вівторок, 25 серпня 2015 р.

І молодую, і в літах тебе прославили в віках

Україна  - золота, чарівна сторона! Земле рясно уквітчана, зеленню закосичена.  Скільки ніжних поетичних  слів придумали люди, щоб висловити гарячу любов до краю, де народилися й живуть!

Україно!
Ти для мене книга
Прабатьків моїх, Спадщина
слов’янська, Дніпрова,
З Мазепи, з Веделя.
Ти втішаєш і хвилюєш,
Ти з колін підносиш –
Для людей,
Для життя,
Для хліба,
Для краси.
                                      І. Сеник

         У глибину століть сягає історія нашого народу, переплетена життями і долями не одного покоління українців. То ж недаремно найважливішим, національним святом є День Незалежності,  який в Україні прийнято відзначати 24 серпня. Цього року наша держава стала старшою, мудрішою, виваженішою на 24 роки. Та сьогодення потребує від України мужності й відваги, стійкості й нескореності, витримки й терпіння. А від людей, яких вона зростила, напувала чистими водами, годувала духмяним хлібом, вимагає  здатності до подвигів в ім’я  збереження  Незалежності.  Україна стала матір’ю для людей різних націй і народностей, дала путівку у життя  мільйонам людей. Всі ми різні, але коли ми в єдиному пориві то нам усе під силу!
        Зважаючи на час випробувань у нашій державі, ми, українці, єднаємось і духовно міцніємо, поринувши в життєдайну красу поетичного слова.
       Наша країна  виколисала таких велетнів духу й пера, як Г.Сковорода,Т.Шевченко, І.Франко, В.Винниченко, О.Довженко, О.Гончар, І.Котляревський. Цей перелік можна продовжити й іменами наших сучасників, зокрема, Л.Костенко, В.Шевчук, Е.Андієвська. Усі ці видатні особистості народились і зростали в різних куточках України, проте свої  серця віддали рідній землі  та  подарували прекрасні плоди своєї творчості людям. І своїм прикладом навчають любити  свою Батьківщину, бо «Всі ми різні, але ми разом».
       Саме під такою назвою  в нашій бібліотеці  відвідувачі можуть здійснити мандрівку за допомогою літературної карти України. Маршрут подорожі обирають читачі, від півночі й до півдня, від заходу й до сходу. Найбільш охоче літературну карту відкривають юні відвідувачі. Тут в нагоді їм знадобилися знання з шкільних предметів , як література, історія, географія. Дітлахи користувались інформ – досьє письменників і поетів,  які  заздалегідь підготовили працівники бібліотеки. Вони доповнювали корисну інформацію цікавими фактами з життя  і творчості майстрів пера. До речі, на виставці представлені найвидатніші твори літераторів, з якими можна детальніше ознайомитись  у читальному залі  чи взяти до дому.

















Ще раз вітаємо усіх українців зі святом!

ЗИЧИМО  МИРУ, ЗЛАГОДИ, НАТХНЕННЯ І НЕХАЙ СЛОВО Й НАДАЛІ ОБЕРЕГАЄ Й НАДИХАЄ, ОКРИЛЯЄ І ОБЄДНУЄ ЗАРАДИ СПІЛЬНОЇ МЕТИ – ВІРИ У НЕОСЯЙНЕ МАЙБУТНЄ УКРАЙНИ!


середа, 19 серпня 2015 р.

Синьо-жовтий стяг – провісник незалежності


             Під синім небом України
              Зазолотилися жита, 
              У чулім серці воєдино
              З`єдналася палітра та.
                                                Бо це дано нам споконвіку -
                                                 Від пращурів жива яса -
                                                 Душею, що не любить крику,
                                                 Єднати землю й небеса.

                                                                              В.Крищенко
Щорічно 23 червня відзначається день Державного Прапора України.
Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору. 
Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Використання жовтого та блакитного кольорів (з різними відтінками) на прапорах України-Русі простежується від прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних.
У середині XVII ст., після приєднання Гетьманщини до Російської держави, набувають поширення блакитні (сині) полотнища із золотими або жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. З часів козаччини жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає домінувати на українських хоругвах, прапорах і клейнодах.
Після того, як перервалася традиція козацької символіки, тривалий час в Україні, яка перебувала у складі Російської імперії, питання про національні символи не піднімалося.
Першу спробу створити жовто-блакитний прапор з двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як тепер, здійснила Головна Руська Рада (орган, який представляв національний рух українського населення Галичини), яка почала боротьбу за відродження української нації. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше був піднятий жовто-блакитний прапор.
Поштовхом до поширення жовто-блакитної символіки стала Лютнева революція 1917 р. в Росії.
22 березня 1918 Центральна Рада прийняла Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки. 13 листопада 1918 синьо-жовтий прапор став і державним символом Західно-Української Народної Республіки. Він був затверджений на Підкарпатській Русі, а в 1939 - в Карпатській Україні. У період 1917 - початку 1919 рр.. синьо-жовтим прапором користувалися в Україні і більшовики.
Синьо-жовте поєднання кольорів остаточно оформився як едінонаціональное на початку XX ст. Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо як символ миру - синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку - жовтий колір.
24 серпня 1991 відбулося проголошення Акта про незалежність України, і над будинком Верховної Ради піднявся синьо-жовтий прапор.
У серпні 2004 року Президент підписав Указ № 987/2004 про встановлення Дня державного прапора України, який святкується щорічно 23 серпня. До цього День державного прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні.
(Цікаву версію щодо походження синіх і жовтих кольорів висунув історик і мовознавець зі Львова Б. Якимович. На його думку, слово \"хохол\" монгольського походження і складається з двох частин: «хох» - синій, блакитний, небесний, «улу» (юлу) - жовтий.)
Джерело: www.dilovamova.com
Саме до цього важливого державного свята наша бібліотека провела день інформування «Пшениця золота під голубим склепінням неба».
Відвідувачі  змогли ознайомитись із книжково-ілюстративною виставкою «Знак волі, знак слави – наш символ державний».
Також бібіліотекарі підготували для читачів історичний огляд-екскурс «Відроджена святиня – знамено України».









 

 У наш час державний стяг майорить по всій Україні. На будинках, у транспорті, на автівках, вікнах та балконах квартир, символічними кольорами прикрашені мости і магазини. Навіть на відпочинку українці не забувають позначити приналежність до своєї нації.
Але виявилось, що більш за все прапори потрібні саме в зоні неспокою, зоні бойових дій.
«Прапор на фронт». Пошито і урочисто передано військовослужбовцям 72 –ї бригади 30 прапорів
За підтримки депутата Київської ради  депутата  Київської міської ради - Миколи Негрича  наша бібліотека разом з бібліотекою імені Миколи Реріха провели акцію "Прапор на фронт", в ході якої було  пошито 30 прапорів для бійців 72-ої бригади. А щоб наші земляки па`мятали про рідне місто ми провели акцію «Послання захиснику». Із самими найщирішими побажаннями прапори були урочисто передані військовослужбовцям в зону АТО нашим добрим другом, талановитим бардом В’ячеславом Купрієнком.
















P.S. Натомість бібліотека  на Кавказькій  отримала  прапор із побажаннями від  бійців 72-ої бригади! Дякуємо хлопці! Повертайтеся живими!


Бібліоліто 2015

Ось і  добігає кінця  сама довгоочікувана пора року – літо. Цього  року  літнє бібліодозвілля  було різноманітним, насиченим і незабутнім.
І нехай на вулиці дощ, чи, навпаки, спекотно, проте під нашою бібліопарасолькою завжди затишно й цікаво. Дорослі читачі мали змогу полистати свіжу пресу, ознайомитись із новинками книжкового світу, взяти додому  книгу, яка зацікавила.









Маленькі мешканці нашого району теж не оминали увагою свою читальню. На них чекали конкурси, майстер - класи, улюблені іграшки. Працівники бібліотеки організували конкурс на самого активного читача. Дітлахам потрібно було прочитати книгу, що запам"яталась і припала до душі, переказати зміст прочитаного. А на голосних читаннях відтворити уривок, що найбільш характеризує цей твір. Юні читачі  із задоволенням взяли участь у голосуванні, за допомогою якого були обрані переможці, які, до речі, отримали цікаві призи.



























Наша бібліотека сьогодні є установою, яка  намагається акумулювати інтереси широких верств суспільства, цим обумовлена можливість співпраці з різними установами, організаціями, рухами. Ми продовжили робити кроки в напрямку соціального партнерства. Цього разу професійний інтерес викликала бібліотека, яка розташована в Перлині Придесення - селі Пірнове. Приємно здивувало, що в сільській місцевості є така сучасна бібліотека з різноманітним фондом  і затишною атмосферою. Привітна господиня-бібліотекар Гриценко Ніна Іванівна провела нам екскурсію  по читальні. Розповіла про проблеми, життя та будні,  з якими щодено стикається сільська книгозбірня. Наприкінці зустрічі бібліотеки обмінялись книжковими подарунками,  наш фонд доповнила   книга місцевого краєзнавця Миколи Упиря "Перлина Придесення" (історія села Пірнове). Натомість  бібліотека ім. Чкалова  презентувала книгу про Солом"янський район, збірку Н.Капустянської "35 рецептів щастя" (з автографом від авторки) та іншу художню літературу.













 Запрошуємо всіх бажаючих  до співпраці, а також стати безпосередніми учасниками нашого захоплюючого бібліодозвілля!