НОВОРІЧНА МАЙСТЕРНЯ

У багатьох сім'ях існує традиція напередодні Нового року спільно прикрашати ялинку іграшками і мішурою. Але кожен раз на ній з'являються нові однотипні кулі і сніговики, куплені в спеціалізованих відділах супермаркетів. Хочете, щоб у 2021 році ваше новорічне дерево стало унікальним і неповторним, з оригінальними гірляндами і прикрасами? Тоді прийшов час навчитися робити їх своїми руками!

 

ДУЖЕ ВАМ ДЯКУЄМО та РАЗОМ МИ СИЛА!!!

В переддень, мабуть, чи не самого найдовгоочікуваного свята, Дня святого Миколая, ми хочемо висловити ПОДЯКУ!

Протягом року, Ви - наші любі друзі користувачі - дарували книги, приносили речі, іграшки, ляльки-мотанки, розвиваючі ігри та багато чого іншого, а ми розподілили Ваші дарунки за призначенням. 

Також до нас приєднувались бібліотека для дітей імені Є.Гуцала та бібілотека для дітей імені І.Світличного.

 За цими ссилками можна побачити куди було відправлено та хто отримав, такі важливі для когось обереги,  речі, а хто зачитався цікавими книгами. 

ДУЖЕ ВАМ ДЯКУЄМО та РАЗОМ МИ СИЛА!!!

 https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2725111871151932&id=100009594360870

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2664269777236142&id=100009594360870

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2633495663646887&id=100009594360870

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2597836360546151&id=100009594360870

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2583476418648812&id=100009594360870

https://www.facebook.com/smirnovaulya/posts/2925032027552739

https://www.facebook.com/smirnovaulya/posts/2922327804489828

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2525459567783831&id=100009594360870

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2524611337868654&id=100009594360870

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2483171888679266&id=100009594360870

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2445340525795736&id=100009594360870

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2424671861195936&id=100009594360870

„Чорнобиль - героїзм людини і… її безсилля»

14 грудня - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, це найменша дань людям, які віддали своє життя та здоров'я на ліквідацію наслідків найжахливішої аварії. Страшні наслідки і сьогодні дають про себе знати. Мабуть немає жодної сім'ї котру б не зачепила ця ядерна катастрофа. 

ВЕЛИКЕ СПАСИБІ всім хто пішов захищати свою державу та людей від невидимого ворога!!!

 

НОВОРІЧНА МАЙСТЕРНЯ

Уже зовсім небагато часу залишається до новорічно-різдвяних свят, які захоплять нас у вир задоволення, гарного настрою та радості. Аби створити святковий настрій, уже зараз можна прикрасити оселю різними власноруч зробленими дрібничками.

 

зразок

Декларація прав людини: істини, що не потребують доказів

                                          

Права, права, права - ми чуємо звідусіль про наші права, а чи знаємо ми що 10 грудня в усьому світі відзначають Міжнародний день прав людини. До прийняття такого рішення людство пройшло чималий шлях, адже потрібно було зібрати всі напрацювання в один документ. Пропонуємо до Вашої уваги виставку "Декларація прав людини: істини, що не потребують доказів" на якій можна переглянути літературу даної тематики.

 

НОВОРІЧНА МАЙСТЕРНЯ

Сьогодні не складно придбати новорічні іграшки на будь-який смак. Але набагато цікавіше зробити іграшку власними руками, вкладаючи в роботу часточку своєї душі. Якщо в сім'ї є маленькі діти, створення новорічних іграшок може перетворитися на цікаве, захоплююче заняття для всієї сім'ї. В результаті отримаємо купу позитивних емоцій та безліч оригінальних новорічних прикрас. Це не так складно, адже існує багато простих варіантів іграшок, які можна створити власними силами разом з дитиною.

Віртуальна агресія: способи розпізнання, захист

Розраховуватися в онлайні карткою – це зручно. Але щоб захистити гроші, треба дотримуватися своєрідної техніки безпеки.

Пропонуємо перевірити, чи знаєте Ви, як вберегтися від шахраїв.

 

Новорічна майстерня

Чим ширший асортимент фабричних новорічних прикрас, тим більше цінується hand-made. Ще б пак, адже в такі іграшки вкладена частинка душі. З ними будь-яка домівка виглядає більш затишною і оригінальною. Крім того, до веселого та креативного процесу створення прикрас можна залучити всю сім'ю. Долучайтесь до створення новорічних прикрас разом із нашим колективом.

 

Від Революції гідності до Країни гідності

Революція Гідності залишила глибокий, визначальний і незабутній слід в історії. Не в прийнятих документах – папір все стерпить, не в прізвищах лідерів – вони змінювалися і будуть змінюватися. Її ідеали, надії й рішення разюче змінили нашу ментальність, розпочали і продовжують формувати нашу нову політичну ідентичність. Процес не завершено. Бо історія штука не скороспішна. Коли ж завершиться – будуть і правильні рішення, і справжні лідери.

Здоров'я як життєвий пріоритет

Міжнародний день відмови від паління, або No Smoking Day, існує з 1977 року. Він з’явився з ініціативи Американського онкологічного товариства і щороку відзначається у третій четвер листопада.

Цей день відзначають і в Україні. Це прекрасний привід задуматися над тим, що в цілому у нашій країні зараз палить десята частина жінок, більше половини всіх чоловіків, 53% старшокласників.

Мета Міжнародного дня відмови від паління — сприяти зниженню поширення тютюнової залежності, залучення до боротьби проти куріння усіх верств населення і лікарів усіх спеціальностей, профілактика тютюнопаління та інформування суспільства про згубний вплив тютюну на здоров’я. В наш час в Україні нараховується майже 9 мільйонів активних курців, які складають третину всього працездатного населення країни. Дослідження свідчать, що більшість дорослих курців (65%) хотіли б позбавитись цієї звички і намагались зробити це не один раз. Розвиток залежності від нікотину - одна із головних перешкод при відмові від паління.

Творець пісні, що стала символом нації!

За місяць, 7 грудня, вже буде 150 років від дня смерті українського композитора, хорового диригента,  громадського діяча, а головне, автора музики державного гімну України "Ще не вмерла Україна", Михайла Михайловича Вербицького. Ми, знаємо хто автор, але чи знаємо щось про автора? Пропонуємо до Вашої уваги пройти вікторину, а заодно і перевірити свої знання. Хай щастить!!  

Є в пам'яті біль і подяка

Ки́їв — столиця нашої країни й одне із найстаріших міст Європи. 

У роки Другої світової війни, як і вся Україна, був зданий радянськими військами і окупований німецько-фашистською армією .

Це були неймовірно важкі й трагічні роки окупації, які позначені величезними людськими і матеріальними втратами.

З осені 1941-го року, під час окупації, в ньому було знищено понад 100 000 мешканців міста та військовополонених. 

1-го листопада 1943 року 

силами військ 1-го Українського фронту почалася визвольна операція нашого міста.

Письменник-фронтовик В. Астаф'єв згадував, що «коли з одного боку в Дніпро входили 25 тисяч воїнів, то на протилежному — виходили не більше 5-6 тисяч.» Військам, які захопили ділянку Дніпра від с. Трахтемирова до с. Григорівки, чинився опір з боку противника, а бої були такими запеклими, що вода у Дніпрі була темно-кривавого кольору і солоною на смак. Отже, ті хто брав участь в 

операції на Букрині, за словами письменника, переживали справжнє пекло на землі: «... Ми залили своєю кров'ю, завалили ворогів своїми трупами» — писав він.

В ході визвольної операції втрати радянської армії склали більше 30,5 тис. поранених, вбитих і зниклих без вести, проти 3,8 тис. з німецького боку. 

5 листопада першим у центр Києва прорвався танк уродженця Вишгородського району, гвардії старшини Никифора Шолуденка. Він був розвідником і його машина ішла на чолі колони техніки. До війни Шолуденко заочно вчився на IV курсі КПІ і добре знав західну частину Києва.

З ранку 5-го листопада ворог почав відхід з міста по шосе на Васильків.

До ранку 6 листопада Київ було звільнено.

З Днем визволення Києва!

Історії, від яких можна вмерти зі сміху!!!

 Щороку все більше  обертів набирає свято Всіх святих, ХЕЛЛОВІН!!! Приходьте до нас, робіть фото у імпровізованій фото-зоні та вибирайте чудові містично-жахливо-захопливо-страхітливо-цікавезні книги. 

До вашої уваги уривок із книги "Мортіна. Історія, від якої можна вмерти зі сміху" Барбари Кантіні.

Використана література:

• Апдайк Д. Іствікські відьми/Д.Апдайк. - Харків: Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2018;
• Надемлінський О. Маленька Відьма та Кір/ О. Надемлінський. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2018;
• Пономаренко С. Лысая гора, или Я буду любить тебя вечно/ С.Пономаренко. - Харьков: Книжный Клуб"Клуб Семейного Досуга", 2017;
• Слоун Р. Цілодобова книгарня містера Пенумби/ Робін Слоун. - Х.: Віват, 2017;
• вельш ренате. вампірятко. - Львів: Кальварія, 2006;
• Ріддел Кріс. Оттолайн і Фіолетовий Лис/ Кріс Ріддел.-Харків: Вид-во "Ранок",2020;
• Джекобс Вільям. Чорний кіт/ Вільям Джекобс.-К.:Веселка, 2003;
• Кантіні Барбара. Мортіна. Історія, від якої можна вмерти зо сміху/Барбара Кантіні.-Харків:Видавництво "Школа", 2020

Медіаграмотність - що це?

Ми користуємось  інтернетом, практично у всіх є телефони, комп'ютери, планшети, але чи знаємо ми, як це - бути медіаграмотним? Пропонуємо разом пройти вікторину та отримати відповіді.

Світ казок

Українська культура славиться не тільки традиціями та звичаями, а ще й різноманітними легендами та казками, які передавались із покоління в покоління. Сьогодні пропонуємо послухати чудову українську народну казку "Іван -побиван". 

 

Всупереч всьому...

ВСУПЕРЕЧ ВСЬОМУ вони стали успішними.

Мабуть, немає у світі людини, яка не чула ім'я Стівена Вільяма Гокінга. Він мав захворювання мотонейронів, бічний аміотрофічний склероз, втратив голос, не міг самостійно їсти і рухатися, а невиліковний стан його здоров'я постійно погіршувався. І Гокінг потребував цілодобової допомоги , але все це не завадило йому вчитися і працювати.

Він став фізиком-теоретиком, відомим своїми дослідженнями в астрофізиці, зокрема теорії чорних дір, популяризатором наукових знань.

Один тільки перелік нагород цієї неймовірної особистості може викликати здивування та приголомшить вас.

Впродовж 30 років він працював на посаді Лукасівського професора математики в Кембриджському університеті, на тій же посаді, що її 300 років тому обіймав Ісаак Ньютон.

Фріда Кало – відома мексиканська художниця, авторка численних експресивних і дуже яскравих картин, більша частина з яких була її власними автопортретами. Захворівши у 6 років на поліомієліт отримала тяжкі ускладнення: її ліва нога була товща, ніж права. А ще у підлітковому віці потрапила у серйозну автомобільну аварію, після якої довелося перенести численні операції. І це вплинуло на все її життя. Вона була перспективною студенткою медичної школи, але змушена була відмовитися від вищої освіти.

Жага до життя та величезне бажання нормально пересуватися спонукало Фріду оговтатися від травм і навіть відновити здатність ходити. Вона протягом усього свого життя була буквально прив’язана до лікарні, оскільки страждала від рецидивів сильного болю. Але, незважаючи на проблеми та біль, вона багато працювала як художниця і її «часом ще не готові картини купували просто з мольберта». Вона навіть викладала в Національній школі живопису, скульптури та граверства «Смарагд».

Про нелегке життя цієї мужньої мисткині був знятий фільм «Фріда».

Сподіваємося, що насичене життя цих яскравих особистостей спонукає і Вас до втілення власних мрій.

Славні козаки - мужні козаки!!!

Із давнини до сьогодення нашу неньку Україну захищали славні козаки. Колись боронили від бусурманів, а тепер від агресивного сусіда. Здавна Покрова Пресвятої Богородиці була на захисті наших козаків, а зараз - оберігає наших воїнів, серед яких дуже багато і жінок. З святом, дорогі захисники! Чекаємо Вас із перемогою!!!

Використана література:

• Чухліб Т.В. - Донецьк:ТОВ "ВКФ "БАО", 2012;
• Коваленко С. Опис козацької України 1649-го року. - Видавничий центр "Просвіта",2004;
• Шевчук Валерій. Козацька держава. - К.: Абрис, 1995;
• Історія України в особах: Козаччина - К.: Україна, 2000;
• Орел І. Хроніка одного батальйону. - Харків: ТОВ "Видавництво Права людини", Фоліо, 2016;
• Музыка М. Воспомания о Саур - Могиле. - Харьков: Фолио, 2016;
• Зиненко Р. Иловайский дневник/Зиненко Роман. - Харьков: Фолио, 2017;
• Якорнов Д. То АТО. Дневник добровольца. - Х.: Виват, 2016;
• Слабошпицький, Михайло. Велика війна 2014...:Україна: виклики, події, матеріали/ Михайло Слабошпицький. - К.: Ярославів Вал, 2015;
• Журавель, Юрій. Битва за землю рідну/ Журавель Юрій. - Рівне: Діти підземелля, 2016

 

Козаку найперше - воля, козаку найперше - честь

Незабаром 14 жовтня, День українського козацтва, і ми підготували цікаву мандрівку в минуле, але незвичну.  Ми знаємо у що одягались козаки, але чи знаєте Ви? Спробуйте відгадати!!!

А скільки відгадаєте ВИ?...

Не тільки історією і традиціями багата наша Україна, але й цікавими пам'ятниками. Тому, ми, пропонуємо Вам пройти своєрідний тест та визначити місце розташування пам'ятників.   

Використана література: 

• Путівник. Київська область / Авт.-упоряд. Б.В.Мефедов. - К.: Богдана, 2005;
• Київ. парки, площі,вулиці. Фотоальбом. - Київ, 2006;
• Кучерук Олександр. Пам'ятники від слова пам'ять. Історичні розвідки / О.Кучерук. - Парлам. вид-во, 2019;
• Прогулянка Волинню. - К.: ТОВ "Балтія - Друк", 2015;
• Віктор Вечерський. Замки та фортеці України. - К.: ТОВ "Балтія - Друк", 2015;
• Анна Третяк. Допитливій малечі про цікаві речі. Подорож по Україні. - К.:АВІАЗ,2016;
• Хорошевский А. 20 лучших экскурсий по Украине. - Харьков: Фолио, 2007. 

Не переболить і не забудеться

79 років тому, саме такі листівки закликали євреїв міста Київ зібратись і прийти до місця болю і вічного спочинку. В той час тисячі безневинних людей взяли свої пожитки, малих дітей, стареньких батьків і вирушили в дорогу у пекло. 

Перебуваючи у центрі меморіального комплексу, наша бібліотекар коли  робила фото та відео,  наче боялась потурбувати душі безневинно вбитих. Навіть зараз, коли пролетіло не одне десятиліття, проходячи повз Бабин Яр, вдивляючись у пам'ятники, мимоволі схиляється голова та зупиняється подих. 

Головоломка для дорослих

 Як добре ви знаєте українськіх авторів і їх книжки?

Хто автор?

На полицях нашої бібліотеки є багато дитячих казок, які дуже любить малеча.

А чи знає малеча авторів цих книг? 

Презентуємо Вашій увазі невеличку вікторину для малечі! 

...Завзятіший од всіх бурлак...

До дня народження видатного українського письменника Івана Котляревського (9 вересня 1769 року) пропонуємо вашій увазі прослухати уривок із твору автора  - "Енеїда".

Використана література:

• Панасенко Т. Іван Котляревський.-Харків: Сиция, 2012;
• Котляревський І. П. Москаль-чарівник. Наталка-Полтавка. І.П.Котляревський.-Київ: Центр учбової літератури, 2018;
• Комікс за мотивами пєси Івана Котляревського "Москаль - чарівник" - К.: Грані - Т, 2009;
• Котляревський І. Енеїда: Поема, пєси.- Харків: Фоліо, 2006;
• Українська література ЇІХ століття: Хрестоматія: Навч. посіб.-К.: Либідь, 2006;

Родом із Вінниччини

Нещодавно, талановита письменниця, Наталка Поклад відзначила своє свято, День народження.  Талановита поетка, прозаїк, публіцистка, перекладачка. Авторка біля 30 книжок.

До дня народження письменниці бібліотека"СОЛОМ'ЯНСЬКА" провела онлайн читання віршів.

"Я чув, як плачуть в небі журавлі..."

2 вересня... Саме в цей день 1945 року був підписаний формальний Акт про повну капітуляцію останнього союзника фашистської Німеччини - Японії, згідно з яким останній агресор припинив військові дії і звільнив військовополонених. 

Це дата, яка закарбувалась в пам'яті мільйонів людей, особливо, нас українців. Період військових дій був важким для кожного, адже не було сім'ї яку б не зачепила клята війна. Велика шана віддавшим життя за наше майбутнє.

До Вашої уваги пропонуємо вірш Віталія Піщанського, учасника Другої світової війни, який читає його онука Віра Якуша.

ДАТИ.ЛЮДИ.ПОДІЇ. ГЕРОЇЗМ ВОЇНІВ.

День пам'яті захисників України — це пам'ятний день, який щорічно відзначають 29 серпня. Він приурочений пам'яті захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Дата приурочена до дня найбільших втрат української армії на Донбасі — дня виходу з оточення в Іловайську 29 серпня 2014 року.

Матеріали:

«Ніколи ми не будемо братами!» (рос. Никогда мы не будем братьями!) — російськомовний вірш української поетеси Анастасії Дмитрук. 

Литовські музиканти спільно з хором Клайпедського музичного театру створили пісню на текст вірша.

Уривки з новин українських телеканалів Еспресо.тв і 5 телеканал

Архівні матеріали

Понеділкова майстерня!

Надзвичайно цікаво спостерігати як сонечко заходить за обрій  та виграє всіма барвами жовтого і червоного кольорів. Та ще цікавіше коли в руки взяти пензлик, фарби та намалювати захід сонця. Пропонуємо Вашій увазі черговий майстер-клас. Натхнення та успіхів Вам!

Чи знаєте Ви?

Друзі! Пропонуємо дати відповідь на запитання вікторини та перевірити свої знання!!!

Понеділкова майстерня!

Сьогодні довгоочікуваний понеділок, а з ним прийшла черга і подивитись новий майстер-клас! Мерщій беремо в руки заготовлений папір, фарби та розпочинаємо разом творити.

Понеділкова майстерня!!!

Сьогодні 13 липня, практично, середина літа. Багато хто вже побував на морі, з'їздив  до бабусі в село, помандрував Україною, але наша "Понеділкова майстерня" залишається незмінною.  Продовжуємо відпочивати, але з користю. Беремо в руки пензлики і, разом із нами, поєднаємо та намалюємо дві пори дня по'єднаних в одному малюнку. Бажаємо легкого мазка пензлики та натхнення!!!

Понеділкова майстерня!!!

Ура!!! Сьогодні понеділок, тому пора брати в руки папір, пензлик, фарби та розпочинати творити!

Повертаємо своє

2014 рік. На сході України запекла боротьба за кожен клаптик нашої, української землі. Східну територію країни заполонили бойовики та "зелені чоловічки". Обстріли, руйнування, звуки пострілів,  канонада градів. Тисячі людей залишились без своїх домівок, загинули мирні жителі. 

85 днів окупації... Неодноразово наші війська намагались взяти під свій контроль окуповані території, та 5 липня, терористи почали відступ і українська армія зайшла у Слов'янськ, Краматорськ, Дружківку,  Костянтинівку. Емоції мешканців неможливо передати словами, побачивши наші прапори вони виходили, аплодували, плакали і дякували за звільнення. 

В нашій бібліотеці проходить виставка "Повертаємо своє" де можна переглянути та перечитати спогади військових, та відео яке передає всю біль від пережитого та радість від визволення...

                                      

Конституція - паспорт держави

                                                     

Як в кожної людини є паспорт(документ що засвідчує особу), так і в нашої держави є свій паспорт - КОНСТИТУЦІЯ! Україна - перша країна в якій була написана Конституція, яка отримала назву - Конституція Пилипа Орлика. Цікава вона тим, що вже тоді чітко передбачала чітке розділення влади, і головне, була написана староукраїнською мовою, яка була, є і буде візитівкою нашої держави. 

На теперішній час Конституція України - основний закон нашої держави, який був ухвалений 28 червня 1996 року. 

В переддень святкування державного свята Дня Конституції України, в нашій бібліотеці проходить виставка "Конституція - паспорт держави". 

Використана література:

• Перша Конституція України гетьмана Пилипа Орлика. 1710  рік.-К.: Веселка, 1994;
• Конституція української гетьманської держави. - Львів-Київ: Видавництво "Право", 1996;
• Конституція незалежної України.-К.: Право, 1997;
• Кравченко В. Конституційне право України.-К.: Атіка, 2004;
• Литвин М. Проект "Україна". Галичина в Українській революції 1917-1921 рр. - Харків: Фоліо, 2015;
• Іванов В. Історія держави і права України. - К.: Атіка, 2003;
• Теорія держави і права.-К.: Юрінком Інтер, 2002

Що ми знаємо про Конституцію?

Понеділкова майстерня!!!

Сьогодні 22 червня, а це означає, що відсьогодні день стає меншим, а ніч відвойовує свої хвилини. Тому сьогодні пропонуємо намалювати захід сонця у всіх його барвах, адже завжди приємно спостерігати за зорями на небі, відблисками сонячних променів на воді та неймовірними тінями від дерев. Гарного настрою та легкого помаху пензлика нашим читачам!!!

Древнє і вічно молоде місто над Ужем...

Книга представлена на полицях нашої бібліотеки. 

Місто Ужгород – обласний центр Закарпатської області – є майже найзахіднішою точкою України. Практично в межі міста проходить державний кордон зі Словаччиною, а до Києва – цілих 811 км. Періодом заснування Ужгорода вважають IX століття. За даними статистики в столиці Закарпаття на даний час проживає понад 112 тисяч осіб. Сьогодні Ужгород – це найменший обласний центр України.

Місто Ужгород, як і багато міст Європи, наприклад, столиці Чехії, Італії та іспанська Барселона, було засноване на сімох пагорбах.

Місто Ужгород – столиця сонячного Закарпаття

Мало кому відомо, що до 1936 року Ужгород міг похвалитись ще однією водоймою. Це була притока річки Уж, що носила назву Малий Уж. У той час центр міста знаходився на своєрідному острові, адже, майже повністю омивався водою. Якщо вас цікавлять цікаві місця Ужгорода, то, маєте знати, що Малий Уж буквально “заховали” під землю. Таке рішення місцева влада прийняла для того, аби звільнити територію для подальшої забудови міста.

Де проходив Малий Уж – мапа міста Ужгород

Так виглядала річка Малий Уж до 1936 року.

Річку Малий Уж заховали під землю.

Пам`ятник Малому Ужу стоїть на місці, де колись протікала річка

Місцева родзинка – Липова Алея – є найдовшою не лише на території України, а й на території усієї Європи. Її довжина складає 2200 метрів. Вона простягнулась на правому березі Ужа, на найулюбленішій усіма городянами набережній Незалежності. Цікаво, що вона була весільним подарунком. Цілісіньку липову алею подарував своїй нареченій Іштван Лаудон.

Обласний центр Закарпаття справедливо називають солодким містом. Шукаючи, що цікавого в Ужгороді, люди часто дивуються тому, що місто може похвалитись власним тортом, при чому дуже смачним. Він так і зветься – торт Ужгород.

Ужгород, як і вся Закарпатська область, славиться пам’ятками різних історичних епох. Саме тому можна годинами прогулюватись місцевими вулицями із екскурсоводом і ви, точно, не почнете нудьгувати. Але далеко не всі знають, що однією з найнезвичніших місцевих родзинок є мініатюрні скульптури. Кожний такий міні-пам’ятник присвячений важливим подіям та відомим особистостям. Отже, якщо перед вами постало питання, що цікаве подивитися в Ужгороді, то сумнівів бути не може – це унікальні маленькі пам’ятники, які розкидані по всьому місту. Гуляючи по місту в їх пошуку, ви зможете заодно розглянути і інші визначні пам’ятки Ужгорода. 

В самому центрі міста – на пішохідному мості – туристів дивує маленька статуя Свободи, що вважається найменшим маяком в Україні. До речі, цей маяк є не просто прикрасою, він – діючий. Встановили цю маленьку статую в 2011 році. На свята фігурки часто одягають у різноманітні карнавальні костюми. Місцеві жителі часто жартують, що вона є головною модницею Ужгорода.

Ужгородська міні-статуя Свободи

Ужгород – надзвичайно зелене місто. Воно нагадує суцільний сад! Головним його символом є сакури. Аби побачити їх цвітіння до міста з’їжджаються тисячі туристів із усього світу. В місті навіть організовують спеціальний фестиваль в період цвітіння сакури. Окрім, цвітучої сакури в місті є також плодоносна сакура. Кажуть, що вона в Ужгороді з’явилась зовсім випадково.

А ось Іудине дерево, яке полюбляють демонструвати туристам в Ужгороді. Зауважте, що воно жодного стосунку до відомого усім Іуди не має. 

Потрібно відзначити, що навесні в Ужгороді, крім вже відомих усім сакур, цвіте ще дуже багато і інших незаслужено обійдених увагою екзотичних дерев, кущів і ліан. Ось фото деяких з них.

                                         

Щодо фестивалів і різноманітних гулянь, то тут Ужгород – один із перших в Україні. Які тільки фестивалі і свята тут не організовують. Це і Парад Наречених і Парад Миколайчиків, Ужгородська Регата та різноманітні фестивалі – вина, млинців, нічні та велозабіги.

Парад Наречених

Парад Миколайчиків

Вивчаючи цікаві факти про Ужгород, неможливо не поцікавитись, звідки на гербі міста з’явився виноград.

Герб Ужгорода

Є кілька легенд, що це пояснюють. Однією із найпопулярніших є версія про те, що Зевс розлютився на бога вина і заслав його під Карпати, а той прихопив із собою виноградну лозу, яку дбайливо висадив і навіть навчив місцевих жителів виготовляти вино. Бог веселощів повідав, що істина у вині, після чого, ужгородці твердо вирішили не жити ні дня без істини. Тому, добре вино дуже популярно як в Ужгороді, так і в усьому Закарпатті. Тож, не покиньте міста не продегустувавши його. 

Романтичності Ужгороду додає легенда про місцевих Ромео і Джульєтту. Історія повертає нас до далекого 1892 року, коли в місті перебували солдати і офіцери тутешнього гарнізону. Серед них був і Гейза Шеффер, виходець з села Баранинці. Одного разу хлопець дізнався, що батька його коханої Агнеси Деметер переводять служити в прикордонне місто Шопронь і вони будуть розлучені. 3 листопада Гейза прийшов до своєї дівчини і молоді люди усамітнилися в будинку Гейзи. Після цього закоханих живими більше не бачили. Коли Гейзу і Агнес знайшли, вони лежали на ліжку, підпираючи плечима стіну. Їх серця були прострелені, а поруч лежав револьвер. Все місто проводжало закоханих в останню путь. Батьки вирішили більше не розлучати пару і після смерті вони залишилися разом – в одній могилі на Кальварії.

Місце, де нині розміщується відомий Закарпатський музей архітектури і побуту, колись називалось Відьмина яма і, як кажуть місцеві легенди, зовсім не випадково. За легендами, саме в цьому місці колись спалювали усіх дівчат та жінок, яких підозрювали у відьмарстві. Сьогодні в цьому місці розташовується Закарпатський музей архітектури і побуту. Ужгородський музей під відкритим небом – скансенс – містить зібрані з усього Закарпаття унікальні старовинні дерев’яні будиночки, хатки, церкви і предмети побуту. Він знаходиться поруч з Ужгородським замком.

Не можна не відзначити, що це далеко не всі красиві історичні місця та цікаві факти про Ужгород, що заслуговують на увагу. Це невелике, але затишне і красиве старовинне місто західної України, місто з цікавою історією.

Варто прочитати

Третьяков Аркадій "Старий Хрещатик і його домовласники"
Автор книги Аркадій Третьяков географ за спеціальністю, краєзнавець за покликанням. Є автором багатьох книжок про наше місто. В кожній він, мабуть, залишив частинку своєї душі. бо так писати про місто до якого ти байдужий – не можливо. І остання книга цього автора яка з’явилася в нашій бібліотеці не є винятком, вона мабуть найкраща праця про головну вулицю Києва серед досі значної літератури на цю тему. В ній, краєзнавцю, вдалося поєднати популярний і науковий підхід на висвітлення історичних моментів міста.

Ця книга про вулицю Хрещатик і його домовласників. Ця вулиця є визнаним символом нашої столиці, хоча налічує трохи більше двох сотень років. І все ж таки це головна вулиця, хоч і не найдовша.

Прогулюючись, разом із автором, ви познайомитесь з кожним будинком на Хрещатику, дізнаєтесь про їх творців і мешканців .

Києвознавець використовує багато архівного матеріалу. Старі газети, фото, спогади мешканців міста 19—20 ст роблять розповідь більш живою. Чому ще цікава ця книга, тому що в ній в першу чергу акцентується увага не на архітектурних спорудах, а на біографіях людей що там мешкали. А оскільки на Хрещатику мешкали не пересічні громадяни, а ті хто залишив слід в інтелектуальному і економічному розвитку країни – вийшло захопливе оповідання. Усі вони привносили в образ цієї вулиці свій колорит, амбітність та життєлюбність .

Аркадій Третьяков розпочинає свою розповідь про історію заселення Хрещатика, яка на початку була вимушена. Він починає з того, що головною вулицею в ті часи була Московська на Печерську, там знаходилися кращі магазини, та жили заможні кияни. Проте влада наказала їм переїхати в інше місце навіть без компенсації, на тому місці планувалося будівництво Печерської фортеці. І тоді ці домовласники вирішили побудувати будинки на порожній місцині, яка мала назву Хрещата долина. Таким чином і виникла вулиця Хрещатик. З початку будинки мали один чи два поверхи .Перший будинок який мав чотири поверхи здавався киянам хмарочосом, вони навіть боялися ходити біля нього. Цей будинок належав художнику, фотографу Францу де Мезеру. Будинок був прибутковим, тобто в ньому квартири наймалися. А ще, на Хрещатику, на місці теперішнього готелю Україна був перший, навіть в Російській імперії, хмарочос, він мав 12 поверхів. І що цікаво –він обслуговувався двадцятьма двірниками. Власником цього дива був купець першої гільдії Лев Гінзбург. На жаль будинок не зберігся.

Ще на Хрещатику мав свій будинок видатний київський ювелір Іосиф Маршак, з яким не витримав конкуренції навіть сам Карл Фаберже.

І взагалі на цій вулиці мешкало багато видатних людей . Зокрема це представник знаменитого роду українських шляхтичів Григорій Галаган та купець першої гільдії Михаїл Дехтярьов. 

В кінці книги книги вказується 550 прізвищ людей, які були пов’язані з Хрещатиком.

Про цю вулицю ще багато чого цікавого розповідається в книзі Аркадія Третьякова. Так що її варто прочитати бо вона про наших колишніх співвітчизників, якими ми можемо пишатися.

Валентина Твердохліб

Понеділкова майстерня!!!

Сьогодні понеділок, і ми, знову, запрошуємо наших юних читачів разом із батьками підготувати аркуші паперу, фарби та  взяти в руки пензлики щоб намалювати тепле, сонячне "кульбабкове літо". Гарного та вдалого відпочинку!!!

Варто прочитати

                                

Томас Гілланд Еріксен "Сміття і люди. Зворотний бік споживання."

Книга норвезького антрополога Томаса Гілланда Еріксена «Сміття і люди. Зворотній бік споживання»- розпочинається тим, що автор дає цікаве визначення поняттю сміття, оцінюючи його, як "те що знаходиться не в своєму належному стані". 

Цікава розповідь про те, як люди намагаються вирішити питання забруднення і охорони навколишнього середовища. У книзі наведено дуже багато прикладів як людство відносилося до цього впродовж історії. Як сміття збиралось, перероблювалось і використовувалось, а іноді і консервувалось. 

Антрополог приходить до висновку що чим нижчий розвиток країни, тим більша кількість відходів продукованих нею. 

Географія книги торкається великої кількості країн та територій нашої планети. Автор привертає нагальну увагу до проблеми. 

Ще кілька десятків років тому розповідь про сміття була не цікава. Бо сміття – це те що ми викидаємо як непотріб. Сьогодні тема екології піднімається цілим світом. І викидати сміття не задумуючись стало набагато складніше. Разом з тим книга норвезького антрополога не є повчальною. Вона про антропологію, про людину і її повсякдення, про те, як вона протягом історії розрізняла навколо себе “потрібне” і непотріб. 

І все ж головна тема книги – сміття як таке не існує, сміття –це речі, які втратили свою ідентичність, проте можуть бути ще використані кимсь. 

В цілому Еріксен не дає поради як впоратись із цією проблемою, але вказує, що якщо правильно організувати процес, і якщо ми усвідомимо, що те сміття, яке ми викидаємо, нікуди не дінеться і не зникне в просторі то ми зможемо впоратись з цими екологічними наслідками . 

А цей ланцюжок – речі, сміття, переробка не закінчиться ніколи.

Твердохліб Валентина

Стоп-кадр

Все частіше, ми, жителі планети, починаємо задумуватись над екологічними катастрофами, які щоразу все більше і більше виникають. Ми бачимо що стає із тваринами, які попадають в тенета пластику, водою, яка забруднюється нафтовими продуктами, та стає непридатною, повітрям, яким неможливо дихати. Тому Україна, як і весь світ, відзначає Всесвітній день охорони навколишнього середовища. 

Охорона навколишнього природного середовища повинна бути у повній взаємодії із людиною. На сьогоднішній день, екологічні проблеми найважливіші від будь чого іншого. Ми повинні задуматись над тим, що ми робимо, і яка шкода буде в майбутньому, якщо не зупинитись, озирнутись і подумати над тим, що ми залишимо нашим нащадкам. 

Наведемо деякі факти:

• Пластиковий океан

Далеко не все сміття зберігається людиною в надрах землі або на ній: щорічно понад 6 мільярдів кілограмів відходів йде у води Світового океану. Найчастіше це пластик, який негативно позначається на морських мешканцях і рослинності. Пляшки, пакети, одноразові стакани і тарілки і багато іншого будуть труїти воду, тварин і людей багато років, адже практично весь пластик розкладається не менше 500 років. Згідно з дослідженнями, в рік від впливу відходів гинуть близько мільйона птахів, понад 100 тисяч ссавців і багато риб.

• Нові континенти

Якщо в минулі століття люди були першовідкривачами земель, то сьогодні вони самі створюють нові континенти. Наприклад, в Тихому океані є плаваючий острів, який називають Великим тихоокеанським сміттєвим плямою. За останніми даними його розміри перевищують площу США в два рази.

З 2011 року в Тихому океані дрейфує ще один континент: після цунамі в Японії у відкриті води винесло уламки будинків і машин, пластик, радіоактивні та хімічні відходи. Все це сміття утворило 100-кілометровий острів, який поступово зміщується в бік Гаваїв.

• Нафтові забруднення

Нафта на всіх стадіях переробки і використання викидає в повітря шкідливі речовини. Однак смертельним для живності стає і процес її видобування: розливи нафти відбуваються незалежно від аварій на танкерах або бурових установках. За даними статистики, на мільйон тонн выкачиваемой горючої рідини припадає одна тонна розлитої нафти.

• Індійська катастрофа

У нашому столітті Індія стала однією з країн, яка найбільше страждає від екологічної катастрофи. Практично всі відходи міста зливаються і викидаються в Ганг – священну і саму повноводну річку. За традицією в цих же водах індійці прощаються з померлими родичами, опускаючи їх тіла на дно.

При цьому Ганг залишається джерелом води для побутових цілей і пиття. Щороку в Індії помирають до півтора мільйонів дітей через інфекції, і близько 30-40% від цього числа підхоплені з вод Гангу. 

• Невидима небезпека

Забруднення повітря – одна з головних проблем навколишнього середовища, при цьому в більшості випадків люди навіть не підозрюють, що дихають шкідливими речовинами. Згідно з дослідженнями, близько 3,7 мільйона чоловік щорічно вмирають від захворювань, викликаних отруєним повітрям. 

Одна з наймасштабніших катастроф, пов’язана з повітрям, сталася в 1952 році в Лондоні: там за кілька днів померло більше чотирьох тисяч осіб через густий смог. Сьогодні одним з найбільш забруднених міст є Пекін: тут норма перевищена в 40 разів. Більше 80% дітей в Китаї мають різні хвороби дихальної системи. Небезпечний і повітря в міських приміщеннях: пил, бруд, хімікати та інші шкідливі речовини, що скупчуються в чотирьох стінах, впливаю на розвиток ХОЗЛ – хронічної обструктивної хвороби легень. З-за неї в рік помирає до 1 мільйона чоловік.

• Автомобілі

На сьогоднішній день у світі створено понад 500 мільйонів машин. Більшість з них щодня викидають тонни газів в атмосферу, інші погіршують навколишнє середовище без руху – стоячи на звалищах. За прогнозами, до кінця 2030-х років їх кількість зросте до 1 мільярда, а забруднення, яке вже і без того згубно, збільшиться в 2 рази. Зменшити показники допоможуть використання громадського транспорту та екологічно чистих автомобілів.

• Кислотні дощі

В останні роки в атмосфері все частіше утворюються опади, які несуть в собі кислотні оксиди сірки і азоту. Це може бути сніг, дощ, град і навіть туман: будучи «зараженими», вони стають причиною загибелі лісів, рослинності і тварин, а також знижують рівень родючості грунту, окислюють річки і озера. Люди, що п’ють воду і вживають в їжу рибу із забруднених водойм, ризикують придбати серйозні захворювання.

Забруднення навколишнього середовища хімічними матеріалами з вмістом антибіотиків призводить до виникнення «супербактерій», стійких до будь-яких з препаратів цієї групи.

Джерела:

• https://tsn.ua/video/video-novini/solominki-vushni-palichki-zubni-schitki-chi-ye-zamina-nepereroblyuvanomu-plastiku.html
• https://historyurok.com.ua/tsikavi-fakty/z-geografiyi/voda/pro-zabrudnennya-otochuyuchogo-seredovyshcha.html#i
• https://menr.gov.ua/news/33443.html

Понеділкова майстерня!!!

Настав той час, коли  навчальний рік завершено, уроки робити не потрібно, а творити все ж таки є величезне бажання. Тому ми Вам, дітлахи, будемо раді запропонувати серію майстер - класів. Впродовж місяця, щопонеділка, готуйте аркуші паперу, пензлики, фарби та гарний настрій, і продивившись підготовлені нами майстер - класи починайте творити. 

Один вдома

Канікули!!! Один вдома!!! Потрібно почитати!!! Книги з цікавими історіями, пригодами, мандрівками та багато інших знаходяться на полицях нашої бібліотеки та чекають на вас!!!

  

Рутківський Володимир "Сторожова застава".-Київ: "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА", 2017

"Сонячне затемнення активує магічний часовий портал, крізь який Вітько потрапляє з 21-го століття на тисячу років назад. так починається його сповнена пригод подорож."

Морозенко Марія"Іван Сірко Великий характерник""Іван Сірко славетний кошовий".-Львів: ВСЛ,2015

"Життя Івана Сірка овіяне легендами і сповнене карколомних пригод. Він народився надзвичайною дитиною, з особливим даром характерництва, що допоміг йому здобути багато перемог, і передусім -над собою."

Микитчак Галина. "Джмеленя та володарка злиднів". - Вінниця : Теза, 2017

"Будинок №7 по вулиці Кленовій обсіли злидні. Їй бо вже, Марена, сусідка з підвальної квартири, підкинула злидня в кожне помешкання. Шкода, що дорослі того не помічають. Ну що ж, доведеться Джмеленяті і Дмитрикові брати все в свої руки..."

Лана Ра. "Щоденник котячих мандрів".-Київ: ТОВ"Новаторфільм",2016

Нотатки непосидючого кота, який любить подорожі та відкриття. 

Даррелл Джеральд. "Балакучий пакунок".-Харків:Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2017

Книга про пригоди і жагу перемоги, про силу дружби і про справедливість, про чарівний світ і його міфічних мешканців...

І ще БАГАТО, БАГАТО інших книжкових пригод в очікуванні на прочитання!!!

Дітям світу - сонце й мир

Сьогодні, 1 червня, день захисту дітей. День, коли всі виступають за право кожної дитини на отримання освіти та медичної допомоги, життя без насильства та в повноцінній сім'ї і багато іншого. Для дітлахів цього дня проходять різноманітні заходи та святкування, ігри та майстер-класи. Пропонуємо батькам разом із своїми дітлахами взяти в руки пензлики і приготуватись малювати разом із нами.

Унікальне місто України

Заліщики: унікальне українське містечко в обіймах Дністра.

Бувалі туристи стверджують, що Заліщики – унікальне українське містечко, аналоги якого можна побачити лише в Америці, в штаті Аризона, та на березі річки Мозель у Франції. Розташоване воно на Тернопільщині, в оточенні дністровських круч - в тому місці, де стрімкий  Дністер круто вигинається і змінює свій напрямок майже на 180 градусів. Щоб побачити цю неземну красу, варто проїхати на оглядовий майданчик села Хрещатик. Звідти відкривається, без перебільшення, одна з найгарніших панорам України – вид міста з меандром ріки.

Історичні факти.

Цікаво, що цьому невеличкому містечку вдалося аж двічі побувати в ролі столиці – Західно-Української Народної республіки і Польщі. А саме воно не просто давнє, а дійсно стародавнє, бо на його території були знайдені сліди поселення періоду Трипільської культури. Перші ж документальні свідчення про місто з’явилися в 1340 році, коли воно вважалося вотчиною польського короля.

До приходу сюди радянської влади Заліщики були центром виноробства. Окрім того, серед польської знаті місто було популярне як курорт, завдяки м’якому, майже середземноморському клімату. 

В наші дні Заліщики приваблюють до себе безліч туристів, адже тут можна знайти чудове місце для кемпінгу з друзями і пікніків з чудовими краєвидами. Візуальна насолода вам буде просто забезпечена, адже такого поєднання урбаністики і природи ви не знайдете ніде. Тут можна не тільки купатися, загоряти, милуватися природою і насолоджуватися місцевою кухнею, але й досліджувати пам’ятки цього унікального містечка.

Що тут можна побачити?

Цікавих для туриста місць в Заліщиках насправді не так і багато. Проте навіть та невелика кількість, якій вдалося зберегтися від минулої величі міста, безумовно, варта того, щоб їх відвідати. На що в першу чергу треба звернути увагу?

•  Палац Бруницьких 1831 року – був збудований бароном на місці мисливського замку Понятовських. За часів радянської влади будівля використовувалася як лікарня, що призвело до численних руйнацій внутрішньої частини.
•  Заліщицький парк 19 століття – закладений в центрі міста, територія якого займає 5 гектарів. Парк вважається одним із найбагатших за кількістю різновидів рослин у Тернопільській області. Завдяки унікальному клімату місцевості тут чудово себе почувають дерево гінкго,  залізне дерево, стародавні дуби.
•  Костел Святого Станіслава 1763 року – його засновником став Станіслав Понятовський. Спочатку будівля була зведена з дерева, а на початку 19 століття там побудували кам’яний храм. Особливістю інтер’єра стали фрески із зображенням сюжетів з життя святого. 
•  Краєзнавчий музей – збудований у 1929 році за задумом вчителя семінарії І. Шварца. За час роботи музею там було зібрано понад 16 тисяч експонатів. До речі, його відвідування абсолютно безкоштовне для всіх - гості за бажанням можуть внести добровільну пожертву.

Тож все побачити за один день навряд чи вдасться. А якщо і вдасться, то зануритися в Заліщики і відчути від них кайф – точно ні.

А ще в Заліщиках можна відшукати однорога. Щоправда, як і належить казковій істоті, лише на гербі, де він височіть над ратушею. Символізує він мужність та відвагу.

Що саме стало підгрунтям для його появи на геральдичному знакові міста, достеменно невідомо, але, можливо, творці герба згадали, як 1594 року коронний гетьман Станіслав Жолкевський збирав у Заліщиках військо для відсічі татарам, які перед тим, завдяки помилкам польського коронного командування, наробили на прикарпатських землях чимало лиха.

Що стосується ратуші, то її поява на гербі не випадкова – вона символізує отримання містом Магдебургського права. Ще 50 років тому ця стародавня і досить незвична за архітектурою будівля ще стояла посеред старої частини міста. Але була зруйнована наприкінці 1968-го.

Доїхати до Заліщиків можна міжнародною автотрасою, яка з’єднує Україну з  Румунією. У самому місті є залізничне сполучення – сюди прибувають поїзди із Києва, Львова, Ужгорода, Рахова, Харкова. 

 Джерело:http://tut-cikavo.com/pro-ukrainu/vyznachni-miscya/722-zalishchiki-unikalne-mistechko-v-obijmakh-dnistra

Малюємо разом!!!

Напередодні завершення навчального року та Дня Києва, ми хочемо запропонувати нашій малечі створити власноруч прекрасні малюнки. А як їх зробити, показано у відео. Творіть та милуйтесь красою!!!

Варто прочитати

Ірина Жураковська "По той бік війни"
Чому така назва роману? Тому що читач бачить війну очима людей двох ворогуючих країн. І не просто ворогуючих, а які смертельно ненавидять один одного. Автор ставить складні і незручні питання, які актуальні і сьогодні.Це зовсім новий погляд на дуже стару війну, на її абсурдність взагалі та силі пропаганди. Авторка пропонує подивитись на події під незвичним кутом. А чому під незвичним? Тому що героям потрібно вирішити - що важливіше: любов до Батьківщини чи любов до ближнього?

Головні герої —німець Бастіан фон Деттен й француженка Констанс Шартье. Обоє з дуже заможних сімей. Вони зустрічаються, закохуються, одружуються і починається війна. Яка розкидує їх по різні боки фронту,  втрачають зв’язок і для кожного починається своя війна з надлюдськими випробуваннями. Кожен втрачає все і шукає своє місце в нових реаліях життя. Звичного світу для них більш не існує, вони стають іншими. Війна вмить зробила їх дорослими та передчасно постарілими.

Одразу після одруження Бастіан повертається до Німеччини, щоб його не звинуватили в дезертивстві. Він не може зрозуміти навіщо ця війна і за що гинуть люди. А Констанс стає сестрою милосердя, будучи вже вагітною. Не людські поневіряння випадають на їхні долі. Особливо у Констанс, яка виросла в сім’ї де її пестили та оберігали від тягарів життя.

Герої наполегливо шукають один одного та  намагаються вижити і допомогти оточуючим, при цьому зберігаючи кохання. Часто вони опиняються дуже близько, але навіть не здогадуються про це .

Чи зустрінуться вони знову? Чи так і проживуть життя по різні боки? відповіді на ці запитання можна отримати прочитавши роман. Він написаний приємною і легкою мовою.

Ця книга нам українцям зараз дуже потрібна. А особливо тим кого торкнулася війна. Хто заморозив себе, свої відчуття щоб нерозірвалось серце від болю. Вона заспокоює і лікує душу.

Твердохліб Валентина

Сила Києва!!!

Вже традиційно, в останній тиждень травня, в нашому славному місті проходять різноманітні святкування приурочені до Дня міста Києва. Протягом багатьох років, починаючи із 1987 року, місто ще більше оживає, повсюди проходять різноманітні заходи, дні відкритих дверей, змагання, виставки та багато іншого. Бібліотеки ніколи не залишались осторонь цих святкувань, але цьогорічний День Києва особливий, адже він проходить у незвичному довкола нас середовищі, в період карантину, коли всі країни світу виборюють право багатьох людей на здорове життя. І так як покращення в цьому вже є, то ми вирішили помандрувати славним містом над Дніпром і в цьому нам  дуже допоміг наш юний читайлик, напрямок руху та темпу задавав Дімася. В цьому відео, на власні очі, ви побачите прекрасні місця куди можна піти погуляти відвідавши наше славне багатовікове місто - Київ!!!

Що ми знаємо про Київ?

МІСТО 65-ТИ НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ

Книга представлена на полицях нашої бібліотеки. 

"Чернівці – це місто, де недільний день починався з Шуберта, а закінчувався дуеллю.

Місто, де собак називали іменами олімпійських богів і де кури вигрібали з-під землі вірші Гейдерліна.

Чернівці – це місто у на півдорозі між Києвом і Бухарестом, між Краковом і Одесою, було негласною столицею Європи, де співали найкращі колоратурні сопрано, де тротуари підмітали букетами троянд і де книгарень було більше, ніж кав'ярень, а кучери фіакрів сперечалися про Карла Крауса.

Це корабель задоволень з українською командою, німецькими офіцерами і єврейськими пасажирами на борту, який під австрійським прапором постійно тримав курс між Заходом і Сходом".

Це напевно найповніша версія вислову про столицю Буковини, яку приписують австрійському публіцисту Георгу Гайнцену.

Недарма частину цього опису помістили (німецькою та українською мовами) на пам'ятній дошці біля входу в Літературне кафе на Центральній площі цього чудового міста.

Літературне кафе на Центральній площі Чернівців. 

Чернівці були і залишаються багатонаціональними. І це той випадок, коли мультикультурність пішла місту на користь.

Тут зіграло свою роль і географічне положення – ці землі у різні часи були під владою різних держав. Свій слід тут залишили навіть турки.

Станом на 1910 рік із 90 тисяч загального населення, 33% становили євреї, 17% – німці, 17% – українці, 16% – румуни та 14% – поляки. Решту складали вірмени, мадяри, словаки, росіяни.

Сьогодні у Чернівцях мешкають представники 65 національностей. Українців тепер близько 80%.

Міська ратуша Чернівців. 

Чернівці називають то "маленьким Віднем", то "маленьким Парижем", то "українською Прагою", проте, хай би як банально те не звучало, Чернівці – це Чернівці. Місто самобутнє.

А такі порівняння, хоч із добрих намірів, виникають скоріше на ґрунті неспромоги виробити свою подачу.

Заснували місто ще у 12 ст., проте перша згадка датується 1408-мим роком, відтак у 2008-мому місто святкувало своє 600-річчя. До цієї дати увесь центр відремонтували і реставрували.

Пішохідна вулиця Ольги Кобилянської. 

Чудові архітектурні ансамблі, сотні пам’яток, бруківка, літні тераси кав’ярень, загадкові дворики, вінтажні тролейбуси "Skoda", написи на стінах, вуличні музиканти, крамнички сувенірів, назви вулиць (Бетховена, Міцкевича, Шіллера, Заньковецької та ін.), простори та історії роблять атмосферу міста неповторною.

Тролейбуси Skoda на одній з вулиць міста. 

До слова, це все сприймається не як декорації, а дуже природньо.

В Чернівецькому університеті, пам’ятці ЮНЕСКО, навчаються студенти, у тролейбусах їздять пенсіонери, на балконах вишуканих фасадів поливають квіти мешканці квартир, у церквах проходять служби.

Саме цією природністю на такому багатому фоні Чернівці і завойовують.

"Український Хогвардс", прозвали його студенти. 

Без сумніву, ви прогуляєтесь пішохідною вулицею Кобилянської, Головною вулицею, побуваєте на Центральній площі біля міської ратуші, біля криниці та гігантського велосипеда на площі Турецькій, оглянете площу Філармонії.

Можливо знайдете час зайти у Художній музей.

Вся краса переважно акумулюється в центрі та навколо нього. Тільки пам’яток архітектури тут понад шість сотень.

Аце невеличкий суб’єктивний список того, що обов’язково треба побачити у Чернівцях.

Звичайно, першим у ньому буде Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, колишня Резиденція митрополитів Буковини і Далмації.

У 2011-тому його включили до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Коридор Університету. 

Вишуканий архітектурний ансамбль в дусі еклектики виконав чеський архітектор Йосеф Главка. Будівництво розпочали 1864-го року і завершили через 18 років. Це обійшлося у космічні на той час 1,8 млн гульденів.

Композиція складається з трьох корпусів і парку навколо. В цьому університеті, до слова, знімали чималу частину українського містичного трилеру "Тіні незабутих предків" (2013 року, режисер Любомир Левицький).

Всередині збереглися розкішні автентичні інтер’єри. Таке враження, що навіть лави та парти для студентів, залишились ще від часів побудови.

У головному корпусі вам, зокрема, покажуть три помпезні зали. Синодальна зала, оздоблена мармуром, обставлена колонами, з мозаїкою на підлозі та візерунками на стелі. Нажаль, вона постраждала від пожежі у 1944 і теперішній її вигляд відтворений реставраторами.

Синоїдальна, мармурова, зала. 

А от сусідня Червона зала залишилась у первісному вигляді. Стіни її оздоблені шовком, дерев’яна стеля оздоблена орнаментами, підлога із червоного бука.

На стіні висять величезні венеціанські дзеркала, створені за старовинною технологією, що вимагала п’яти шарів срібла.

Червона зала Університету. 

Не менш вишуканою є і Синя зала, а дах резиденції вкритий орнаментованою черепицею. Над головним корпусом височіє годинникова вежа. А семінарський корпус підковою оточує Трьохсвятительську церкву, розпис у якій робив маляр-професор австрієць Карл Йобст.

Трьохсвятительська церква. 

На площі Святого Хреста можна побачити ще одну знамениту архітектурну пам’ятку Чернівців – будинок-корабель.

Розповідають, ніби його спорудив заможний торговець, який мав брата-моряка. І коли той вийшов у відставку і повернувся до рідного міста, брат-торговець спорудив йому цей будинок, аби його вигляд розвіював тугу за стихією.

Звужений фасад ніби розтинає вулиці, широкий балкон на другому поверсі нагадує палубу, а невеличка вежа – щоглу.

Будинок-корабель. 

На цій же площі розташований Костел Воздвиження Святого Хреста, який почали будувати ще у 1787-мому році, а завершили аж у 1814-тому.

На його стіні зберігся старовинний сонячний годинник, який досі показує віденський час.

Костел Воздвиження Святого Хреста. 

Ще однією гарною спорудою є Вірменська церква Святих апостолів Петра та Павла (1875 року). Проект будівництва розробив той самий Йосеф Главка. Кажуть, ніби й збудована вона з тієї цегли, яка залишилась після спорудження Університету.

Після Другої Світової радянська влада закрила церкву і її використовували як склад. В той час з’явилась химерна легенда, ніби в церкві повісився священик і саме тому службу там уже не проводять.

У храмі є орган і завдяки прекрасній акустиці тут часто проводять концерти камерної музики. І як мінімум варто полюбуватись інтер'єром та побачити орган.

Також варто піти на Театральну площу, яку вінчає Чернівецький театр ім. Ольги Кобилянської (1905-го року побудови).

Це творіння знаменитої віденської фірми "Фельнера і Гельмера", що звела 43 театри по всій Європі, зокрема і Віденський та Одеський оперний.

Театр ім. О. Кобилянської. 

Фасад прикрашають чимало скульптур, а навпроти – пам’ятник класику української літератури Ользі Кобилянській.

На самій же площі у 2000-ному році заклали місцеву алею зірок. Тут "запалені" світила Назарія Яремчука, Софії Ротару, Володимира Івасюка, Іво Бобула, Степана Галябарди, Миколи Мозгового. Всього 44 зірки. До речі, Чернівці ще називають і пісенною столицею України.

Архітектурний ансамбль театральної площі. 

Варто побачити і Миколаївський кафедральний собор (1939). Його ще називають "П'яна церква". Таку назву храм отримав завдяки незвичній формі кутових бань: вони дещо закручені.

Церква виконана в румунському стилі неоромінеск. Її прообразом став Успенський архієрейський собор у румунському місті Куртя-де-Арджеш, який румуни вважають найкрасивішим храмом країни. Неподалік – дерев’яна Миколаївська церква побудови ще аж 1607-го року.

Миколаївський собор. 

Подивитись треба і на неоготичний Костел Пречистого Серця Ісуса (1894). Правда оцінити його можна тільки зовні. З 1963 року тут розташовувався обласний архів. Будівлю всередині адаптували під нього, розбили на поверхи.

З березня 2010 року храм повернули релігійній громаді, яка взялась за його реконструкцію.

Поруч з костелом парк, у якому не так давно поставили пам’ятник імператорові Францу Йосифу, за правління якого Чернівці, та й чи не увесь західний регіон України сягнув чималого розквіту.

Костел Пречистого Серця Ісуса. 

Можливо вам буде цікавий будинок де колись мешкав епатажний, як зараз би сказали, поет Поль Целан. І той будинок, який "помилково" відреставрували і ознаменували меморіальною табличкою з цієї нагоди.

Або ж  "пам’ятник" Шиллеру, точніше лиш постамент, який залишився від нього, так як сам бюст письменника безслідно зник внаслідок історичних перипетій.

І ще! Варто зайти у "пиріжкову" крамницю на Центральній площі. Жартують, а може то зовсім і не жарт, що коли не спробував тих пиріжків, то вважай у Чернівцях не був.