Буккроссинг — світ мандруючих книг
Сучасний стиль життя дедалі
більше витісняє книгу на задній план, адже існує багато інших способів
отримання інформації. Проте, всі ми розуміємо — книгу нічим не замінити. Вона
формує свідомість, інтелект, моральні якості, збагачує словниковий запас.
Однак, любов до книги потрібно виховувати, прищеплювати з дитинства.
Будьмо відвертими: книги
сьогодні — задоволення не з дешевих, тим більше для дітей. Тому потрібно
привчати з малечку обмінюватися книжками. З 2002 року у світі діє проект
буккроссинг, у якому люди з усього світу обмінюються книжками. Головна ідея
буккроссингу — не позбутися книжки, а поділитися чимось дійсно цікавим. Що таке
буккроссинг і звідки він пішов?
Буккроссинг (англ.
bookcrossing):
громадський рух, що діє за
принципом соціальних мереж;
процес «звільнення» книг.
Людина, прочитавши книгу, залишає її в громадському місці (парк, кафе, поїзд,
станція метро, але найчастіше — полиця у книгарні чи бібліотеці) для того, щоб
інша людина могла цю книгу знайти та прочитати. Спостереження за «подорожжю»
книги відбувається через спеціальні сайти в Інтернеті;
квест, гра, захоплююча пригода, непередбачувана подія, можливість познайомитися з різними людьми, знайти цікаву книгу чи загубити її. У неї може грати кожен, хто любить читати й ділитись.
Головна ідея буккроссингу —
не позбутися книжки, а поділитися чимось дійсно цікавим.
Ідею буккросингу
запропонував американський спеціаліст з інтер-
нет-технологій Рон Хорнбекер
у травні 2002 року, популярність яко-
го швидко перемістилася за
океан і охопила 130 країн, у тому числі
й Україну. Сьогодні в цьому
світовому потоці курсує близько мільйо-
на книжок. Фактично цей
проект — не що інше, як книжковий клуб,який стирає кордони простору
й часу. Лозунг бруккроссерів — «Зробімо світ великою
бібліотекою».
Виділяють декілька видів
букроссингу:
буккроссинг безпечних місць
(полиця, шафа);
букрей (англ. bookray) —
пересилання книги поштою, по ланцюжку, від одного учасника до наступного, часто
перетинаючи кордони країн та континентів. Книга не повертається до буккроссера,
що відпустив її;
букрінг (англ. bookring) —
єдина відмінність від букрея — книгу висилають назад власникові, що відпустив
її, тобто утворюється коло (ring).
Буккроссинг проник у Францію
з Італії. Цей проект розпочався в березні 2003 року в Салоні книги в Парижі, де
було відпущено 2000 книг. В основному вони з’явилися завдяки підтримці
муніципалітету Флоренції.
У липні 2007 року Сінгапур
став першою офіційною буккроссинговою країною у світі. Ініціатива була запущена
спільно з Національною бібліотекою Сінгапуру.
Сьогодні рух буккросcингу у
світі налічує понад 1 315 911 учасників, 10 529 812 книг перебувають у вільному
обміні, а сайт буккроссингу в Інтернеті відвідує понад 25 мільйонів людей
протягом місяця.
Міжнародний сайт
буккроссингу показує, що перші книги українцями почали реєструватися десь із
2007 року.
Згідно з інформацією
офіційного сайта «Буккроссингу в Україні» http://bookcrossing.net.ua, у нашій
державі на кінець 2014 року на сайті українського буккроссингу було
зареєстровано більше 3000 книг, а на міжнародному сайті є приблизно 400
зареєстрованих буккроссерів з України. З українським буккроссингом співпрацюють
багато магазинів, кафе, клубів, бібліотек. Вони відкривають безпечні полиці,
або зони буккроссингу, тобто місця, де книги залишаються в безпеці.
Щороку кількість безпечних
поличок буккроссингу в нашій країні збільшується. Зараз такі полички можна
побачити в багатьох містах України: Києві, Харкові, Миколаєві, Луцьку, Львові,
Хмельницькому, Дніпропетровську, Кривому Розі та ін. І хоча в ідеалі
буккроссери повинні залишати книги в парках, кафе, поїздах, станціях метро, у
нашій країні багато поличок буккроссингу організовують у бібліотеках.
Час формує нове покоління
користувачів бібліотеки, тому бібліотекар повинен володіти, впроваджувати нові
методи й форми роботи
Каталог журналів | Шкільний бібліотекар |
№ 6 (54)
І. В. Чорна
Немає коментарів:
Дописати коментар