середа, 1 січня 2025 р.

Новинки січня для дітей та підлітків (ч.1)

                                              
Яніцька Ірена. Пастушок з острова Неприступний / Ірена Яніцька. - Брустури : Дискурсус, 2024. - 172с. 
Коли Пастушок отримав родинну карту островів всього світу, він навіть не уявляв, які пригоди чекатимуть на нього. Та й звідки ж взятися тим пригодам на маленькому Неприступному острові посеред величезної купи океанської води?
Одного дня, безуспішно виконуючи вправи з техніки махання крилами, Пастушок побачив літаючого пінгвіна. Але ж як він навчився літати і чи зможе допомогти побачити небо Пастушкові?
Пристібайте паски безпеки, злітаємо в історію про справжню дружбу, довжиною в кілька тисяч кілометрів, в якій жоден білий ведмідь нікого не з’їв.
Матіяш Дзвінка. День Сніговика / Дзвінка Матіяш. - Брустури : Дискурсус, 2023. - 224с. 
У Медовому місті живе Ірма, яка дуже хоче стати математиком і вчитися в Особливій математичній школі у Великому місті. Але вона не знає, що там править жорстокий диктатор, який нищить усі дерева, забороняє людям тримати домашніх тварин, бачити сни і — що найгірше — любити сніг, бо за давнім пророцтвом саме це може знищити владу тирана.
Ірма володіє особливим даром, а виявити його може «перевірка снігом», яку одного дня проводять в Ірминому місті. І тепер на дівчину чекають випробування, які можна подолати тільки з допомогою друзів та свого особливого дару. Можливо, одного дня на головній площі Великого міста таки виросте Сніговик?
Купріян Ольга. Мирослава та інші з нашого двору : повість / Ольга Купріян. - Львів : Видавництво Старого Лева, 2024. - 128с.
«Мирослава та інші з нашого двору» — кумедна і щира повість для юних читачів письменниці Ольги Купріян про всі ті дива і перипетії, що трапляються з нами тільки в дитинстві, коли тобі десять і канікули — це ціле життя тривалістю в літо!
Микита і Мирослава дружать, сваряться і знову миряться, вчаться заробляти свої перші гроші, вигуляючи песика баби Соні чи маленьку Злату, намагаються викликати Гумову Дупу... А ще проживають разом усі радощі та сум і вміють насолоджуватися малим — як-от клаптиком літака «Мрія» у небі!
Купріян Ольга. Панна Софія / Ольга Купріян. - Харків : Вид-во "Ранок", 2023. - 120с. 
Перша в серії книжок про трьох подружок — Софію, Олю й Діану. Дівчата дуже різні, і якби не випадковість — навряд чи стали близькими подругами. Однак тепер у них є спільне дітисько — блог @panna, який усі троє бачать по-різному. Софія мислить себе головною редакторкою і весь час конкурує з Олею. Діана не хоче вплутуватися в їхні суперечки, проте й блог кинути не може. Перші несміливі закоханості, перші непорозуміння з батьками і перший великий концерт улюбленої групи — про все це розповідає Софія.
Купріян Ольга. Панна Оля / Ольга Купріян. - Харків : Вид-во "Ранок", 2024. - 120с. 
Героїні книжки — 13-річні Софія, Оля та Діана — дуже різні. На перший погляд, їх нічого не об’єднує. Крім блогу @panna, який дівчата завели як домашнє завдання з інформатики. У другій повісті серії «Панна» ви дізнаєтесь, чим насправді живе розумна й амбітна Оля. Дівчина ніколи не запрошує подруг додому, оскільки соромиться матері, яка має ментальний розлад і потребує лікування. У такий період Оля переїжджає жити до тата, стосунки з яким давно розладналися... Чи вдасться дівчині втримати контроль над своїм життям, коли все навколо розпадається?
Воронина Леся. Гра в індіанців, або Ніколи не смійся з крокодила. /Леся Воронина. - Харків : Віват, 2023. - 109с.
Справжні індіанці ніколи не сміються з крокодила! Вони розуміють: перемогти найпідступнішого ворога можна лише тоді, коли ти готовий відбити напад будь-якої миті. Особливо якщо, опинившись на безлюдному острові, раптом виявляєш, що замість захопливої «гри в індіанців» потрапив у пастку! Саме це сталося із шаленою геймеркою Нікою та мрійливим ботаном Ремом.
Замість того, щоб облаштовувати саморобний вігвам-тіпі, вправлятися в стрільбі з лука, розпізнавати сліди диких тварин та голоси рідкісних птахів, друзі мають визволяти «вождя племені» — Ремового батька та підстаркуватого кокер-спанієля Бублика від зловмисників. На щастя, наші герої знають секрети давніх індіанських племен, котрі вміли виживати в дикій природі. А головне — професор Северин Ременяка володіє таємною зброєю старовинного козацького роду, яка не раз рятуватиме друзів із найнебезпечніших халеп.
Шашкова-Журавель І. Озеро у Квітосіївському парку. Данаприки / Ірина Шашкова-Журавель - Біла Церква : Час Змін Інформ, 2024. - 136с.
Маленькі чарівні істоти з потужною енергією полюбляють жити біля води. Вони звуться дана́приками на честь скіфської назви річки Дніпро «Данапр» («дан» — річка та «апр» — глибокий). Данаприки живуть в сучасному українському місті та, подібно до людей, є дуже різними. Так, комусь із них подобається дбати про довкілля, ділитись своєю позитивною енергією та розвиватись, а деяким більш до смаку зловтішатись та в різний спосіб (іноді дуже кумедно) капостити. Одного разу підступний данаприк — лиходій потрапляє до спільноти добрих данаприків з метою посіяти серед них заздрість та зруйнувати їх дружбу.
Скуловатова О. Щоденник моєї ма : повість / Олена Скуловатова - Х.: Віват, 2024. 280с.
Аврора мешкає разом із мамою та молодшим братом у Києві. Їхній тато служить у ЗСУ та перебуває на фронті. Надворі зима, й через часті вимкнення світла мама на якийсь час завозить дітей у село. Аврорі це не до вподоби: понад усе вона любить грати в «Роблокс», а в дідуся немає інтернету. Нудьгуючи, дівчинка випадково знаходить старий мамин щоденник — і занурюється в історію давніх літніх пригод, у яких бачить маму зовсім по-новому...
Дружба, перша закоханість, пошук свого місця в житті, розчарування і перемоги — ці речі існують у всіх поколіннях. Тож, можливо, старий щоденник зможе стати містком між Авророю та її мамою і допоможе їм порозумітися?
Історії про важливе. 75 притч для роздумів із дітьми / Автор-упорядник Елеонора Добровольська ;Художн. Яна Писанко. К.: "Агенція "ІРІО", 2024. - 176с.
“Історії про важливе. 75 притч для роздумів із дітьми” – збірка коротких оповідок повчального змісту. Їх героями є не лише однолітки дітей, на яких розраховане це видання, а й звірята, птахи, рибки, квіти і навіть явища природи, з якими трапляються різні історії. Це невеликі прозові твори на сюжети з повсякденного життя, тому їхній зміст, навіть переданий в алегоричній формі, зрозумілий дітям молодшого шкільного віку.
75 притч допоможуть дитині знайти відповіді на велику кількість запитань. Дадуть їй уявлення про толерантність, сприятимуть розумінню толерантності як цінності сучасної людини. Істрії в книжці формуватимуть повагу і визнання до себе та інших людей. Через читання діти розвиватимуть навички терпимого ставлення до інших людей та вміння щось робити в команді, зростати чуйною і небайдужою. Також у книзі розкривається питання користі читання, правильного харчування й дотримання режиму дня.
Молдован І.А. Подорож до супергероїв: оповідання. Чернівці : Видавничий дім "Букрек", 2024. - 48с.
«Подорож до супергероїв» - це розповідь про семирічного Тарасика, який має незвичне хобі - любить слухати оповідання та казки про славетних українців, які перемагали лиходіїв. Їх щовечора читають йому батьки. І хто б міг подумати, що скоро Тарас сам вирушить у подорож світом історії. У цій мандрівці читачі дізнаються, через що довелось пройти нашому народові, щоб жити в країні вільних і сильних людей. А ще - що відчуває сім'я, коли тато залишає свою домівку і йде на війну. Ця історія щира та правдива, бо спирається на власний досвід автора

Вротна Юлія. Коровай, який роздавав вайфай : фантастична повість із елементами техно / Ю.В.Вротна; іл. М.Б.Іванової. - Тернопль: Видавництво Богдан, 2024. - 72с.
Прабабуся подарувала Михасеві на день народження коровай, але хлопчик зігнорував подарунок, бо «то не вай-фай». Коровай, звісно, засмутився — але не образився, а вирішив… апґрейднутися!
На цьому нелегкому шляху його чекають дивовижні пригоди і неймовірні персонажі — кумедний пан Товстенко, бездомний пес Омега, кулінарна технологиня Катерина Василівна, дівчинка-винахідниця Марійка Кюрі… Та чи допоможуть вони здійснити Михасеву мрію?

Новинки січня (ч.1)

                                                
Процюк С. Пан. Роман про Євгена Чикаленка / Процюк С. - Брустури : Дискурсус, 2024. - 304с.      «Легко любити Україну до глибини душі. А ви полюбіть її до глибини власної кишені», — ці слова Євгена Чикаленка стали чи не найцитованішими в час російсько-української війни, спонукаючи громадян до жертовності й водночас засвідчуючи повагу сучасних українців до цієї неординарної постаті в нашій історії.
Хто ж він — цей сподвижник, чия діяльність і через століття відгукується вдячністю в серцях земляків? Про це й розмірковує у своєму новому романі Степан Процюк, прагнучи не лише занурити читачів у багатогранний світ свого героя, а й показати передусім людину — Євгена Чикаленка.
Єва Лотоцька. Жінка роду мого / Єва Лотоцька.  - Брустури : Дискурсус, 2024. - 288с.               
Студентка Дарина Гаєвська досліджує власний родовід, розглядаючи старі фото й слухаючи історії про життя прабабці Ганни.
Роман «Жінка роду мого» — сага про життя чотирьох поколінь на тлі історичних подій в Україні, що охоплюють 1928—2023 роки. Наша історія рухається по спіралі: ті ж вороги, що відібрали юність і свободу Ганни століття тому, розпочали широкомасштабну війну тепер, коли Дарина насолоджується студентськими роками. Зрештою, навіть відносно спокійне життя Дарининих бабусі й мами лише напозір благодатне, бо бути українцями під совєтською окупацією непросто, часом небезпечно.
Оберіг роду — сорочка, яку Ганна вишила в ГУЛАГу, — це символ мрії про волю і повернення додому.
Тристан Андрій. Доню, війна!/ Андрій Тристан. - Львів : Видавництво "Апріорі" 2024. - 168
с.
Війна – це трагедія, і трагедія насамперед для дітей, бо вона руйнує їхній тендітний світ мрій, сподівань, планів на подальше життя. Позбавляючи дітей дитинства, вона швидко робить їх дорослими. Автор у пропонованому виданні показує нам трагедію дітей, яку спричинила жорстока й несправедлива війна, майстерно викриває огидні злочини рашистського режиму проти душ українських дітей.
Книга буде цікавою широкому колу читачів.

Вовк І. Рубаки на "корчах" / Ірина Вовк - Харків: ТОВ "Бібколектор", 2024. - 416
с.
Книга Ірини Вовк «Рубаки на “корчах”» — це тридцять історій українських воїнів, які були записані на фронті. У цій книжці — вояки та воячки, хлопці й дівчата: медики, розвідники, штурмовики, оператори дронів, артилеристи, піхотинці, протиповітряні оборонці, які чесно воюють. Беруть та й роблять свою справу — те, що вміють. Справжні вояки, чи рубаки, — ті, які пережили важкі бої, оточення, успішні наступи, — про війну розповідають мало. Але кожен і кожна з них — приклад відданості, міці та гарту, вони — новітні Українські Герої.
Гуменюк Н. "Твоя навіки..." / Надія Гуменюк. - Харків: Фоліо, 2024. - 320
с.
Самі небеса благословили їхнє кохання – Ліда Кушнірук і Михайло Чигрин змалечку були разом: у рідному селі, в Луцькій українській гімназії, у мріях і навіть у тюрмі, до якої їх запроторювали за український патріотизм. У в’язниці їх розділяла кам’яна стіна старовинного монастиря. Та ще страшнішою стала залізна завіса, по два боки якої вони опинилися. Ліду відправили до одного з таборів ГУЛАГу. Михайлова дорога пролягла через країни Європи аж до Австралії. Він часто опинявся на межі життя і смерті, та куди б не закинула його доля, зберігав подарований Лідою на прощання золотий перстеник і її листи, що стали його оберегом.
Лис В. Чорнокнижник і дзвонар : роман / Володимир Лис. - Харків: Фоліо, 2024. - 448с.
Змальовуючи події XIV ст., роман «Чорнокнижник і дзвонар» занурює в атмосферу української минувшини, де нашим співвітчизникам доводиться долати війну, чуму та інші лиха, але водночас апелює до сучасних подій і реалій. Спостерігаючи за карколомними перипетіями життя його героїв — історичних осіб і вигаданих персонажів, читачі мають змогу поміркувати над вічними цінностями, актуальними й у сьогоденні. Автор ставить своїх героїв перед складними дилемами, змушуючи й нас замислитися над проблемою морального вибору та її наслідків і тим, що ж насправді є вирішальним у долі людини — Боже провидіння, збіг обставин, чиїсь дії чи її власні вчинки.
Червак Б. Олена Теліга / Богдан Червак - Харків: Фоліо, 2024. - 416с.
ОЛЕНА ТЕЛІГА (1906–1942) — видатна українська поетеса, чільна діячка Організації українських націоналістів (ОУН). Розповідаючи про її життя, творчість і боротьбу за незалежність України, автор водночас осмислює складний суспільно-політичний період 30–40 років ХХ сторіччя, який позначений активною діяльністю ОУН. У книжці приділено увагу взаєминам Олени Теліги з визначними постатями вітчизняної історії, зокрема Дмитром Донцовим, Олегом Ольжичем, Миколою Сціборським. Окремий розділ присвячено літературно-мистецькому контексту, який спричинився до появи такого феномену в українській літературі як «Празька школа українських поетів», де творчість поетки посідає особливе місце. Публікуються також її маловідомі твори. Низка документів воєнної доби, зокрема з німецьких архівів, дають змогу відтворити атмосферу навколо героїні. Непростим було повернення Олени Теліги в незалежну Україну — про драматичний перебіг тих подій також ідеться у виданні.
Сторчак Василь. Лютий.  - Львів: Видавництво Анетти Антоненко, 2024.-188с.
Це роман — прощання, зворотний відлік до точки неповернення. Нас усе ще об’єднує те, що було до 24 лютого. Попри те, що прощання з тим світом неминуче. Це роман-маніфест героїв проти ідеологічності як такої, проти нав’язливості будь-якої ідеології суспільству і кожному зокрема. Дійсність оголює справжні цінності і знімає маски. Автор зображує суперечливі почуття і вчинки героїв, один з яких має межовий розлад особистості, і закрадаються сумніви, наскільки адекватно тепер можемо говорити і, тим паче, писати про війну. Про втрачене назавжди, вже без жодних ілюзій. Але це світ, який варто було б запам’ятати, двері в той світ зачинилися назавжди. Свою історію стримано пише ексвійськовий і психолог, і хай нема в його словах надлюдського саспенсу війни, та проникливо виписана повсякденна реальність, будні життя киян перед вторгненням зла. Більшість людей за повсякденністю не бачать цінності власного життя, кожного прожитого дня і світу навколо, історії вулиці, дому. А в цій круговерті вирує таке безмежне життя, що жодна війна не спроможна його спинити. І життєствердність почуттів відгукується в уяві: зима тривоги нашої не може тривати вічно.
Кононенко Євгенія. Нескінченні розмови. Есе. - Львів: Видавництво Анетти Антоненко, 2024.-152с.
Ідея цієї книжки народилася в Євгенії Кононенко, письменниці і дослідниці культури, після прочитання «Приватної книгозбірні» Борхеса, де висловлені думки великого мислителя про найславетніші літературні шедеври. Це видання така ж маленька бібліотека, що стала келією для письменниці, яка перечитує знакові книжки і пише про них, як про своє життя біженки у Франції. І свою культурну ідентичність. І культуру як нескінчену розмову, яка уривається, проектуючи на сучасні реалії рядки поезії Лесі Українки, коли від одного слова розкрилася в душі труна: «Мої друзі не витримують напруги діалогу, і протягом другого року війни я потрапляю у простір тих розмов, коли співрозмовник перебиває, уриває фразу, якщо в ній посягають на його світогляд. У просторі небажання йти до кінця. У просторі героїчної омани й боягузтва. У просторі бажання ідеалізувати своїх і демонізувати всіх без винятку чужих». Видання містить ілюстрації знакових літературних місць, які відкрила для себе авторка.
Дереш Любко. Погляд Медузи. Маленька книга пітьми. -
 Львів: Видавництво Анетти Антоненко, 2024.-163с.
Час подій — осінь/зима 2022-го року, починаючи з перших блекаутів у країні внаслідок російських обстрілів. В основі історії — стосунки давніх друзів, що по-різному переживають психологічну травму, яку отримав на війні їхній шкільний товариш.
Колишній львів’янин Лесь — викладач-літературознавець, що вже багато років живе у Києві. Його близький товариш Славко, з яким Лесь товаришує ще зі шкільних часів, мобілізувався, але отримав поранення під Ізюмом і повернувся на реабілітацію до Львова. Лесик, натомість, від початку війни залишається у тилу в Києві, принагідно волонтерить й продовжує викладацьку роботу. Провідуючи пораненого товариша у Львові, він розуміє, що Славко дуже змінився внаслідок війни. Хоч Славко відкрито й не осуджує Леся за те, що Лесь не воює, той відчуває, що давня дружба вже неможлива.
Втрата товариша стає дуже болісною для Леся, і він відчуває на собі великий тиск провини та страх суспільного осуду через те, що не бере участі в бойових діях. Потреба чесно розібратися в собі штовхає Леся до відвертої розмови зі самим собою на сторінках щоденника.
Ланцюжок асоціацій веде Леся до спогадів про студентські роки. Ті роки, коли вони разом зі Славком, були удвох наївно закохані в одну дівчину — молоду художницю Катю, котру поза очі прозвали «Медузою».
Відтворюючи у своєму щоденнику події початку двотисячних, Лесь віднаходить підстави для розуміння, ким є він сам і якими повинні бути його роль у суспільстві та вклад у перемогу.