Серед своїх

Впродовж свого життя, ми зустрічаємо людей котрі допомагають, дитячим будинкам, стареньким людям, різноманітним притулкам, а в теперішній час - військовим. Багато часу, сил та енергії віддають зовсім незнайомим людям, але не потребують нічого взамін - добровільна суспільно корисна діяльність. З початком повномасштабного вторгнення росії на територію нашої України, волонтерство набуло чималих масштабів, допомагали і допомагають всі, незалежно від віку. Діти - малюють малюнки, пишуть листи, виготовляють різноманітні обереги. Старші - плетуть сітки, кікімори, кавери, шиють білизну, балаклави, прапори, штани, загалом речі, які дуже потрібні нашим військовим. Зазвичай, волонтери можуть не знати в обличчя один одного, тому, ми вирішили це виправити та організували зустріч-знайомство. І ще запросили - письменника, автора-виконавця власних пісень - В'ячеслава Купрієнка, поетесу - Тетяну Яровицину, поетесу, журналістку, громадську діячку - Тетяну Череп-Пероганич, автора пісень та лідера гурту "Телері" - Лесю Рой, поетесу Тетяну Лавинюкову. Всі без винятку отримали заряд позитивної енергії для подальшої допомоги військовим, обмінялись досвідом, побачили один одного, відчули себе колі великої сім'ї - СВОЇМИ СЕРЕД СВОЇХ!!!

Дівчата-волонтери прийшли не з пустими пуками, а з готовими виробами.

Окрема подяка за прапор, котрий підписали та передали нам військові, і берегиню мудрості - сову від благодійного фонду "Заново"

 

Цікаві зустрічі

 Сьогодні, в проміжках між повітряними тривогами, відбулась зустріч п'ятикласників школи №115 з молодою і дуже талановитою письменницею Олею Русіною.  Багато цікавого авторка розповідала про свої книги (котрі побачили світ у Видавництві Старого Лева), а діти, в свою чергу, ставили  безліч запитань. Жвава дискусія між авторкою та дітьми породила багато ідей, як для оформлення так і для доповнення та продовження книги "Абрикоси зацвітають уночі". 

                 

                           

  

Ціною життя

Мужність, відвага, героїзм - ці слова, в нас асоціюються з військовими, людьми, які завжди готові до захисту нашого життя та спокою. Та, є ще ті, хто за покликом серця, сильній волі та бажанням допомогти в боротьбі  з невидимим ворогом, йшли  ліквідувати наслідки страшної аварії, яка сколихнула весь світ. Сусід, батько, брат, син, донька, мати, сестра сідали в автобуси та їхали працювати. Сьогодні, 14 грудня в Україні - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в нашій бібліотеці згадували, розповідали, вшанували пам'ять тих, хто працював не шкодуючи власне здоров'я, та тих, хто втратив найдорожче - життя. 

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,

Виростуть з тобою приспані тривоги.

За тобою завжди будуть мандрувати 

Очі материнські і білява хата.

                               Василь Симоненко

Слова із пісні, яку наспівали читачі, мабуть ніколи не полишать рідних котрі втратили близьких. СПАСИБІ ВСІМ, ТА НИЗЬКИЙ УКЛІН, хто брав участь у ліквідації   аварії.

Пісенний світ для кожного

Багато із нас знаходиться в постійному пошуку та можливості реалізувати свої таланти. Хто любить рибалити, хто готувати смачну їжу, хто танцювати, а хто і співати. Особливо тоді, коли на роботу не потрібно йти, діти вже дорослі, а часу вдосталь, саме час втілити свої мрії в реальність. Щовівторка у бібліотеку приходять  любителі співати та гарно і з користю провести свій час. Різнопланова тематика пісень об'єднує людей різних професій,   а  що з цього виходить ви маєте можливість послухати переглядаючи наш блог і завітавши до бібліотеки. 

 

Відлуння голосів

Сьогодні свято, яке своїм корінням сягає дохристиянських часів. Молодь збирається біля водоймищ та влаштовує гуляння. Зазвичай, під час святкування, плели вінки, стрибали через вогнище, спалювали опудало і багато іншого. Це все дійство супроводжувалось співом. Але, що робити коли до води далеко, і через вогнище важко стрибати, а є велике бажання поспівати. Тому, у нас, в бібліотеці, щовівторка збираються люди близькі по духу та готові співати і радувати наших читачів. Неймовірний спів, а головне багато давно забутих пісень, щоразу лунають і отримують новий подих життя.

 

"Я буду тінню твоєю, Світе!.."

В душі попід дахом
(будинок висотний, без ліфта)
живе сонцесяйна
маленька красуня Тетянка.
В очах її - вічне
кульбабково - лагідне літо,
яке вибігає
із рідного дому щоранку.
Тетяна Яровицина

Саме такими словами розпочалась презентація книги Тетяни Яровициної "Я буду тінню твоєю, Світе!..".Хто ж вона? Мила тендітна жінка якій під силу і гори звернути, і плече підставити у важку хвилину, а ще, поетеса та громадська діячка. Позиція Тетяни - завжди бути сильною та потрібною комусь. Вся творчість  - це емоції, справжні, не видумані, власні. Кожна зустріч проходить по різному, і цього разу також поетеса прийшла не одна, а з когортою талановитих людей. Ганна Корнєва - жінка музика, сідає за інструмент і лунають прекрасні композиції, В'ячеслав Купрієнко, музикант та автор дитячої книги "Мишасько та розгардіяш", до речі, були голосні читання одного з оповідань із цієї книги та Ігор Рубцов - поет та письменник. На одному диханні промайнуло майже дві години зустрічі, а ніхто із присутніх не хотів розходитись, тому і продовжилось спілкування у фотосесії - потрібно мати гарне фото на пам'ять із чудовими та талановитими людьми!!!

                                    

Життя в падолисті

коли вдається
відчути чужу душу
пережити палітру думок
іншого автора/композитора
хочеться крикнути
браво
або ж
кайфіссімо!
                      Олександр Козинець

Саме такими словами хочеться розказати про тих людей, котрі прийшли до нас на зустріч. Наш гарний друг - логопед, викладач, а головне поет - Олександр Козинець, Тетяна Яровицина - тендітна жінка-поетеса чиї вірші можна слухати тільки затамувавши подих, Вікторія Шевель - людина котра не тільки пише для людей, а й лікує, Олександра Малаш - мовознавець, поетеса, бард, виступом якої можна заслухатись, адже має неймовірний голос.  В бібліотеці було тепло не від того, що тепло, а від того, що кожен хто прийшов отримав моральне та духовне тепло яке випромінювали учасники вечора. Вірші, музика,  спілкування - це те, що так необхідно нам усім.

 

 

Більше фото тут: https://www.youtube.com/channel/UC8oRSyZy1x-oHXNu76dM8_Q

Весна. Кохання. Жінки.

Навесні природа пробуджується після зимового сну. Навкруги стає все тепліше, а в нас, у бібліотеці вирує творче життя. Яка б не була погода на вулиці, чи то дощ, чи то сонце, а студенти кафедри арт-менеджменту та івент-технологій (група БКД-11-8) Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, які завітали на зустріч із старшокласниками школи №115, завжди створять чудовий настрій присутнім. В переддень свята всіх жінок, 8 березня, розмови були тільки про них, про жінок. Пісні, конкурси, побажання та багато, багато іншого.

  

  

Коли старшокласники побачили наскільки креативними є студенти НАКККіМ, то зацікавились, і можливо, є такі, що визначились із своєю майбутньою професією.

Акапельний БУМ

Кожен із нас обирає свою стежку у житті, свою роботу, друзів. Та не завжди цього достатньо, адже у всій є власне захоплення, хобі. Хто малює, хто вишиває, хто танцює, а хто співає. До нас, на виступ, завітали молоді дівчата, гурт "ASTERI", які навчаючись у школі, співали у хорі, далі обирали професію, кожен із них віднайшов свою нішу, та об'єднало їх бажання співати, і не просто, а акапельно. Всі присутні отримали задоволення від живого співу. 

Велике СПАСИБІ модератору Богдану Ковальчуку, молодому, талановитому поету і прозаїку. 

Бажаємо всім учасникам гурту натхнення, і подальшого творчого злету!!!

На крилах творчості

Вже Осені багряні силуети
Життя заполонили через край.
Під листопад не пишуться сонети.
ЗлітА з дерев казковий дивограй.

На тротуарах кришаться монети,
Лежать слова, як злитки золоті.
Ти про любов співай мені, Поете,
Що в мріях загубилась у житті!

Дощами в небі пишуться сюжети.
Душа вже не витає серед хмар.
Вже долею підписані бюджети,
Що не включають мед весняних чар.

Лягли на плечі роки-еполети,
Пташиний спів не звеселяє гай…
Зів’яли квіти мрій. Та ти, Поете,
Не замовкай! Співай мені, співай!

Ірина Лівобережна

Саме цими рядками, поет, автор понад 1000 поетичних творів, Ірина Лівобережна розпочала наш творчий вечір. І тут, взявши в руки гітару, незмінну супутницю автора виконавця, композитора, лауреата Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів і фестивалів, Ігора Якубовського, зазвучали дивовижні твори. Це твори, котрі зачепили за душу кожного із присутніх у залі, адже звучала музика близька всім, про минуле, сучасне та майбутнє, про любов та філософію, про екологію та жартівлива...

В очікуванні дива

Коли замерзла річка
І став біленьким гай,
Прийшов у темну нічку
На землю Миколай.

Н.Тріш

19 грудня, це день зустрічі з мріями. Свято, яке очікують, як дітлахи так і дорослі (в кожного свої задумки). Багато хто з малечі пише листи зі своїми проханнями та побажаннями, дорослі мріють подумки, але все ж таки мріють. Ось і до нас завітало багатезно дітей та дорослих, адже в нас незвичне свято, а свято яке зближує та рівняє  всіх. Сьогодні на зустріч прийшли вихованці спеціальної школи "Надія" та школярі із школи №7. Вийшло чарівне свято: читали вірші, гуморески, разом співали пісень. Ну і, звісно ж, були подарунки створені власноруч, в яких відчувалось тепло та любов з якою їх творили. В дарунок всі учасники отримали чудові журнали "Малятко" та "Пізнайко" (які люб'язно надали видавництва), а від нас, бібліотеки обох шкіл поповнились на книги письменниці Галини Гриненко.

І яке ж свято без смаколиків та спілкування?

А після смакування потрібно підживитись і чимось літературним.

Музикотерапія на "капуснику"

І знову на вулиці Кавказькій, 7 зібралися “капусники” на таку собі музикотерапію. Адже науковцями достеменно доведено, що музика лікує людські душі. Тож перші акорди на роялі у нашій бібліотеці дали знати, що сьогодні на “капуснику” буде линути чудова мелодія. І справді, дві години власні твори виконувала талановита композиторка з Вінниці Ольга Янушкевич. І не лише у якості композиторки - виконувати власні твори їй допомагала вінничанка Світлана Леонтьева, яка разом із Ольгою Янушкевич співає у народному жіночому вокальному ансамблі “Зірниця”. Цього вечора звучали романси на слова поетів Ніни Шаварської (“Ой ти, зіронько-зірнице”, “На крилах мрій”, “Липа”, “Благослови мене, любове”), Олександра Коротка (“Небесный сон», «Ты безнадежно устала», «Босоногие слова»), Марії Ясакової (“Гуляє вересень”), “За тим садом”. З особливим з трепетом сприйняли пісню на слова Наталії Земної “Материн солодкий хліб”. Загалом Ольга Янушкевич написала понад 600 пісень, то слухати не переслухати...

“Капусник” не обійшовся і без дитячих пісень та музики: на слова Лариси Недін прозвучала пісня «Казка про Ведмедика-Кумедика” та Марії Ясакової “Чому сніг лапатий”.

Захід був не лише пізнавальний, а й виховний: при виконанні інструментальної музики, яка так і зветься “Мелодія” кожен на “капуснику” міг за ці три хвилини подумати про сенс свого життя. Як, скажімо, і виконану пісню польською мовою “Кохане сонечко” - перекладати не було потреби, бо зрозуміло: йдеться про кохання... На “капуснику” Ольга Янушкевич декламувала вірші, виконувала власну музику, зачаровувала співом. Така собі людина-окрестр, яка вразила присутніх своїм талантом, що у жовтні глядачі пішли додому, як у тій пісні: “у моєму серці - досі серпень”...

P.S. І як завжди, після закінчення виступу, починається спілкування, обговорення та відгуки від отриманих вражень та багатезно фотографій НА ЗГАДКУ!!!