960 років від
початку переписування (1056) зі староболгарського оригіналу Євангелія дияконом
Григорієм для новгородського посадника Остромира - "Остромирове
Євангеліє", що є однією з найдавніших пам'яток старослов'янського
письменства. Містить вибрані євангельські читання для неділі й свят, є важливим
джерелом для вивчення давньослов'янської і давньоруської мов. Завершено
переписування в 1057 р.
940 років від
створення "Ізборника Святослава" (1076) - пам'ятка давньоруської
книжності, один із найдавніших у Київській Русі рукописних збірників
літературних творів морально-етичного характеру, укладений дияконом Іоанном у
Києві для князя Святослава Ярославовича на основі рукописів бібліотеки
Софійського собору. Тексти збірника містять настанови християнського життя,
матеріали з граматики, поетики, риторики.
910 років від
того часу, як князь Володимир Мономах уклав перший дидактично-художній твір
Київської Русі "Повчання дітям".
Відомості про цю
працю Мономаха науковці вперше знайшли у Лаврентіївському списку "Повісті
минулих літ", датованому 1377 роком.
У "Повчанні
дітям" автор дає настанови своїм дітям та усім нащадкам Київської Русі:
вчить їх бути розумними, хоробрими, гуманними, чуйними до людей, обстоювати
інтереси Батьківщини, захищати її від ворогів, трудитися, поважати старших і
жінок, жаліти дітей, сиріт, поширювати у країні освіту, сприяти доброчинності.
615 років від
переписування (1401) ченцем Станіславом Граматиком у Пелабському замку (селище
Королево, Закарпаття) Євангелія ("Королевське Євангеліє"). Замовником
книги був дворянин Іштван (Степан) Вінц. Євангеліє написано
церковнослов'янською мовою зі значною кількістю українських живорозмовних рис
(близько сімнадцяти). Нині рукопис зберігається в Закарпатському краєзнавчому
музеї в Ужгороді.
455 років
написання на Волині "Пересопницького Євангелія" (1561) - першого з
відомих перекладів Святого Письма староукраїнською мовою з церковнослов’янської
мови болгарської редакції. Над рукописом працювали чернець Григорій, писець
Михайло Василієвич та архімандрит Пересопницького монастиря Григорій. Роботу
над перекладом розпочато в 1556 р. в Дворецькому монастирі князів Заславських
при церкві Святої Трійці, продовжено та закінчено - у Пересопницькому монастирі
при церкві Різдва Богородиці. Книга стала символом української державності, на
ній присягають президенти України. Нині пам'ятка зберігається в Національній
бібліотеці України імені Вернадського.
370 років від
часу виходу друком (1646) пам'ятки української культури XVII ст. "Перло
многоцінне" - збірки прозових і віршованих творів релігійно-моральної
тематики богословського, молитовного і педагогічного призначення. Написана і
видана вченим - богословом і педагогом Кирилом Ставровецьким.
355 років від
виходу у світ (1661) першого друкованого видання церковно-слов'янською мовою
"Києво-Печерського патерика" - пам'ятки східнослов'янської житійної
літератури, збірника творів реальної та легендарної історії Києво-Печерського
монастиря, оповідань про діяльність його засновників Антонія й Феодосія, їхніх
учнів і послідовників та головну святиню монастиря - соборну церкву Успіння
Богородиці. Патерик істотно вплинув на розвиток української літератури та
мистецтва (агіографії, культової поезії, іконописання, графіки тощо).
За матеріалами
Державної науково - педагогічної бібліотеки України ім. В. О. Сухомлинського,
м. Київ
Джерело: Літературна Україна.- 2016.- 18 лют.- С.13
Немає коментарів:
Дописати коментар