неподалік є сарай, комора та колодязь із журавлем, а навколо тин із квітами.
Будівля має п’ять невеличких кімнат. Уздовж кабінету господаря під стелею на сволоку кирилицею написано: “Создася дом сей в ім’я Отця і Святого Духа. Амінь. Року 1705 місяця Серпня 1”.
У кімнатах залишилися деякі збережені особисті речі письменника: комод, дзеркало, ломбардний столик, картина; решта оздоблення кімнат – типологічні речі, відомі за спогадами сучасників.
Поле Полтавської битви
Музей створено в 1909 році на полі Полтавської битви поряд із Братською могилою російських воїнів до 200-річчя перемоги російської армії над шведами. Колекція налічує понад 8 тис. експонатів: твори мистецтва, зброя, нагороди, прапори, обмундирування і спорядження російської та шведської армій, особисті речі Петра I і його сподвижників. Встановлено озвучена діорама Полтавського бою. Туристам радять брати екскурсовода, який розповість безліч цікавих моментів.
Поруч – пам’ятник Петру I, Сампсоніївська (Самсонівська) церква (1895) і братська могила російських воїнів, хрест на могилі шведських солдатів і пам’ятник шведам від росіян. Відновлено два редути (польові укріплення російської армії), один з яких знаходиться з протилежного боку від траси, а інший – неподалік від будівлі музею.
Музей дальньої авіації
Музей знаходиться на території Полтавського військового аеродрому, де в радянські часи базувалася 13-а гвардійська Дніпропетровсько-Будапештська ордена Суворова важка бомбардувальна авіаційна дивізія. У її складі було 18 дальніх надзвукових ракетоносців-бомбардувальників Ту-22М3 (Backfire), 6 дальніх реактивних ракетоносців-бомбардувальників Ту-16 (Badger) та інша техніка. Після розпаду СРСР дивізію було розформовано.
За українсько-американською Угодою про ліквідацію стратегічних ядерних озброєнь, у лютому 2006 р. на полтавському військовому аеродромі розрізали останній бомбардувальник ТУ-22М3. Для музейної експозиції залишили 2 літаки, ще кілька привезли з інших міст.Зокрема, найбільший у світі стратегічний бомбардувальник ТУ-160 – єдиний залишився в Україні. Зараз він є головною визначною пам’яткою музею. Інші експонати: Су-15, Ту-95МС, Ту-22КД, Ту-134УБЛ, Ту-22М2, Ту-22М3, Ту-16, Ан-26. Всього 9 машин.
Полтавський художній музей
Першу в Полтаві картинну галерею заснував у 1919 р український учений-археолог М. Рудинський на основі подарованої йому колекції художника-передвижника Н. Ярошенко. Серед 100 живописних творів були роботи І. Шишкіна, В. Полєнова, В. Маковського, І. Рєпіна, В. Максимова тощо.
У зібрання було включено художні цінності з націоналізованих маєтків Кочубеїв (Диканька), Галаганів (Сокиринці), Капністів (Обухівка), Рєпніних (Яготин). Колекція західноєвропейського живопису включає унікальні твори Д. Тьєполо, П. Рубенса, М. Хондекутера, А. Остаде, В. Лебрен, К. Петерс і ін.
Музей Панаса Мирного
Музей знаходиться на околиці Полтави, в самому кінці колишньої Третьої Кобіщанської. Тут у 1903 р. письменник придбав невеличку одноповерхову садибу, де прожив 17 останніх років життя. У гостях у нього бували Леся Українка і Олена Пчілка, М. Коцюбинський і В. Стефаник, М. Заньковецька і М. Лисенко.
У 1940 році тут було відкрито музей. У семи кімнатах зібрано понад 150 рукописів Панаса Мирного і його брата І. Білика, близько 1000 особистих родинних речей, книжок, документів і фотографій. Більше 20 років музеєм завідував син письменника – М. Рудченко. Згодом у дворі було встановлено також пам’ятник Мирному.
Немає коментарів:
Дописати коментар