Чернігівська область – один з найстаріших регіонів країни, з красивою природою і багатою історією. Одним з найвідоміших міст Чернігівської області є Батурин – гетьманська столиця. З цим містом пов'язана діяльність багатьох гетьманів і політичних лідерів XVII – XVIII століть, таких як Дем'ян Ігнатович, Іван Самойлович, Іван Мазепа, Пилип Орлик та Кирило Розумовський. Пропонуємо тобі пройтися вуличками старого міста, познайомиться з ближче з його історією і традиціями.
Трохи історії
Хоч перша згадка про Батурин датується тільки 1625 роком, існують припущення, що місто було засноване набагато раніше. Є кілька версій походження назви міста: перше – від діалектного слова батура, тобто вежа, друге від тюркського імені Батура, третє – від імені польського короля Стефана Баторія, який нібито є засновником міста. Імовірність того, що польський король заснував місто дуже невелика, проте залишається фактом те, що поляки збудували відому Батуринську фортецю. Великий розвиток місто отримало в той період, коли був гетьманською столицею.
Що дивитися у Батурині
Незважаючи на те, що місто пережило пожежу і було повністю зруйноване під час російсько-шведської війни, в місті є цікаві місця, які варто відвідати.
Батуринська фортеця. У 1625 році польським магнатом була побудована Батуринська фортеця на місці давньоруського городища. Батуринська фортеця складалася з зовнішніх міських земляних укріплень з частоколом і цитаделі (замку), де знаходилася резиденція гетьманів. Тут був кам'яний гетьманський будинок і дерев'яна Воскресенська церква, в'їзні ворота і три вежі. У 1708 року всі споруди Батуринської фортеці були повністю зруйновані в ході каральної операції російських військ під командуванням О. Меньшикова. У 2004 році в пам'ять про Батуринської трагедії, тоді в 1708 році російські війська крім військових знищили ще близько 7,5 тисячі мирного населення, було встановлено пам'ятний хрест. А в 2009 році на збережених мурах була закінчена реконструкція трьох оборонних веж і фортечних стін. З оглядового майданчика надбрамної вежі відкривається найкраща панорама долини Сейму.
Палац Розумовського. У 1799 – 1803 роках була побудована резиденція останнього гетьмана України – Кирила Розумовського за кресленнями шотландського архітектора Ч.Камерона. Споруда так і не була завершена, оскільки Розумовський помер в рік закінчення будівництва. Його нащадки не використали палац за призначенням. Згодом будинок перебував у віданні військових, сильно постраждав при пожежі, довгий час перебував в напівзруйнованому стані, кілька разів частково реставрувалася. Флігелі були розібрані в радянські часи. У 2009 році була завершена реконструкція палацу, були відтворені інтер'єри, на базі палацу створений музей гетьманства. Особливою пишнотою відрізняється Гетьманський зал, де виставлена шабля Кирила Розумовського (подарунок музею від його нащадків) і стіл "Камінь" з мармуровою дошкою, інкрустованою напівдорогоцінним уральськими камінням.
Воскресенська церква. Церква була побудована на кошти Розумовського в 1803 році, назву отримала від старовинної церкви, що знаходиться на території Батуринської фортеці. Храм був побудований в стилі класицизму. У 2009 році церква була відновлена і освячена.
Будинок Кочубея. Будинок-музей генерального судді Війська Запорозького був побудований в XVII столітті, це єдина будівля в Батурині, що збереглося з тих часів. Кочубей жив в цьому будинку з сім'єю з 1700 року. Його дочка Мотря була закохана в свого хрещеного – гетьмана Івана Мазепу, однак її батько був проти їхнього шлюбу. Намагаючись звести рахунки з Мазепою, Кочубей повідомив російському царю про переговори Мазепи зі шведами, однак цар не повірив і видав Мазепі донощиків. Після цього, Кочубея стратили, а його дочка пішла в монастир. Про цю трагедію до сьогоднішніх часів нагадує Алея Любові біля будинку і 500-літні дуби в садибному парку. У будинку Кочубея з 1975 року розміщується історико-краєзнавчий музей. У підвалах можна побачити кімнати слідства і попереднього ув'язнення з експозицією тортур знарядь.
Немає коментарів:
Дописати коментар