Місто легенд - запрошуємо до Чернігова!

Книга представлена на полицях нашої бібліотеки.

В історичній документації про місто згадали у 907 році в "Повісті временних літ". Та є й археологічні свідчення, що підтверджують існування поселень ще до IX століття.

Антонієві печери 

Антонієві печери – унікальний підземний архітектурний комплекс, заснований на початку ХІ ст.  Одне з місць релігійного паломництва. 

Печери являють собою систему підземних і наземних храмів, з’єднаних між собою галереями. Загальна довжина підземного комплексу – 350 метрів, його приміщення розташовані на глибині від 2 до 12 метрів. На деяких стінах споруд збереглися стародавні фрески. 

Температура в підземних приміщеннях становить близько +5 °С

Будинок Мазепи

Будинок полкової канцелярії, також відомий як «Будинок Мазепи» або «Кам'яниця Лизогуба», був побудований наприкінці XVII століття в стилі українського бароко. Першим володарем будинку був відомий полковник Яків Лизогуб, але після його смерті дім було продано гетьману Івану Мазепі. Пізніше тут розташувалася полкова канцелярія Чернігівського козацького полку. 

Доволі тривалий час будівля пустувала та навіть почала рушитися, і лише у 50-х роках ХХ століття будинок повністю реконструювали та відновили у всій красі.

Червона площа

Червона площа, а також сквери та бульвари, що її оточують – один з наймальовничіших районів Чернігова. Це також культурний та адміністративний центр міста. 

Колись ця територія була околицею Чернігова та знаходилася майже за межами міста. Пізніше тут заснували ринок, навколо якого почали будувати адміністративні та торгові споруди. Так поступово площа на околиці перетворилася на жвавий центр сучасного міста. 

Національний університет "Чернігівський Колегіум"

Чернігівський колегіум вважається перлиною архітектури у стилі українського бароко. Він був заснований у 1700 році за прикладом Києво-Могилянської Академії та став одним з перших вищих навчальних закладів на Лівобережжі України.

Протягом ХХ століття навчальний заклад, котрий готував вчителів, пройшов довгий шлях реорганізації, і лише у 1998 році був перейменований на Чернігівський державний педагогічний університет ім.Т.Г. Шевченка, а кілька років потому здобув статус Національного.