5 грудня у світі відзначають День волонтера.
Саме з цієї нагоди у неділю, 7 грудня, ми організували зустріч для наших друзів — волонтерів, які щодня творять великі справи власними руками й серцями.
Упродовж року вони викроюють та шиють адаптивну білизну, в’яжуть шкарпетки, збирають кришечки, пришивають липучки, розпускають в’язані речі на нитки, виготовляють обереги та роблять ще безліч важливих і потрібних справ. Кожен їхній рух — це турбота, підтримка і віра.
Захід розпочався з перегляду відео про те, куди саме потрапляють ці необхідні й дуже специфічні речі, скільки всього було виготовлено, пошито, нав’язано й відправлено лише за один рік.
Та найбільше вразило усвідомлення масштабів спільної праці — скільки всього вдалося зробити разом у 2024, 2025 роках.
Цього року наша зустріч була особливо наповненою емоціями та творчістю. Для волонтерів звучала поезія у виконанні Тетяни Лавинюкової та Тетяни Яровициної та танцювальний виступ наших друзів Надії Самикіної, Юрія Бєлана та колег із "Клубу прозитивного спілкування "Натхнення"". Справжнім подарунком став виступ студенток Національної музичної академії України імені Петра Чайковського — Марини Левіщенко, Єлизавети Кузьмич та Єви Єрошенко, які віртуозно виконували твори Георга Фрідріха Генделя, Фредеріка Шопена, Віктора Косенка.
Під час виступів у залі панувала тиша, яку після кожного твору змінював шквал аплодисментів.
Емоції були настільки глибокими, що їх складно передати словами. Кожен із присутніх думав про своє, та коли почали ділитися враженнями — стало зрозуміло: ці відчуття перегукуються між собою, бо народжені з одного джерела — щирості та небайдужості.
Ганна Демен, наша читачка - волонтерка долучились до прочитання власних віршів.
І, звісно ж, на захід прийшли не з порожніми руками, а з готовими виробами.
