14 березня, в день українського добровольця, відбулась зустріч із надзвичайно жінкою, дитячою письменницею, членом асоціації українських письменників, поетом-піснярем, автором та виконавцем, громадським діячем, активним членом 5 громадських організацій, очільницею мобільної концертної волонтерської групи «Вольниця», що здійснила 107 поїздок в зону АТО, дала понад 350 концертів, подарувала українцям 130 різножанрових пісенних творів, декілька дитячих казок, збірку гумору, 4 збірки поезії, збірку пісень… Лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Валентина Михайлюка, та літературно-мистецької премії ім. Івана Нечуя-Левицького, Світланою Кас'яненко.
Вона завжди там, де найнеобхідніше: на Майдані, війні, в госпіталі, нині виступає перед Матерями загиблих. Мабуть, через багатогранність її називають жінкою-оркестром. Присутні змогли в цьому переконатись.
Три години слухачі як завороженні (ніби боячись порушити цю патріотичну нотку) слухали авторські пісні Світлани Кас’яненко, а також історії про народження пісень про війну. І не лише... Тільки після виконання дитячим мультяшним голоском «Синьоокої річечки» та розповіддю про дитячий цикл пісень дещо пожвавились. А розказати та показати дитячій письменниці було що: книжечки «На канікули в село» та «Гарна господиня» можна було погортати і почитати. До речі, музичну виставу для дітей «Бджілка-трудівниця» Світлани Кас’яненко відтворює Народний художній колектив, вокально-хореографічний ансамбль «Зернятко».
Діапазон емоцій від розмови з багатогранною особистістю мінявся щохвилинно. Світлана Кас’яненко поставала перед глядачем водночас вольовою, сильною, різною, як і її творчість. І навіть коли закінчився тригодинний моноспектакль, власне, так можна назвати цю творчу зустріч, ніхто не бажав розходитись – ще довго бажали доньці Шевченківського краю, а саме звідти родом Світлана Кас’яненко, наснаги та процвітання.
Немає коментарів:
Дописати коментар