Я буду в цьому світі не сама,
Бо ви зі мною зрання й до темна.
Мене вже гріє ваших душ тепло,
Три подруги - Надія, Віра і Любов
Світлана Патра
учасниця фестивалю творчості
дітей-інвалідів "Повір у себе"
Вже вкотре зустрічаються учні 7 –ї школи із своїми «особливими» ровесниками- вихованцями спеціалізованої школи «Надія», де навчаються діти з обмеженими фізичними можливостями. Цього разу в затишній залі бібліотеки думки всіх присутніх були об’єднані темою любові до мами, адже спілкувалися в переддень Дня матері.
Кожна зустріч передбачає час для вільної розмови. Діти почували себе дуже затишно, мали можливість ближче познайомитися, дізнатися про захоплення кожного. Наприклад, учні школи почули, що вихованці з «Надії» - постійні учасники аматорського театрального гуртка і з великим успіхом часто виступають на різних підмостках. Вони неодноразово отримували нагороди, приймаючи участь в конкурсних програмах. Для них – це щастя, самоствердження, як особистості. А загалом для всіх присутніх любов на цім світі – це мрії і сподівання. Згадаймо слова М. Горького, що людина народжена для щастя, як птах для польоту. Це дійсно так. Чудова майстриня пані Анна Савенко з ніжністю і терпінням мами провела майстер – клас з квілінгу. Об’єднані однією справою, діти залюбки допомогали один одному і світилися радістю щасливі оченята, бо створювали яскраву вітальну листівку з чарівними квітами для мами.
Мріють про гарне майбутнє усі без винятку , прагнуть щастя – також . Сподіваються, що поруч завжди будуть їхні щасливі родини. Тому дуже зворушливо звучала пісня у виконані вихованців школи «Надія», в якій були слова:» Я молюся Богу за тебе, мамо, бо ти мій Ангел на землі…». А хіба хтось із людей може сказати інакше?
Не варто зважати на фізичні чи розумові недоліки, адже Бог любить нас такими, які ми є, і вчить нас любити одне одного такою ж любов’ю. Хтось і великих сказав, що світ належить оптимістам. І історія аргументує це. Наприклад:
У віці 26 років Людвіг Ван Бетховен почав втрачати слух.
Майстер подолав духовну кризу. Саме у період загострення хвороби, від 30 до 40 років життя, Людвіг Ван Бетховен створив свої шедеври, які увійшли до золотого фонду світового музичного мистецтва.
Франклін Рузвельт (1882-1945 рр.) ― один із колишніх президентів США. Він став інвалідом унаслідок побутової травми. Влітку під час відпочинку, у 39-річному віці, він побачив лісову пожежу, яку і заходився тушити разом з синами. Декілька годин боролися з вогнем, потім зморені та гарячі викупалися в холодному озері. Як наслідок ― сильна застуда і... невмолимий діагноз лікарів ― поліомеліт. Усі намагання медиків поставити хворого на ноги були безуспішними.
Микола Бідняк (1930-2000 рр.) - визначний живописець і графік, майстер релігійного, станкового та монументального живопису. У 15-річному віці він втратив обидві руки. Йому судилося вижити, і, долаючи терни, стати художником. Навчався свого мистецтва в Канаді, мав численні нагороди. Малював він, тримаючи пензлик зубами. Особливо йому вдавалися фрески та ікони, тому його і запрошували розписувати знамениті храми.
Серед присутніх були як мами, так і бабусі вихованців, які, як ніхто інший, розуміли, що такі духовні об’єднання, як у цей весняний день, є дуже важливими для них самих, оскільки вони можуть дізнатися щось нове про таланти і вміння своїх рідненьких, яких так хочеться бачити щасливими, не дивлячись ні на що. Поділитись власним досвідом і зустріти людей, які їх можуть зрозуміти і підтримати - це можливо, якщо і надалі організовувати такі зустрічі. Працівники нашої бібліотеки завжди готові долучатися до такої важливої справи як соціальна адаптація дітей з особливими потребами, адже переконані у правдивості і актуальності слів українського класика В.Симоненка:
Воскресайте камінні душі
Розчиняйте серце і чоло,
Щоб не сказали про вас грядущі:
Їх на Землі не було.
Немає коментарів:
Дописати коментар