Книга представлена на полицях нашої бібліотеки.
Місто Ужгород – обласний центр Закарпатської області – є майже найзахіднішою точкою України. Практично в межі міста проходить державний кордон зі Словаччиною, а до Києва – цілих 811 км. Періодом заснування Ужгорода вважають IX століття. За даними статистики в столиці Закарпаття на даний час проживає понад 112 тисяч осіб. Сьогодні Ужгород – це найменший обласний центр України.
Місто Ужгород – обласний центр Закарпатської області – є майже найзахіднішою точкою України. Практично в межі міста проходить державний кордон зі Словаччиною, а до Києва – цілих 811 км. Періодом заснування Ужгорода вважають IX століття. За даними статистики в столиці Закарпаття на даний час проживає понад 112 тисяч осіб. Сьогодні Ужгород – це найменший обласний центр України.
Місто Ужгород, як і багато міст Європи, наприклад, столиці Чехії, Італії та іспанська Барселона, було засноване на сімох пагорбах.
Місто Ужгород – столиця сонячного Закарпаття
Місто Ужгород – столиця сонячного Закарпаття
Мало кому відомо, що до 1936 року Ужгород міг похвалитись ще однією водоймою. Це була притока річки Уж, що носила назву Малий Уж. У той час центр міста знаходився на своєрідному острові, адже, майже повністю омивався водою. Якщо вас цікавлять цікаві місця Ужгорода, то, маєте знати, що Малий Уж буквально “заховали” під землю. Таке рішення місцева влада прийняла для того, аби звільнити територію для подальшої забудови міста.
Місцева родзинка – Липова Алея – є найдовшою не лише на території України, а й на території усієї Європи. Її довжина складає 2200 метрів. Вона простягнулась на правому березі Ужа, на найулюбленішій усіма городянами набережній Незалежності. Цікаво, що вона була весільним подарунком. Цілісіньку липову алею подарував своїй нареченій Іштван Лаудон.
Обласний центр Закарпаття справедливо називають солодким містом. Шукаючи, що цікавого в Ужгороді, люди часто дивуються тому, що місто може похвалитись власним тортом, при чому дуже смачним. Він так і зветься – торт Ужгород.
Ужгород, як і вся Закарпатська область, славиться пам’ятками різних історичних епох. Саме тому можна годинами прогулюватись місцевими вулицями із екскурсоводом і ви, точно, не почнете нудьгувати. Але далеко не всі знають, що однією з найнезвичніших місцевих родзинок є мініатюрні скульптури. Кожний такий міні-пам’ятник присвячений важливим подіям та відомим особистостям. Отже, якщо перед вами постало питання, що цікаве подивитися в Ужгороді, то сумнівів бути не може – це унікальні маленькі пам’ятники, які розкидані по всьому місту. Гуляючи по місту в їх пошуку, ви зможете заодно розглянути і інші визначні пам’ятки Ужгорода.
В самому центрі міста – на пішохідному мості – туристів дивує маленька статуя Свободи, що вважається найменшим маяком в Україні. До речі, цей маяк є не просто прикрасою, він – діючий. Встановили цю маленьку статую в 2011 році. На свята фігурки часто одягають у різноманітні карнавальні костюми. Місцеві жителі часто жартують, що вона є головною модницею Ужгорода.
Ужгородська міні-статуя Свободи
Ужгород – надзвичайно зелене місто. Воно нагадує суцільний сад! Головним його символом є сакури. Аби побачити їх цвітіння до міста з’їжджаються тисячі туристів із усього світу. В місті навіть організовують спеціальний фестиваль в період цвітіння сакури. Окрім, цвітучої сакури в місті є також плодоносна сакура. Кажуть, що вона в Ужгороді з’явилась зовсім випадково.
А ось Іудине дерево, яке полюбляють демонструвати туристам в Ужгороді. Зауважте, що воно жодного стосунку до відомого усім Іуди не має.
Потрібно відзначити, що навесні в Ужгороді, крім вже відомих усім сакур, цвіте ще дуже багато і інших незаслужено обійдених увагою екзотичних дерев, кущів і ліан. Ось фото деяких з них.
Щодо фестивалів і різноманітних гулянь, то тут Ужгород – один із перших в Україні. Які тільки фестивалі і свята тут не організовують. Це і Парад Наречених і Парад Миколайчиків, Ужгородська Регата та різноманітні фестивалі – вина, млинців, нічні та велозабіги.
Вивчаючи цікаві факти про Ужгород, неможливо не поцікавитись, звідки на гербі міста з’явився виноград.
Герб Ужгорода
Є кілька легенд, що це пояснюють. Однією із найпопулярніших є версія про те, що Зевс розлютився на бога вина і заслав його під Карпати, а той прихопив із собою виноградну лозу, яку дбайливо висадив і навіть навчив місцевих жителів виготовляти вино. Бог веселощів повідав, що істина у вині, після чого, ужгородці твердо вирішили не жити ні дня без істини. Тому, добре вино дуже популярно як в Ужгороді, так і в усьому Закарпатті. Тож, не покиньте міста не продегустувавши його.
Романтичності Ужгороду додає легенда про місцевих Ромео і Джульєтту. Історія повертає нас до далекого 1892 року, коли в місті перебували солдати і офіцери тутешнього гарнізону. Серед них був і Гейза Шеффер, виходець з села Баранинці. Одного разу хлопець дізнався, що батька його коханої Агнеси Деметер переводять служити в прикордонне місто Шопронь і вони будуть розлучені. 3 листопада Гейза прийшов до своєї дівчини і молоді люди усамітнилися в будинку Гейзи. Після цього закоханих живими більше не бачили. Коли Гейзу і Агнес знайшли, вони лежали на ліжку, підпираючи плечима стіну. Їх серця були прострелені, а поруч лежав револьвер. Все місто проводжало закоханих в останню путь. Батьки вирішили більше не розлучати пару і після смерті вони залишилися разом – в одній могилі на Кальварії.
Місце, де нині розміщується відомий Закарпатський музей архітектури і побуту, колись називалось Відьмина яма і, як кажуть місцеві легенди, зовсім не випадково. За легендами, саме в цьому місці колись спалювали усіх дівчат та жінок, яких підозрювали у відьмарстві. Сьогодні в цьому місці розташовується Закарпатський музей архітектури і побуту. Ужгородський музей під відкритим небом – скансенс – містить зібрані з усього Закарпаття унікальні старовинні дерев’яні будиночки, хатки, церкви і предмети побуту. Він знаходиться поруч з Ужгородським замком.
Не можна не відзначити, що це далеко не всі красиві історичні місця та цікаві факти про Ужгород, що заслуговують на увагу. Це невелике, але затишне і красиве старовинне місто західної України, місто з цікавою історією.
Немає коментарів:
Дописати коментар