Життя заполонили через край.
Під листопад не пишуться сонети.
ЗлітА з дерев казковий дивограй.
На тротуарах кришаться монети,
Лежать слова, як злитки золоті.
Ти про любов співай мені, Поете,
Що в мріях загубилась у житті!
Дощами в небі пишуться сюжети.
Душа вже не витає серед хмар.
Вже долею підписані бюджети,
Що не включають мед весняних чар.
Лягли на плечі роки-еполети,
Пташиний спів не звеселяє гай…
Зів’яли квіти мрій. Та ти, Поете,
Не замовкай! Співай мені, співай!
Ірина Лівобережна
Саме цими рядками, поет, автор понад 1000 поетичних творів, Ірина Лівобережна розпочала наш творчий вечір. І тут, взявши в руки гітару, незмінну супутницю автора виконавця, композитора, лауреата Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів і фестивалів, Ігора Якубовського, зазвучали дивовижні твори. Це твори, котрі зачепили за душу кожного із присутніх у залі, адже звучала музика близька всім, про минуле, сучасне та майбутнє, про любов та філософію, про екологію та жартівлива...
Немає коментарів:
Дописати коментар