четвер, 28 січня 2016 р.

Нам не забути славу Крутів!

     
         Чим вищий п’єдестал побудуємо для тих,
          що стали символом наших визвольних
          змагань, тим далі падатиме  роз’яснююче
          світло від цього символу.


                                                                                                                                                                                                                       О. Теліга



29 січня в нашому національному календарі є особлива дата. Цього дня вся Україна вшановує пам'ять своїх юних синів, студентів і гімназистів, які загинули в нерівному бою поблизу станції Крути на Чернігівщині.
 Від тих трагічних подій нас відділятиме  скоро вже сотня років, а пломеніюче світло подвигу наших героїв хвилює і хвилюватиме нас завжди. І ми, нащадки, усвідомлючи цей факт, зобов'язані зберегти у собі той вічний вогонь, ту непереможну любов до України, яку  мали ті молоді хлопці, перед якими лежало неоране полем ціле життя, і які без жалю поклали його на вівтар служіння Батьківщині.
  Напередодні сумнозвісної дати у бібліотеці  відбулось засідання клубу краєзнавців, присвячене пам’яті Героїв Крут. Постійна  читачка  Юрченко Г.М. підготувала доповідь   про  передумови й наслідки  Крутянської трагедії, та її безпосередній  вплив на подальший розвиток українського національно- визвольного руху.  Також із  розповіді бібліотекаря присутні дізнались про українських митців, що поетичним словом виразили  свою громадянську позицію стосовно січневих подій 1918 року.


У читальному залі бібліотеки всі бажаючи можуть ознайомитись із тематичною виставкою «Бій під Крутами - подвиг непідвладний часу». 









неділя, 24 січня 2016 р.

«Дух соборності єднає нас сьогодні, завтра й повсякчас ! »



                            О, поведи ж нас, лицарський духу,                                               По вільній стежці життя і руху.                                                     На тихі води,                                                                               На ясні зорі.                                                                                 І в цю велику, (страшну) годину,                                                 З’єднай в єдину всю Україну!                                                                                         О. Олесь   
   
  Двадцяте століття залишило нам в спадок вершинні події минулого, котрі не втратили своєї актуальності та значущості й до сьогодні.  Саме в січні 1919 року було зроблено серйозний крок до об’єднання більшості етнічних українських земель у межах однієї держави. Урочистий Акт Злуки Західно-Української Народної Республіки та Української Народної Республіки в  єдину соборну Українську державу проголосила Директорія УНР  22 січня 1919 року на Софіївському майдані в Києві.
  Щороку 22 січня весь український народ із вдячністю згадує тих героїв, які боролись за об’єднання усіх національно-визвольних сил українства, хто словом і ділом намагався відродити незалежну Соборну Українську державу.
  З нагоди Дня Соборності у бібліотеці на Кавказькій оформлена книжкова виставка-хроніка «Сила великої злуки», запрошуємо відвідувачів ознайомитись із представленими історико-документальними матеріалами.














середа, 20 січня 2016 р.

Подорож волошинськими стежками Криму

20 січня - День Автономної Республіки Крим.
Крим – це земля, де тісно переплелося коріння сивої давнини і нашого стрімкого невтримного сьогодення, земля, яку з любов’ю називають сонячним краєм, чарівним куточком України.
Коли ми вимовляємо слово Крим, у нашій уяві малюється тепле, найблакитніше в світі Чорне море і ласкаве сонце, стрункі вічнозелені красені-кипариси і білокам’яні світлиці південнобережних здравниць. Крим — це й повита легендами Ведмідь-гора і гостроверхий шпиль Ай-Петрі, дивовижна, нависла над морем споруда Ластівчиного гнізда і пінистий водограй Учан-Су, всесвітньовідомі Лівадійський та Алупкинський палаци.
  Одначе, Крим -  це не лише буйнозелений Південний берег з лагідною чорноморською хвилею і золотавим соняхом сонця, з історичними палацами та визначними місцями. Крим — це й легендарне місто-герой Севастополь і не менш легендарне місто-герой Керч. Це й солоні води Сиваша, вічнохвилюючі героїчні Ішунь та Перекопський вал, Сапун-гора, Малахів курган, Бльтіген та Аджимушкай.
Крим — земля, рясно полита кров’ю і потом, де на кожному кроці історія.
  Сьогоденна тема Криму актуальна і болюча. Бо це не просто втрата (хай тимчасова) території в плані географічному. Це втрата культурного простору, який своєю історією, ландшафтом, архітектурою, літературою і мистецтвом надихав не одне  покоління письменників, художників, поетів.
Саме до цієї дати для відвідувачів бібліотеки  було представлено тематичну виставку: «Поетично-художній Крим киянина Максиміліана Волошина».
« Народився я в Києві і коренями роду пов'язаний з Україною. Моє родове ім'я Кириєнко-Волошин і йде воно із Запорожжя. Я знаю з Костомарова, що в XVI столітті був в Україні сліпий бандурист Матвій Волошин, з якого поляки здерли шкіру за політичні пісні, а (...) прізвище того кишинівського молодого чоловіка, котрий водив Пушкіна в циганський табір, було Кириєнко-Волошин. Я нічого не мав би проти того, щоб вони були моїми предками" (М.Волошин).
Максиміліан Волошин представник двох культур: української та російської. Він став співцем стародавньої країни на сході Кримського півострова — Кіммерії, прославивши її на весь світ у своїх акварелях і віршах.
Максиміліан Волошин разом із художником Костянтином Богаєвським відродили Кіммерію для сучасників та увійшли до «кіммерійської школи пейзажу», позначеної іменами І. Айвазовського,   К. Арцеулова, Л. Лагоріо, М. Латрі та інших майстрів. Пройшовши світом, побачивши багато красивих місць, Максиміліан Волошин закохується в «первісну красу» Східного Криму, свою Кіммерію — прадавню землю кіммерійців, скіфів, таврів, багатьох інших племен та народів.
Поетичну Кіммерію  митець відкрив  у циклах «Кіммерійські сутінки», «Кіммерійська весна» та інших поезіях. Численні акварельні коктебельські  пейзажі Максиміліана Волошина з поетичним супроводом — безцінний дарунок поета й художника сучасникам.

У вірші "Коктебель" особливо спостерігається  кровний зв'язок Волошина з Причорномор'ям:

З тих днів, як отроком біля безмовних
Пустельно-урочистих узбереж
Отямився — душа мені розкрилась,
І мисль росла, різьбилася, творилась
По верхогір'ях, і в розломах теж:
І мріями я напоїв тоді ж
Сни героїчні цих гірських підніж
І Коктебеля кам'янисту гриву,
Мій сум у полини його проник,
Мій вірш — у плюскоті його припливу,
Й на скелі, що гладінь замкнула сиву,
Вітрами й долею карбовано мій лик...

У 1926 році митець пише статтю-роздум про історичну долю Криму і його народів «Коктебельские берега». Аспекти, які були порушені автором в цій роботі, набувають особливої актуальності  саме сьогодні, в світлі трагічних подій на півострові і його анексії путінським режимом. Історія, як це розумів поет, досі була літописом насильства над народами - історія Криму тому яскравий приклад. Так бути не може і так не буде. Волошин в це вірив. У ці трагічні для Криму дні ця віра дуже потрібна!

Запрошуємо всіх бажаючих здійснити віртуальну подорож волошинськими стежками Криму.




















понеділок, 18 січня 2016 р.

На Кавказькій на свята колядує Коляда

Навіть примхлива морозна погода не стала на заваді теплому і дружньому спілкуванню, яскравих емоцій, проникливих посмішок і щирих рукоплескань. Бо ж січневі святки у бібліотеці на Кавказькій продовжились творчими вечорами Музики та Поезії. І на гостини до нас завітав не хто інший, як Роман Коляда - відомий журналіст, музикант, поет, диякон. А ще глибоко талановита і багатогранна особистість, щирий та відвертий співрозмовник, і, безумовно справжній піаніст - віртуоз!
Літературно-музичний концерт  розпочався  із прем`єри музичної п’єси Романа"Очікування".  Музика автора проникала до самих глибин серця кожного із присутніх і це відчувалося протягом усього вечора. Неймовірно ніжні та зворушливі мелодії піаніста заворожували, спонукали  слухати їх  все більше і більше. Така віртуозна гра маестро і чаруюче звучання авторських мелодій зливались воєдино у безкінечний потік високих почуттів, душевного настрою і неземної благодаті.

Також митець подарував глядачам  власну поезію зі збірки "Пісні для  читання". Вірші Романа Коляди надзвичайно ліричні  й проникливі,  захоплювали із перших рядків їх прочитання. Саме цю поетичну збірку автор презентував і нашій бібліотеці. Наприкінці зустрічі Роман Коляда відповідав на питання допитливих глядачів, розповідав про своє життя, поділився думками стосовно творчих планів. І, звичайно, не обійшлось  без  автограф-сессії, на яку з нетерпінням чекали наші відвідувачі.





















субота, 16 січня 2016 р.

Продовжуємо ходу добрих справ

14 січня в Украйні відзначають Старий Новий рік або день Святого Василя, який зазвичай є
одним з улюблених свят українців. Саме в цей день ми разом з бібліотекою ім. М.Реріха та бібліотекою ім. М.Бажана завітали до нашого соціального партнера, школи-інтернату №17 Солом’янського району. Традиційно зустріч з маленькими друзями пройшла цікаво, невимушено та весело. Учні привітали бібліотекарей зі Старим Новим Роком: читали вірші, відгадували загадки та щедрували .Щиро дякуючи за гарні щедрівки та веселий настрій бібліотекарі подарували вихованцям смаколики та нові книжки, тим самим долучили діток до літератури та                       книгознавства.