четвер, 28 квітня 2016 р.

Весна пробуджує природу, а Великдень — душу.

Наближається одне із головних свят нашого народу - свято Світлого Христового Воскресіння - Великдень - головна подія року для православних християн, найбільше православне свято. 
Святкування Світлого Христового Воскресіння – багатовікова традиція, «свято зі свят», яке прославляє перемогу добра над злом, життя – над смертю, світла – над тьмою. Тиждень від Квітної Неділі до Великодня називається «страсним тижнем».
Великий Четвер перед Великоднем називають ще Чистим Четвергом. На подвір’ях, у будинках прибирають, готуючись до Святого дня. А тим, хто хоче символічно очиститися від гріхів, марноти і позбутися від усіх хвороб, потрібно в Чистий четвер рано встати і з молитвою на Чистий четвер при купанні омитися до сходу сонця. Символічно, що, саме у Чистий четвер, у бібліотеці відбувся фольклорний концерт вихованців спеціалізованої школи «Надія», де навчаються діти з обмеженими фізичними можливостями. Інтегрування «особливих дітей» у середовище звичайних дітей - це перш за все відповідь на питання: «Діти з інвалідністю серед нас чи на узбіччі суспільства?» Бібліотека розширює кордони спілкування без бар’єрів для дітей з особливими потребами в загальний соціальний та культурний простір. 


Зустріч учнів 6 класу 115 гімназії із своїми «особливими» ровесниками пройшла на ноті позитиву, відкритості та доброзичливості. Під час концерту прозвучали пісні Великоднього циклу та веснянки. А пісня - гра: «Ой, на горі льон, льон» взагалі об’єднала виступ артистів з учнями школи.
Для учнів школи «Надія» - це перший досвід спілкування зі своїми однолітками. Кожен виступ для діток з інвалідністю - маленький крок уперед, стрибок вище своєї голови, бо кожен вихід на сцену для них – це свого роду подвиг!
Такі зустрічі навчають нас бути більш людяними, долати свої «проблеми» й труднощі так само сміливо, як і наші маленькі гості!











Вітаємо всіх із Великодніми святами, і запрошуємо відвідати нашу тематичну виставку «Великдень – свято життя, йдемо дорогою хреста!».


вівторок, 26 квітня 2016 р.

І гіркота пече полинна. Свідок згадує

26 квітня 1986 року... Саме  тоді стався вибух на Чорнобильській  АЕС. Щороку в цей день згадають про аварію на Чорнобильській атомній станції. Але скільки життів забрав Чорнобиль? Тисячі, мільйони, а може, значно більше? Скільки часу ще буде нагадувати про себе "чорна квітка полині"?.
 Тривожні трагічні дзвони лунають над Україною, вказуючи точну адресу біди -  Чорнобиль. Саме там вибухнув атомний реактор, і "мирний" атом приніс таке лихо, якого людство ще не знало. І найстрашніше те, що наслідки чорнобильської трагедії ми будемо відчувати довгі роки.
 Сьогодні, в 30-ті роковини Чорнобильської трагедії, говорив з учнями 9-го класу 115 школи герой – чорнобилець, голова Всеукраїнської Спілки ліквідаторів «Чорнобиль - 86» і головний редактор газети «Пост Чорнобиль» – Анатолій Колядін.  Анатолій Федорович розповів учням , яким страшним лихом для всього українського народу стала аварія на атомній станції. Про передумови та причини техногенної катастрофи, про нерівну боротьбу ліквідаторів з атомною радіацією. У ході зустрічі наш гість презентував бібліотеці своє довгоочікуване творіння – перший номер журналу «Чорнобильський архів». На сторінках видання розміщені документи і матеріали з історії Чорнобильської катастрофи, зібрані безпосередніми свідками й очевидцями.  Бібліотека поповнилась цінним виданням, яке не знайдеш у жодній бібліотеці. Тепер кожен читач зможе отримати достовірну інформацію « з перших вуст» очевидців трагедії. А головне, учні дізналися та усвідомили справжні уроки Чорнобиля, а також бачення ліквідатора щодо майбутнього ЧАЕС та перспективи робіт, які проводяться на сучасному етапі.
Чотири «чорні» літери ЧАЕС назавжди стали символом трагедії, яка доторкнулась до мільйонів людей, накрила їх крилом безжалісної радіації. Втім, не дивлячись на минулі роки, Чорнобильська катастрофа однаково хвилює людей – і тих, кого вона безпосередньо зачепила, і тих, хто народився далеко від зараженої землі. Цей тривожний день має об’єднувати всіх живих одним спогадом, однією печаллю, однією пересторогою.
Відвідувачі бібліотеки на Кавказькій мають змогу ознайомитись із тематичною викладкою «Німая печаль на вустах України», підготовленою до цієї сумнозвісної дати.
  


















понеділок, 25 квітня 2016 р.

PRO - рух книги

Буккроссинг — світ мандруючих книг


 Сучасний стиль життя дедалі більше витісняє книгу на задній план, адже існує багато інших способів отримання інформації. Проте, всі ми розуміємо — книгу нічим не замінити. Вона формує свідомість, інтелект, моральні якості, збагачує словниковий запас. Однак, любов до книги потрібно виховувати, прищеплювати з дитинства.
 Будьмо відвертими: книги сьогодні — задоволення не з дешевих, тим більше для дітей. Тому потрібно привчати з малечку обмінюватися книжками. З 2002 року у світі діє проект буккроссинг, у якому люди з усього світу обмінюються книжками. Головна ідея буккроссингу — не позбутися книжки, а поділитися чимось дійсно цікавим. Що таке буккроссинг і звідки він пішов?
 Буккроссинг (англ. bookcrossing):
громадський рух, що діє за принципом соціальних мереж;
процес «звільнення» книг. Людина, прочитавши книгу, залишає її в громадському місці (парк, кафе, поїзд, станція метро, але найчастіше — полиця у книгарні чи бібліотеці) для того, щоб інша людина могла цю книгу знайти та прочитати. Спостереження за «подорожжю» книги відбувається через спеціальні сайти в Інтернеті;

квест, гра, захоплююча пригода, непередбачувана подія, можливість познайомитися з різними людьми, знайти цікаву книгу чи загубити її. У неї може грати кожен, хто любить читати й ділитись.
 Головна ідея буккроссингу — не позбутися книжки, а поділитися чимось дійсно цікавим.
 Ідею буккросингу запропонував американський спеціаліст з інтер-
нет-технологій Рон Хорнбекер у травні 2002 року, популярність яко-
го швидко перемістилася за океан і охопила 130 країн, у тому числі
й Україну. Сьогодні в цьому світовому потоці курсує близько мільйо-
на книжок. Фактично цей проект — не що інше, як книжковий клуб,який стирає кордони простору й часу. Лозунг бруккроссерів — «Зробімо світ великою бібліотекою».
 Виділяють декілька видів букроссингу:
буккроссинг безпечних місць (полиця, шафа);
букрей (англ. bookray) — пересилання книги поштою, по ланцюжку, від одного учасника до наступного, часто перетинаючи кордони країн та континентів. Книга не повертається до буккроссера, що відпустив її;
букрінг (англ. bookring) — єдина відмінність від букрея — книгу висилають назад власникові, що відпустив її, тобто утворюється коло (ring).
Найбільшу популярність буккроссинг завоював у Італії. В італійському буккроссингу беруть участь навіть серйозні організації. Наприклад, влада Флоренції подарувала руху 4000 книг, які були поширені по ринках міста й у будинку мерії.
 Буккроссинг проник у Францію з Італії. Цей проект розпочався в березні 2003 року в Салоні книги в Парижі, де було відпущено 2000 книг. В основному вони з’явилися завдяки підтримці муніципалітету Флоренції.
 У липні 2007 року Сінгапур став першою офіційною буккроссинговою країною у світі. Ініціатива була запущена спільно з Національною бібліотекою Сінгапуру.
 Сьогодні рух буккросcингу у світі налічує понад 1 315 911 учасників, 10 529 812 книг перебувають у вільному обміні, а сайт буккроссингу в Інтернеті відвідує понад 25 мільйонів людей протягом місяця.
 Міжнародний сайт буккроссингу показує, що перші книги українцями почали реєструватися десь із 2007 року.
 Згідно з інформацією офіційного сайта «Буккроссингу в Україні» http://bookcrossing.net.ua, у нашій державі на кінець 2014 року на сайті українського буккроссингу було зареєстровано більше 3000 книг, а на міжнародному сайті є приблизно 400 зареєстрованих буккроссерів з України. З українським буккроссингом співпрацюють багато магазинів, кафе, клубів, бібліотек. Вони відкривають безпечні полиці, або зони буккроссингу, тобто місця, де книги залишаються в безпеці.
 Щороку кількість безпечних поличок буккроссингу в нашій країні збільшується. Зараз такі полички можна побачити в багатьох містах України: Києві, Харкові, Миколаєві, Луцьку, Львові, Хмельницькому, Дніпропетровську, Кривому Розі та ін. І хоча в ідеалі буккроссери повинні залишати книги в парках, кафе, поїздах, станціях метро, у нашій країні багато поличок буккроссингу організовують у бібліотеках.
 Час формує нове покоління користувачів бібліотеки, тому бібліотекар повинен володіти, впроваджувати нові методи й форми роботи

Каталог журналів | Шкільний бібліотекар | № 6 (54)
І. В. Чорна

четвер, 21 квітня 2016 р.

Екологічна культура виховується з дитинства

Кожна людина  є невід"ємною частинкою природи. Природа дає нам життєвих сил, вона очищує  та облагороджує наші душі. Спілкуючись із природою, ми стаємо більш добрішими, відкритими. Вона володіє великою силою, яка здатна відродити людину. Але, на жаль,  сьогодні природа  сама потребує захисту. Щорічно в нашій країні  відмічається День довкілля.  Цього дня була заснована UNEP (United Nations Environment Network) - Екологічна програма ООН, яка зараз є основним організатором та ідеологом Дня довкілля. В цей день усі небайдужі  люди та громадські організації ініціюють заходи, екологічні проекти, які спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища, очищення водних джерел, озеленення, збереження заповідних об’єктів, поширення екологічних знань.



Саме з метою екологічного виховання в нашій бібліотеці відбулася екологічна гра-вікторина, яку організувала та провела з учнями 7 класу 115 гімназії ім. І.Огієнко фахівець з екологічної освіти КП «Київського міського Будинку природи» -  Галина Стець.


На першому етапі змагання школяри розділилися на дві команди і отримали конверти із завданнями. 






 Більш за все підліткам сподобався конкурс «Намалюй екосистему».




За вправу «Склади поняття»  дві команди отримали рівну кількість очок!






А наприкінці зустрічі  юні відвідувачі  зробили  справжні «КОМПЛІМЕНТИ ПРИРОДІ».





Завдяки  грі, хлопці та дівчата змогли закріпити знання, які вони отримали в рамках шкільної програми та дізнатися багато нового, цікавого та корисного про екосистему нашої планети, біоценоз, екотоп та ін...