29 серпня, в Україні відзначається день пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Ми з вами знаємо, що війна розпочалась в 2014 році. На захист нашої держави стали наші рідні – чоловіки, сини, дочки, батьки, брати… Люди, які в мирний час і зброю в руках не тримали, а в час загрози не вагаючись стали на захист нашої неньки. На превеликий наш сум, через пекельні бої багато наших воїнів втратили не тільки здоров’я, а й найцінніше – ЖИТТЯ. Наші захисники боролись і продовжують боронити наш із вами спокій та право жити у вільній та незалежній Україні, за право наших дітей - жити, радіти та навчатись задля майбутнього нашої держави.
Велика кількість людей полишили свої домівки щоб зберегти своє життя, але бажання жити і співати у них в душі.
Щоб вшанувати полеглих героїв ми зібрались в бібліотеці, щоб словами пісень згадати та вшанувати загиблих, адже не кожна людина може розповісти про свій біль, а через пісню, де в кожному слові, в кожному рядку звучать слова пошани, туги та увіковічнення - можна вилити свої почуття.
Серед учасників хору є і ті, хто залишив все і їхнє життя розділилось на до і після.
Після хвилини мовчання зазвучали слова із пісні:
...Степом, степом - людям жито жати,
Степом, степом даль махне крилом...
Мати, мати жде свого солдата,
А солдат спить вічним сном!
Слова: Микола Негода
Кожну пісню слухали із сумом та сльозами на очах.
Шана загиблим воїнам! Вічна пам'ять героям України!
