Мамина хустка - оберіг родини

Хустка - один із символів нашого жіноцтва, символ любові, вірності, прощання та надзвичайної сили оберіг. Це невід'ємна частина нашого минулого. На превеликий жаль, в теперішній час, побачити жінку в якої голова покрита хустиною велика рідкість. Та на душі стає веселіше коли ми знайомимось із людьми котрі, все своє свідоме життя, колекціонують невід'ємний атрибут наших предків - хустину. Величезну колекцію хусток, понад триста, назбирала Людмила Грабовенко, журналіст, член наглядової ради міністерства України, голова національної ради жінок України, Посол миру... 

В колекції, пані Людмили, крім хусток, є ще й рушники з різних регіонів. Наших читачів вразили розповіді, адже кожна хустка має свою історію. І це ще не все: була серед хустин - ХУСТКА БАЖАНЬ, якій 300 років!

На "капуснику"  звучала  новела Ольги Ходацької  "Мамина хустка", звісно ж, у виконанні автора.  Мабуть кожен із присутніх, слухаючи, згадував своїх близьких та найрідніших. 

Звучали і пісні "Хустку мені вишила матуся" (сл. Зоя Ружин), "Прошу відправте мене до бабці на всеньке літо" (сл. Оксана Кузів, муз. Людмила Ященко), та багато інших, у виконанні берегині української пісні Людмили Ященко. 

Завжди приємно, коли після заходу виникає багато запитань, люди не хочуть розходитись, можливо ще не все сфотографували, не зі всіма поспілкувались...

Музикотерапія на "капуснику"

І знову на вулиці Кавказькій, 7 зібралися “капусники” на таку собі музикотерапію. Адже науковцями достеменно доведено, що музика лікує людські душі. Тож перші акорди на роялі у нашій бібліотеці дали знати, що сьогодні на “капуснику” буде линути чудова мелодія. І справді, дві години власні твори виконувала талановита композиторка з Вінниці Ольга Янушкевич. І не лише у якості композиторки - виконувати власні твори їй допомагала вінничанка Світлана Леонтьева, яка разом із Ольгою Янушкевич співає у народному жіночому вокальному ансамблі “Зірниця”. Цього вечора звучали романси на слова поетів Ніни Шаварської (“Ой ти, зіронько-зірнице”, “На крилах мрій”, “Липа”, “Благослови мене, любове”), Олександра Коротка (“Небесный сон», «Ты безнадежно устала», «Босоногие слова»), Марії Ясакової (“Гуляє вересень”), “За тим садом”. З особливим з трепетом сприйняли пісню на слова Наталії Земної “Материн солодкий хліб”. Загалом Ольга Янушкевич написала понад 600 пісень, то слухати не переслухати...

“Капусник” не обійшовся і без дитячих пісень та музики: на слова Лариси Недін прозвучала пісня «Казка про Ведмедика-Кумедика” та Марії Ясакової “Чому сніг лапатий”.

Захід був не лише пізнавальний, а й виховний: при виконанні інструментальної музики, яка так і зветься “Мелодія” кожен на “капуснику” міг за ці три хвилини подумати про сенс свого життя. Як, скажімо, і виконану пісню польською мовою “Кохане сонечко” - перекладати не було потреби, бо зрозуміло: йдеться про кохання... На “капуснику” Ольга Янушкевич декламувала вірші, виконувала власну музику, зачаровувала співом. Така собі людина-окрестр, яка вразила присутніх своїм талантом, що у жовтні глядачі пішли додому, як у тій пісні: “у моєму серці - досі серпень”...

P.S. І як завжди, після закінчення виступу, починається спілкування, обговорення та відгуки від отриманих вражень та багатезно фотографій НА ЗГАДКУ!!!

Наталка Капустянська ЗАПРОШУЄ на “капусник”

Недільного дня осінні листочки можна було позбирати не лише у лісі, а й у бібліотеці на Кавказькій. І листочки особливі - віршовані. У цих листочках можна було прочитати осінньо-ліричні рядки з поезії відомої української поетеси Тетяни Череп-Пероганич. Власне, на цій зустрічі і звучала лірика у виконанні самої поетеси, яка завітала на так званний “капусник”. Привідкриємо секрет: чому бібліотеку “Соломянська” обрано для проведення такого трішки жартівливого заходу, бо, окрім поезії, звучали й гуморески у виконанні київського автора та барда Олександра Сушка... Бо бібліотека на Кавказькій - одна із найстаріших бібліотек столиці. Та й, за словами читатів, у ній і аура особлива. А ще вздовж вулиці Кавказької пахне осінніми квітами, а неподалік бібліотеки каштани падають на брук. Отакий собі ліричний настрій створює нам природа...

Але повернімося до нашого “капусника”. Ідея створення такого мистецького заходу належить київській журналістці Наталці Капустянській. Бо треба людям нести позитивну інформацію, бо негативної і так достатньо. А, за її словами, поетесу, прозаїка, лауреата багатьох літературно-мистецьких премій Тетяну Череп-Пероганич запросила не випадково. Якось у Фейсбуці натрапила на осінні мотиви лірики Тетяни, то й взяла і поширила на своїй сторінці. Як того вечора самобутня співачка, українська Берегиня (а саме так називають) Людмилу Ященко, написала, що дякую за вірші, і на ці рядки вже написана пісня. Отак і стала причетною до створення ще однієї пісні на слова Тетяни Череп-Пероганич.  

До речі, на “капуснику”, дехто пішов додому із сюрпризом, за вгадану кількість пісень, написаних на вірші Тетяни. Звісно, ви вгадали, то були капустини, бо що ж можна ще прихопити на “капусник”?!.

До нових зустрічей на “капуснику”!