20 червня- Всесвітній день біженців. Донедавна для багатьох
українців ця дата, як і саме поняття «біженці», були відверто малозначущими.
Проблема вимушених переселенців, які, приміром, через
військові конфлікти на батьківщині, змушені тікати з рідної землі, для
більшості із нас була далекою, а тому і переймалися нею здебільшого лише
профільні чиновницькі структури та громадські організації. 2014-ий усе змінив.
Тепер усе частіше ми говоримо про тисячі біженців з Криму та сходу України.
Хоча де-юре вони такими і не є. За офіційним визначенням, біженцем є особа, яка
в силу різних обставин вимушена залишити межі рідної країни. Наші переселенці з
того ж таки Донбасу кордонів своєї держави не перетинають (принаймні ті, що
вважають Україну Батьківщиною). Але їхнє майбутнє та сьогодення – хвилюють
українців. І сьогоднішній день – став черговою нагодою, аби привернути увагу
громадськості до проблем наших вимушених переселенців.
Тільки за офіційними даними, з окупованого Криму та
неспокійного Сходу в інші регіони України вже переселилося близько 38 тисяч
наших громадян. Реальна ж цифра у рази більша - запевняють експерти. І якщо
конфлікт в Донбасі затягнеться, (а все, мовляв, до того і йде), і за валізи
візьметься усе так зване мирне населення регіону - Україна просто не зможе їх
прийняти. Тим паче, що чим далі – проблем у вимушених переселенців стає все
більше.
-- У зв’язку із подіями на Сході, Крим відійшов на другий
план. Нібито уже і проблем там немає. Але на окупованому півострові все ще
залишаються люди, які є громадянами України, -- нагадала Олександра Дворецька,
представниця кримської правозахисної групи «Дія». – Реальний приклад:
кримські діти, що досягли 16 річного віку і хотіли б отримати паспорт
громадянина України – реально не можуть цього зробити. Зі свідоцтвом про
народження вони повинні виїхати з Криму, у найближчому відділенні міграційної
служби у Херсоні залишити оригінал свого свідоцтва на 31 день, за яких
виготовлятиметься паспорт. Як повернутися цій дитині назад в Крим? Як потім
приїхати за готовим документом? Єдина відповідь: отримання російського паспорту
вас позбавляє купи проблем.
У тих, хто вчасно виїхав з півострова, приводів для
головного болю не менше. Проблеми із поселенням, працевлаштуванням – все ще
стоять надто гостро. Тимчасовий дах над головами (у санаторіях чи волонтерів)
також може зникнути. За місяць-два окупанти з Криму, найімовірніше, не підуть.
А от чи опалюватимуться виділені для потреб переселенців дитячі табори та
санаторії взимку – питання.
Те, що зараз хвилює кримчан - скоро можуть відчути на собі і
переселенці із Донбасу. Причина: держава, за словами експертів, не має єдиного
далекоглядного плану як вирішувати проблеми переселенців.
-- Для людей, що намагаються виїхати зі Сходу, зараз ще не
стоїть питання працевлаштування чи ж поселення. Наразі задача максимум для них
– зберегти свої життя та виїхати із зони бойових дій, -- каже Юлія
Красільникова, співзасновниця ГО «Восток SOS». – Держава у повній мірі навіть
не організовує безпечний виїзд усіх охочих громадян.
Що зробила влада? - На днях парламент проголосував
законопроект № 4998-1, яким визначається правовий статус осіб, вимушених
переселенців. Щоправда експерти активність народних обранців не оцінили.
«Декларативним» і «неефективним» назвала цей проект Ольга Скрипник, голова
Центру громадянської просвіти «Альменда»: «Навіть, якщо його приймуть – він
працювати не буде. Адже доведеться добиватись прийняття ще як мінімум 5
додаткових актів Кабміну. Тому громадські організації направили свої звернення
до Президента країни з вимогою не підписувати даний Закон, вимагаючи його
доопрацювання». Юристка переконує: прийняття цього закону не просто не вирішить
уже існуючі проблеми, а створить нові.
Тим часом Ірина Кушнір, представник Омбудсмена,
вважає, що підписувати прийнятий закон таки треба. Щоправда, не приховує:
документ потребує доопрацювання. Так само як і інформаційна політика держави.
«Усі органи влади повинні працювати на те, щоб інформувати переселенців про
можливі місця тимчасового поселення. Подекуди весь тягар лягає на плечі
волонтерів. Інформаційна ж політика не повинна обмежуватись функціонуванням
«гарячої лінії». Ці дані (куди поїхати, як, до кого звертатися) повинні висіти
на всіх вокзалах, бути доступними у всіх громадських місцях».
Що ж стосується справжніх біженців, з інших країн, то із
захистом їхніх прав в Україні уже давно існує чимало проблем. Експерти
переконують: систему надання притулку потрібно не просто реформувати, а
перевертати з ніг на голову. Зараз же сподіваються, що хоча б на
прикладі власних вимушених переселенців, держава доведе, що хоче і
вміє захищати їхні права.
Голос України
Наша бібліотека
теж стала зоною інформаційної допомоги для вимушених переселенців, які потребують уваги та соціального захисту. Читачі: Донченко Лариса
Леонідівна (мешканка села Красний Пахар, Артемівського району Донецької
області), Кузнєцова Каміла Кямран разом із дітьми Кузнєцовим Маликом Олексійовичем і Кузнєцової Кароліною Олексіївною (мешканцями
міста Донецька) отримали повну правову
консультацію відносно перебування та адаптації в районі їх тимчасово
проживання. Ми допомогли налагодили зв’язок біженців із найближчим осередком по наданню гуманітарної допомоги. Для
переселенців бібліотека не тільки центр інформаційної підтримки, а й місце
душевного затишку, де вони мають можливість зв`язатися зі своїми рідними та
друзями через Інтернет та просто почитати і відпочити у прохолоді й спокої. Інформуючи
громаду, бібліотека також долучає своїх читачів до допомоги сім’ям
переселенців.
Немає коментарів:
Дописати коментар