Свята мелодія Різдва

Напередодні світлого свята Різдва, 21 грудня, у нашій бібліотеці була особлива атмосфера — домашнього затишку й щирої радості. Для читачів виступив хор «Осіннє золото», подарувавши справжнє різдвяне диво.

Святково прибрана зала зустрічала гостей: посередині — стіл, накритий вишитою скатертиною, а на ньому — усе, чим здавна славився різдвяний український стіл. Узвар, вареники з капустою й картоплею, вареники з яблуками, пиріжки з пісною начинкою… Здавалося, сам дух традицій оселився цього вечора в бібліотеці. А за столом, як і годиться, сидів господар дому — чоловік і водночас учасник хору.

Ошатно вбрані у вишиванки, до зали зайшли й решта учасників хору. І з перших рядків колядки «Нова радість стала» стало зрозуміло: це буде особливий вечір. На обличчях з’явилися усмішки, а в серцях — щире бажання співати разом, співати ті пісні, яких нам так бракує.

Колядки перепліталися з різдвяними оповідками, гуморесками та українськими піснями. Упродовж години хор «Золота осінь» дарував слухачам не просто виступ, а відчуття повернення — до традиційного, родинного Різдва, без тривог і гучних звуків, із вірою, світлом і надією.

Мелодія душі у вишиванках

В неділю, у нашій бібліотеці відбувся концерт за участі хору «Осіннє золото». Наші дорогі хористи — люди поважного віку, які щопонеділка збираються в бібліотеці, аби тренуватися, вивчати нові пісні та співати душею, а згодом і виступити з гарно підготовленою програмою.

І ось настав день, коли всі з нетерпінням чекали, день виступу. 

Гарно й ошатно вдягнені у вишиванки,  понад годину дарували присутнім свої співи, читали вірші та гуморески. Атмосфера була настільки щира, що глядачі не лише підтримували виступаючих гучними оплесками, а й охоче підспівували. 

Це був справжній приклад того, як творчість, натхнення і любов до пісні об’єднують серця та роблять наші зустрічі незабутніми.    

   

1 вересня в бібліотеці

Новий навчальний рік у нашій бібліотеці розпочався по особливому. У день знань наша бібліотекарка Тетяна Павлівна прийшла на роботу в традиційному українському костюмі, аби створити атмосферу національної єдності й любові до рідного слова.

Заняття із вивчення української мови відбулося з нашими дорослими читачами. Разом ми вивчали та пригадували елементи українського одягу – від вишиванки та керсетки до пояса чи намиста. Цікаво було почути, як у різних родинах називали ці частини вбрання, адже народна мова зберігає безліч варіантів і відтінків.

Такі зустрічі доводять: мова та культура живуть у кожному з нас, і навіть звичні речі можуть стати джерелом нових знань та теплих спогадів.

Бажаємо всім нашим читачам, аби цей навчальний рік був наповнений відкриттями, цікавими книгами та живим словом.

                     

Свято душі та пісні в бібліотеці

12 травня, у нашій бібліотеці відбувся концерт за участі хору "Осіннє золото". Захід об’єднав одразу кілька свят — День матері, День вишиванки та День Києва, наповнивши простір піснею, вдячністю та любов’ю до рідного.

Традиційно розпочали з найголовнішого — подяки нашим військовим, завдяки яким маємо змогу збиратися, співати, святкувати. Учасники та глядачі вшанували хвилиною мовчання пам’ять полеглих захисників, які віддали життя за свободу й мир в Україні.

Хористи, одягнені в барвисті вишиванки, створили справжнє свято пісні. У їхньому виконанні лунали твори про маму, про рідне місто Київ, про любов до України. Репертуар був різноплановим — від народних мелодій до сучасних пісень, і кожна композиція знаходила відгук у серцях слухачів, а домашня випічка, з любов'ю приготовлена, додала домашнього тепла та затишку.

Цей концерт став не лише культурною подією, а й нагадуванням про єдність, силу української пісні та важливість пам’ятати тих, завдяки кому ми живемо під мирним небом. Дякуємо хору "Золота осінь" за щирість, натхнення та чудовий виступ!

Українська земля – земля героїв

14 жовтня, в Україні відзначають День Української повстанської армії (УПА). Сьогодні, в нашій бібліотеці зібрались люди, котрі понад усе люблять співати, особливо гарно в них виходить поспівати патріотичних пісень. Боротьба за свободу та незалежність України, подвиги героїв УПА, а також героїзм сучасних захисників - саме на такі теми  звучали патріотичні пісні, котрі допомагають підтримувати національний дух, вшановувати пам'ять борців за незалежність і гуртувати людей в складні часи.

«Честь і Слава!!!»

1 жовтня в Україні відзначають декілька важливих свят для нашої країни -  День захисників і захисниць, День українського козацтва, Міжнародний день людей похилого віку. В нашій бібліотеці зібрались люди похилого віку, щоб вшанувати наших захисників та захисниць. З шаною говорили про військових, які боронять нашу державу та дають змогу збиратись та спілкуватись, читали патріотичні вірші, співали козацькі пісні та вшанували хвилиною мовчання загиблих героїв, які назавжди залишаться в нашій пам'яті.

 

"Ой зелене жито, зелене"

Невід'ємною частиною історії  і побуту є пісня, адже це один із елементів нашої культури, а головне, відіграє важливу роль у вивченні мови. Щоразу, коли наші читачі приходять на заняття співати та поспілкуватись, ми, всі разом,  відкриваємо для себе багатство та різноманіття рідної мови. Завдяки пісні, легко запам'ятати та опанувати нові слова.

Ой зелене жито, зелене,

Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито женці жнуть,
Хорошії гості мене ждуть.

Вивченням  рядків із української народної пісні " Зеленеє жито, зелене" розпочалось заняття наших користувачів. А, пісень було чимало.

                         

Із піснею по житті

2014 рік - жахлива новина про початок війни, втрата домівок, переїзди в інші міста, нове життя. 2022 рік - повномасштабне вторгнення на територію нашої держави. 2024 рік - вже 10 років сліз, втрат, очікувань. Та ми, українці, завжди знайдемо час, щоб зібратись поспілкуватись та поспівати пісень, які передавались із покоління в покоління, ще з часів козацтва. Пісень журливих, пісень які підтримують, пісень, які надихають.

Словограй

Українську мову – милозвучну, мелодійну, співучу, дзвінку - можна вивчати по різному. Хтось - читає книги, інший -  просто спілкується, а є такі, хто вивчає за допомогою пісень. В нашій бібліотеці щовівторка о 12 годині збираються поціновувачі українського фольклору, розучують пісні та співають, а заодно спілкують рідною українською мовою.

                       

Назавжди у нашій пам'яті

29 серпня, в Україні відзначається день пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Ми з вами знаємо, що війна розпочалась в 2014 році. На захист нашої держави стали наші рідні – чоловіки, сини, дочки, батьки, брати… Люди, які в мирний час і зброю в руках не тримали, а в час загрози не вагаючись стали на захист нашої неньки. На превеликий наш сум, через пекельні бої багато наших воїнів втратили не тільки здоров’я, а й найцінніше – ЖИТТЯ. Наші захисники боролись і продовжують боронити наш із вами спокій та право жити у вільній та незалежній Україні, за право наших дітей -  жити, радіти та навчатись задля майбутнього нашої держави.

Велика кількість людей полишили свої домівки щоб зберегти своє життя, але бажання жити і співати у них в душі.

Щоб  вшанувати полеглих героїв ми зібрались в бібліотеці, щоб словами пісень згадати та вшанувати загиблих, адже не кожна людина може розповісти про свій біль, а через пісню, де в кожному слові, в кожному рядку звучать слова пошани, туги та увіковічнення - можна вилити свої почуття.

Серед учасників хору є і ті, хто залишив все і їхнє життя розділилось на до і після.

Після хвилини мовчання  зазвучали слова із пісні:

...Степом, степом - людям жито жати,

 Степом, степом даль махне крилом...

 Мати, мати жде свого солдата, 

А солдат спить вічним сном!

                      Слова: Микола Негода

Кожну пісню слухали із сумом та сльозами на очах.

Шана загиблим воїнам! Вічна пам'ять героям України!

"За вас правда, за вас слава і воля святая!"

І вам слава, сині гори,

Кригою окуті!
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Борітеся — поборете!
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!

(Уривок з поеми «Кавказ»)

З Днем народження, Тарасе!!

Сьогодні, як ніколи, по особливому звучать слова Т. Г. Шевченка.  Кожен рядок із творів перегукується із сьогоденням. 

В нашій бібліотеці відбувся творчий вечір  хору "Осіннє золото" де учасники читали вірші, співали знакових пісень, та переживали ті емоції, які Тарас Григорович переживав, коли віршовані рядки лягали на папір.

Різдвяна мозаїка

Для нас, українців, народні свята та традиції - це скарб, який передається з молоком матері. З особливою ретельністю проходять підготування до свят. Ось і в цьому році, всупереч повітряним тривогам та бажанні ворога зашкодити святкуванню, друзі нашої бібліотеки, хор "Осіннє золото",  підготували і заспівали багато колядок та українських народних пісень. Неймовірна атмосфера, яка не залишила байдужим нікого із читачів, ще довго панувала в приміщенні бібліотеки!!!  

МИР у кожну домівку!

Моя улюблена святине!
До тебе так звертаюсь я,
Прошу я миру для країни,
І просить вся моя сім’я.
Почуй нас, Боже, у молитвах!
Спини цей безлад і війну.
Нам поверни щасливе небо
І гарну, сонячну весну!
                      (Т. Сердюк)

Сьогодні, Міжнародний день миру! Починаючи з 2002 року Міжнародний день миру щорічно відзначають 21 вересня. Це день, коли потрібно припинити вогонь, відмовитись від насильства, а також - припинити військові дії протягом дня. Кожен з нас, а особливо зараз, хоче проснутись та почути найбільш очікувані слова "Закінчилась війна. Відсьогодні в нас настав довгоочікуваний, переможний МИР!".  Мир, якого чекають з нетерпінням всі українці, а наші улюблені користувачі, силою пісні підтримують усіх та один одного.

Музика без кордонів

Спілкування - це те, що потрібно кожному незалежно від віку, те, завдяки чому люди знаходять спільні думки та інтереси. До початку війни, ми жили звичним життя - ходили в гості, гуляли, відвідували концерти, музеї, бібліотеки, жили своїм розміреним та розпланованим життям. Та все змінилось водночас. На жаль, багато хто втратив свої домівки, рідних, тисячі людей опинились в інших країнах, та ніхто не втратив жагу до спілкування. Наше місто потрохи оживає, повертається до більш менш звичного життя, а наші читачі приходять до нас, в бібліотеку, із бажанням відновлювати своє коло інтересів. Сьогоднішній день особливий, адже до нас прийшли люди котрих об'єднує музика і ніякі кордони цьому не заважають,водночас лунала музика в Україні та Бельгії.

В гарну днину, в добрий час

Щороку, січень місяць супроводжується масовими гуляннями, починаючи від святкування Нового року і закінчується святом Водохреща. А ще - Різдво, коли зі всіх куточків України, і не тільки, приїжджають діти до батьків, близькі до близьких, друзі до друзів, час багатий на спілкування. Саме тоді починають ходити колядники та співати колядки, а ще Вертеп, коли молодь переодягається та розігрує веселе дійство з колядками, жартами та виставами. І у нас, в бібліотеці, лунають колядки, щиро, невимушено, що в кожного із присутніх виникає бажання не тільки дізнатись, вивчити, але і разом поспівати, а заодно і дізнатись які традиції в кожному регіоні нашої країни. Зі святами Вас, гарного настрою та мирного неба над головою!!!

Ціною життя

Мужність, відвага, героїзм - ці слова, в нас асоціюються з військовими, людьми, які завжди готові до захисту нашого життя та спокою. Та, є ще ті, хто за покликом серця, сильній волі та бажанням допомогти в боротьбі  з невидимим ворогом, йшли  ліквідувати наслідки страшної аварії, яка сколихнула весь світ. Сусід, батько, брат, син, донька, мати, сестра сідали в автобуси та їхали працювати. Сьогодні, 14 грудня в Україні - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в нашій бібліотеці згадували, розповідали, вшанували пам'ять тих, хто працював не шкодуючи власне здоров'я, та тих, хто втратив найдорожче - життя. 

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,

Виростуть з тобою приспані тривоги.

За тобою завжди будуть мандрувати 

Очі материнські і білява хата.

                               Василь Симоненко

Слова із пісні, яку наспівали читачі, мабуть ніколи не полишать рідних котрі втратили близьких. СПАСИБІ ВСІМ, ТА НИЗЬКИЙ УКЛІН, хто брав участь у ліквідації   аварії.

НЕ ЗАБУДЕМО, ЩО МИ, БРАТТЯ, КОЗАЦЬКОГО РОДУ

День захисника України ніколи не буде традиційним святом з масовими гуляннями та веселими дійствами. Це свято пам’яті про наших гордих предків, які пером і словом, вогнем і мечем виборювали право на незалежність рідної держави; свято вшанування козацької доблесті та звитяги; свято вдячності ветеранам Другої світової, які також воювали за свою землю. І, нарешті, це день усіх героїв сьогодення, які хоробро боронять кордони України від зазіхань північного сусіда-агресора, та усіх тих, хто поклав своє життя на Сході країни в ім’я суверенності та єдності нашої держави.

«В багатому на подвиги літописі українського воїнства безліч битв і дат, гідних стати Днем захисника Вітчизни. Я наголошую, Україна більше ніколи не відзначатиме це свято за військово-історичним календарем сусідньої країни. Ми будемо шанувати захисників своєї Батьківщини, а не чужої!» — відзначив экспрезидент України Петро Порошенко під час військового параду на День Незалежності 2014 року.  

Тож тепер українці не святкуватимуть День захисника Вітчизни 23 лютого, як було раніше. Натомість календар державних свят поповниться новою червоною датою і вихідним днем — 14 жовтня.

Цей день обрали не випадково. Споконвіків на свято Покрови наші пращури вшановували воїнів-захисників. Традиція ця дуже давня і походить ще з часів Київської Русі. Козаки вважали Покрову своєю заступницею.

На Січі була церква на честь Покрова Пресвятої Богородиці з іконою її Покрова. Збираючись у похід на ворога, козаки проводили молебень до своєї Покровительки. Повернувшись щасливо з походу, дякували Їй за збережене життя.

Оберігає Пресвята Богородиця і теперішніх оборонців державних кордонів. Вони разом з усією країною прохають у Всевишнього миру для України. З такими молитвами 14 жовтня, у велике православне свято, звертатимуться до Господа і священнослужителі та віряни кожного храму.

Та не лише свято Покрови та День козацтва відзначають 14 жовтня. Вважається, що саме цього дня 1942 року була створена УПА. А вже 30 травня 1947-го Українська повстанська армія оголосила празник Покрова своїм офіційним святом.

День захисника України — свято не тільки військових. Це свято нескорених, свідомих громадян, які вболівають за долю нашої країни, день усіх небайдужих, які своєю професійною діяльністю, сумлінною працею, волонтерською роботою забезпечують Україні захист — економічний, гуманітарний, інформаційний.

Друже! Вітаю Тебе з Днем захисника України. Нехай патріотизм, сила волі та незламна віра у щасливе майбутнє рідної землі стануть Твоїми вірними друзями на все життя. Миру, добра і процвітання нашій країні.

Пісенний світ для кожного

Багато із нас знаходиться в постійному пошуку та можливості реалізувати свої таланти. Хто любить рибалити, хто готувати смачну їжу, хто танцювати, а хто і співати. Особливо тоді, коли на роботу не потрібно йти, діти вже дорослі, а часу вдосталь, саме час втілити свої мрії в реальність. Щовівторка у бібліотеку приходять  любителі співати та гарно і з користю провести свій час. Різнопланова тематика пісень об'єднує людей різних професій,   а  що з цього виходить ви маєте можливість послухати переглядаючи наш блог і завітавши до бібліотеки. 

 

Хто співає, той журбу проганяє

13 липня святкують День музики в перукарнях, а ми відсвяткували День музики в бібліотеці. Завжди з настроєм, з цікавими розповідями, а головне, зі співом, учасники  аматорського хору влаштували нам, і не тільки нам, свято. Коли лунають пісні, які не завжди почуєш по радіо чи телевізору, починаєш з великою шаною згадувати своїх предків та думати про своїх нащадків.

 

 

Відлуння голосів

Сьогодні свято, яке своїм корінням сягає дохристиянських часів. Молодь збирається біля водоймищ та влаштовує гуляння. Зазвичай, під час святкування, плели вінки, стрибали через вогнище, спалювали опудало і багато іншого. Це все дійство супроводжувалось співом. Але, що робити коли до води далеко, і через вогнище важко стрибати, а є велике бажання поспівати. Тому, у нас, в бібліотеці, щовівторка збираються люди близькі по духу та готові співати і радувати наших читачів. Неймовірний спів, а головне багато давно забутих пісень, щоразу лунають і отримують новий подих життя.