Кохання — як вода, — плавке та бистре...

Сьогодні, 25 лютого 2021 року, виповнюється 150 років від дня народження видатної поетеси, письменниці, перекладачки, фольклористки, культурної діячки Лесі Українки. Багато прочитано творів, переглянуто фотографій, записано різноманітних флешмобів. Та ми, сьогодні, разом із старшокласниками школи №7,  подивились відеовиставу за мотивами казки-феєрії Лесі Українки   "Лісова пісня" у виконанні юних талантів, акторів інклюзивного театру "Перспектива" спільно із інклюзивним театром "Мажор".

Актор завжди очікує овацій, а в теперішній час, їх можна почути і онлайн, адже перегляд, а ще важливіше спілкування в ZOOM із глядачами є найбільшим натхненням для подальшої творчої роботи.

Може зламатися тіло, але дух ніколи

В переддень новорічних свят до нашої бібліотеки завітали діти із спеціалізованої школи "Надія" із презентували нашим читачам новорічну виставу, яка припала всім до душі. На жаль, в нашому суспільстві звикли вважати, що діти з обмеженими можливостями не здатні проявити свої таланти та показати свої здібності. Але це далеко не так!!! Вихованці школи "Надія" руйнують цей міф. Разом із своїм викладачем та керівником театру "Мажор" Оленою Олексіївною Гутник поставили чудову виставу, в якій у головних ролях були артисти які виступають на сцені вже кілька років та, ті, котрі зовсім недавно почали відвідувати гурток. Діти з нелегкою долею, але з наполегливим характером подарували усім глядачам позитивні емоції, щирі посмішки та віру у себе, а це були п'ятикласники школи №115, батьки, найменші читачі, військові... 

На завершення заходу, як завжди, продовжили бесіду за столом із солодкими гостинцями. Окрема подяка дітям школи №115 та нашим гарним друзям бібліотеки військовим за смаколики та щире спілкування. Вже кілька років поспіль в стінах нашої бібліотеки проводяться такі заходи, тому сміливо можемо сказати, що це прекрасна традиція. До нових зустрічей!!!

Весна і творчість невід'ємні

Весна у розпалі, оживає природа разом із творчістю. Сьогодні в стінах нашої бібліотеки відбувся захід, про який хочеться розповідати, розповідати і розповідати. Учасниками були вихованці спеціальної школи "Надія", студенти НАКККіМ та старшокласники школи №7. Особливі актори із театру "Мажор" показали цікавезну виставу про ярмарок, студенти влаштували чудову розважальну програму, чим зацікавили старшокласників ( перед якими вже наступного року постане питання про обрання майбутньої спеціальності). Виступаючи один для одного, можна було спостерігати як сяяли їхні очі, особливо коли виступали та показували свої досягнення діти з обмеженими можливостями.Їх часто звуть "людьми з обмеженими можливостями", проте, як показує їхнє насичене життя, унікальний досвід і неймовірні досягнення, можливості цих воістину великих людей швидше безмежні.

  

Дитинство від Святого Миколая

Всі ми, дорослі та малі, завжди очікуємо диво. На свято Миколая - гостинці під подушку, а повсякчас, від людей - щирості та доброти. Подарунки - це завжди приємно, неочікувано, адже не завжди дітлахи знають що Святий Миколай їм принесе та покладе під подушку, та переважно це іграшки та солодощі. А ось приємне слово, щира посмішка, гарне спілкування та чудовий настрій - це те, що ми самі створюємо навколо себе. В переддень свята до нас завітали вихованці спеціальної школи "Надія" та учні із школи №115. Привітання школярів змінились на інклюзивну виставу, учасниками якої вони теж були.

На завершення вистави, діти, спільно, бажали миру, здоров'я та добробуту всім присутнім та нашій неньці Україні.

Та яке свято без гостинців,

та без книг?

Окремо хочемо подякувати депутату Київради Миколу Негрича за смаколики, дітлахів за гарні цукерково-новорічні ялинки, батьків за допомогу.

"МРІЯ"

Читальний зал бібліотеки перетворюється на сцену. З'являються декорації поверх стелажів із книгами, то море, то ліс, то дерева... А саме найголовніше - це хвилювання самих героїв, адже це вихованці із спеціальної школи "Надія". Надзвичайно талановиті актори виходять на імпровізовану сцену, хвилюються, очікують. Та коли приходять глядачі, а це старшокласники школи №115, тривога зникає і починається вистава. Вони перетворюються в своїх персонажів та грають, грають, грають, а зал захопливо, з тривогою очікує кожну наступну сцену. Коли звучить завершальна мелодія глядачі встають, це мабуть найбільше подяка для самих акторів. УРА! ВДАЛОСЬ!!!

Та, мабуть, найцікавіше починається після вистави. Спілкування, спілкування і ще раз спілкування - це те що потрібно всім.

В очікуванні дива

Коли замерзла річка
І став біленьким гай,
Прийшов у темну нічку
На землю Миколай.

Н.Тріш

19 грудня, це день зустрічі з мріями. Свято, яке очікують, як дітлахи так і дорослі (в кожного свої задумки). Багато хто з малечі пише листи зі своїми проханнями та побажаннями, дорослі мріють подумки, але все ж таки мріють. Ось і до нас завітало багатезно дітей та дорослих, адже в нас незвичне свято, а свято яке зближує та рівняє  всіх. Сьогодні на зустріч прийшли вихованці спеціальної школи "Надія" та школярі із школи №7. Вийшло чарівне свято: читали вірші, гуморески, разом співали пісень. Ну і, звісно ж, були подарунки створені власноруч, в яких відчувалось тепло та любов з якою їх творили. В дарунок всі учасники отримали чудові журнали "Малятко" та "Пізнайко" (які люб'язно надали видавництва), а від нас, бібліотеки обох шкіл поповнились на книги письменниці Галини Гриненко.

І яке ж свято без смаколиків та спілкування?

А після смакування потрібно підживитись і чимось літературним.

Моя Любов- це мрії, сподівання

                          

 Я буду в цьому світі не сама,

Бо ви зі мною зрання й до темна.

Мене вже гріє ваших душ тепло,

Три подруги - Надія, Віра і Любов

Світлана Патра 

учасниця фестивалю творчості

дітей-інвалідів "Повір у себе"

Вже вкотре зустрічаються учні 7 –ї школи із своїми «особливими» ровесниками- вихованцями спеціалізованої школи «Надія», де навчаються діти з обмеженими фізичними можливостями. Цього разу в затишній залі бібліотеки думки всіх присутніх були об’єднані темою любові до мами, адже спілкувалися в переддень Дня матері.

Кожна зустріч передбачає час для вільної розмови. Діти почували себе дуже затишно, мали можливість ближче познайомитися, дізнатися про захоплення кожного. Наприклад, учні школи почули, що вихованці з «Надії» - постійні учасники аматорського театрального гуртка і з великим успіхом часто виступають на різних підмостках. Вони неодноразово отримували нагороди, приймаючи участь в конкурсних програмах. Для них – це щастя, самоствердження, як особистості. А загалом для всіх присутніх любов на цім світі – це мрії і сподівання. Згадаймо слова М. Горького, що людина народжена для щастя, як птах для польоту. Це дійсно так. Чудова майстриня пані Анна Савенко з ніжністю і терпінням мами провела майстер – клас з квілінгу. Об’єднані однією справою, діти залюбки допомогали один одному і світилися радістю щасливі оченята, бо створювали яскраву вітальну листівку з чарівними квітами для мами.

Мріють про гарне майбутнє усі без винятку , прагнуть щастя – також . Сподіваються, що поруч завжди будуть їхні щасливі родини. Тому дуже зворушливо звучала пісня у виконані вихованців школи «Надія», в якій були слова:» Я молюся Богу за тебе, мамо, бо ти мій Ангел на землі…». А хіба хтось із людей може сказати інакше?

Не варто зважати на фізичні чи розумові недоліки, адже Бог любить нас такими, які ми є, і вчить нас любити одне одного такою ж любов’ю. Хтось і великих сказав, що світ належить оптимістам. І історія аргументує це. Наприклад:

У віці 26 років Людвіг Ван Бетховен почав втрачати слух.

Майстер подолав духовну кризу. Саме у період загострення хвороби, від 30 до 40 років життя, Людвіг Ван Бетховен створив свої шедеври, які увійшли до золотого фонду світового музичного мистецтва.

Франклін Рузвельт (1882-1945 рр.) ― один із колишніх президентів США. Він став інвалідом унаслідок побутової травми. Влітку під час відпочинку, у 39-річному віці, він побачив лісову пожежу, яку і заходився тушити разом з синами. Декілька годин боролися з вогнем, потім зморені та гарячі викупалися в холодному озері. Як наслідок ― сильна застуда і... невмолимий діагноз лікарів ― поліомеліт. Усі намагання медиків поставити хворого на ноги були безуспішними.

Микола Бідняк (1930-2000 рр.) - визначний живописець і графік, майстер релігійного, станкового та монументального живопису. У 15-річному віці він втратив обидві руки. Йому судилося вижити, і, долаючи терни, стати художником. Навчався свого мистецтва в Канаді, мав численні нагороди. Малював він, тримаючи пензлик зубами. Особливо йому вдавалися фрески та ікони, тому його і запрошували розписувати знамениті храми.

Серед присутніх були як мами, так і бабусі вихованців, які, як ніхто інший, розуміли, що такі духовні об’єднання, як у цей весняний день, є дуже важливими для них самих, оскільки вони можуть дізнатися щось нове про таланти і вміння своїх рідненьких, яких так хочеться бачити щасливими, не дивлячись ні на що. Поділитись власним досвідом і зустріти людей, які їх можуть зрозуміти і підтримати - це можливо, якщо і надалі організовувати такі зустрічі. Працівники нашої бібліотеки завжди готові долучатися до такої важливої справи як соціальна адаптація дітей з особливими потребами, адже переконані у правдивості і актуальності слів українського класика В.Симоненка:

Воскресайте камінні душі 

Розчиняйте серце і чоло,

Щоб не сказали про вас грядущі:

Їх на Землі не було.

Раз добром зігріте серце вік не охолоне

В останні роки в усьому світі відмічено значне збільшення кількості дітей, які потребують особливої уваги та піклування суспільства через те, що мають порушення у стані фізичного та психологічного розвитку. Інтегрування «особливих дітей» у середовище звичайних дітей - це перш за все відповідь на питання: «Діти з інвалідністю серед нас чи на узбіччі суспільства?» Бібліотеки Солом’янського району продовжують розширювати кордони безбар`єрного спілкування для «особливих дітей» в загальний соціальний та культурний простір, інтегрування у середовище звичайних дітей. 6 березня в Читальній залі нашої бібліотеки зібрались юні шанувальники театрального мистецтва. Учасники гуртка "Мажор" спеціальної загальноосвітньої школи "Надія" показали виставу "Просто Сіра кішка". 12 акторів чудово зіграли свої ролі. Їх підтримували радісно схвильовані рідні. Учні 5-го класу школи №7 нібито долучилися до вирішення проблеми головної героїні - Сірої кішки. Всі глядачі були приємно вражені, адже у виставі були задіяні діти з особливими потребами. Після перегляду вистави всі присутні переконалися в тому, що головна потреба для людини - це спілкування, яке робить людей щасливішими, а досвід інклюзивного спілкування дітей з обмеженими фізичними можливостями та їх здоровими однолітками дає позитивний результат і є основою інтеграції та соціальної адаптації дітей з особливими потребами, підготовкою їх до самостійного життя.

Мудрість, терпіння, велика любов до життя - головні риси керівника цього прекрасного колективу - Олени Олексіївни Гутник. Вона огортає своїх вихованців щедрим теплом своєї душі і дарує їм надію на щасливе і світле майбутнє.

Весна пробуджує природу, а Великдень — душу.

Наближається одне із головних свят нашого народу - свято Світлого Христового Воскресіння - Великдень - головна подія року для православних християн, найбільше православне свято. 

Святкування Світлого Христового Воскресіння – багатовікова традиція, «свято зі свят», яке прославляє перемогу добра над злом, життя – над смертю, світла – над тьмою. Тиждень від Квітної Неділі до Великодня називається «страсним тижнем».

Великий Четвер перед Великоднем називають ще Чистим Четвергом. На подвір’ях, у будинках прибирають, готуючись до Святого дня. А тим, хто хоче символічно очиститися від гріхів, марноти і позбутися від усіх хвороб, потрібно в Чистий четвер рано встати і з молитвою на Чистий четвер при купанні омитися до сходу сонця. Символічно, що, саме у Чистий четвер, у бібліотеці відбувся фольклорний концерт вихованців спеціалізованої школи «Надія», де навчаються діти з обмеженими фізичними можливостями. Інтегрування «особливих дітей» у середовище звичайних дітей - це перш за все відповідь на питання: «Діти з інвалідністю серед нас чи на узбіччі суспільства?» Бібліотека розширює кордони спілкування без бар’єрів для дітей з особливими потребами в загальний соціальний та культурний простір. 

Зустріч учнів 6 класу 115 гімназії із своїми «особливими» ровесниками пройшла на ноті позитиву, відкритості та доброзичливості. Під час концерту прозвучали пісні Великоднього циклу та веснянки. А пісня - гра: «Ой, на горі льон, льон» взагалі об’єднала виступ артистів з учнями школи.

Для учнів школи «Надія» - це перший досвід спілкування зі своїми однолітками. Кожен виступ для діток з інвалідністю - маленький крок уперед, стрибок вище своєї голови, бо кожен вихід на сцену для них – це свого роду подвиг!

Такі зустрічі навчають нас бути більш людяними, долати свої «проблеми» й труднощі так само сміливо, як і наші маленькі гості!

Вітаємо всіх із Великодніми святами, і запрошуємо відвідати нашу тематичну виставку «Великдень – свято життя, йдемо дорогою хреста!».