Українські книги читай - українську мову знай!

Пропонуємо  перевірити знання творів українських письменників. Згадати шкільну програму, спробувати відгадати з яких творів взяті персонажі, а заодно, заохотити перечитати твори заново і побачити героїв та сюжети по новому.

                       

Мандрівка у світ літератури

Ви готові зануритися в захопливий світ української літератури? Ця вікторина перевірить ваші знання про видатних українських авторів та їхні твори, а заодно поринете у віковічну мудрість, що залишили незабутній слід у культурній спадщині України. Відповідайте на запитання та дізнайтеся більше про слова геніїв !

                     

Видатні псевдоніми

Сьогодні ми з вами зануримося у світ української літератури, а саме – розберемо найвідоміші псевдоніми українських письменників. Псевдонім – це вигадане ім’я, яке використовується в публічній діяльності. Часто це пояснюється тим, що люди бачать своє нове ім’я більш відповідним своєму соціальному статусу, своїй творчості та своїм думкам. Іноді псевдонім беруть для того, щоб замінити довге ім’я або не підкреслювати свого походження. 

 

                     

«Нехай Україна у щасті буя, у тім нагорода і втіха моя»

27 квітня 1904 р. помер Миха́йло Петро́вич Стари́цький

- український письменник, поет, драматург, прозаїк, перекладач, театральний і культурний діяч.

Михайло виховувався у родині дядька, батька композитора Миколи Лисенка.

Навчався у Полтавській гімназії, яка була однією з найкращих. Після переїзду Лисенків до Києва, Михайло разом із Миколою перевелися на фіз.-мат. факультет до Київ. універ-у.

Були членами Київської громади, яку об'єднувала любов до нашої літ-ри, мови, музики, історії.

Разом з М. Драгомановим та П. Косачем відкрили власним коштом недільні школи та бібліотеки, працювали у них.

Новорічні свята 1861р. провели у свого товариша, автора гімну України П. Чубинського.

Під час перепоховання Т. Шевченка, київські студенти М. Драгоманов, П. Косач, Т. Рильський, Лисенко зі Старицьким упряглися в траурний віз і Ланцюговим мостом, а потім Дніпровською набережною доправили його до церкви Різдва на Подолі.

Автор пісні "Ніч яка, Господи, місячна, зоряна,Видно, хоч голки збирай" - Старицький.

Разом з М. Лисенком організував «Товариство українських сценічних акторів».

Записані народні пісні видавав у обробці М. Лисенка, писав лібрето до Лисенкових опер .

Під тиском імперської влади М.Старицький  припиняє громадську діяльність .

У 1883 р. Старицькому запропоновали очолити першу національну професійну трупу (театр корифеїв). Запросили його як мецената. Драматург продав свій маєток і всі кошти витратив на потреби трупи: актори отримували гонорари більші, ніж на імператорській сцені, мали найкращі декорації та костюми. Театр Старицького гастролював по всій Росії з величезним успіхом.

М. Старицький переробляв п'єси ін. авторів та інсценував прозові твори : «Різдвяна ніч», «Сорочинський ярмарок», «Тарас Бульба», «За двома зайцями», та ін.

Значною подією було видання «Гамлета» В. Шекспіра у його перекладі.

Джерело: https://uk.m.wikipedia.org/wiki/