неділю, 21 червня 2015 р.

Політичні висланці долі

20 червня-  Всесвітній день біженців. Донедавна для багатьох українців ця дата, як і саме поняття «біженці», були відверто малозначущими.
Проблема вимушених переселенців, які, приміром, через військові конфлікти на батьківщині, змушені тікати з рідної землі, для більшості із нас була далекою, а тому і переймалися нею здебільшого лише профільні чиновницькі структури та громадські організації. 2014-ий усе змінив. Тепер усе частіше ми говоримо про тисячі біженців з Криму та сходу України. Хоча де-юре вони такими і не є. За офіційним визначенням, біженцем є особа, яка в силу різних обставин вимушена залишити межі рідної країни. Наші переселенці з того ж таки Донбасу кордонів своєї держави не перетинають (принаймні ті, що вважають Україну Батьківщиною). Але їхнє майбутнє та сьогодення – хвилюють українців. І сьогоднішній день – став черговою нагодою, аби привернути увагу громадськості до проблем наших вимушених переселенців.
Тільки за офіційними даними, з окупованого Криму та неспокійного Сходу в інші регіони України вже переселилося близько 38 тисяч наших громадян. Реальна ж цифра у рази більша - запевняють експерти. І якщо конфлікт в Донбасі затягнеться, (а все, мовляв, до того і йде), і за валізи візьметься усе так зване мирне населення регіону - Україна просто не зможе їх прийняти. Тим паче, що чим далі – проблем у вимушених переселенців стає все більше.
-- У зв’язку із подіями на Сході, Крим відійшов на другий план. Нібито уже і проблем там немає. Але на окупованому півострові все ще залишаються люди, які є громадянами України, -- нагадала Олександра Дворецька, представниця кримської правозахисної групи «Дія». – Реальний приклад:  кримські діти, що досягли 16 річного віку і хотіли б отримати паспорт громадянина України – реально не можуть цього зробити. Зі свідоцтвом про народження вони повинні виїхати з Криму, у найближчому відділенні міграційної служби у Херсоні залишити оригінал свого свідоцтва на 31 день, за яких виготовлятиметься паспорт. Як повернутися цій дитині назад в Крим? Як потім приїхати за готовим документом? Єдина відповідь: отримання російського паспорту вас позбавляє купи проблем.
У тих, хто вчасно виїхав з півострова, приводів для головного болю не менше. Проблеми із поселенням, працевлаштуванням – все ще стоять надто гостро. Тимчасовий дах над головами (у санаторіях чи волонтерів) також може зникнути. За місяць-два окупанти з Криму, найімовірніше, не підуть. А от чи опалюватимуться виділені для потреб переселенців дитячі табори та санаторії взимку – питання.         
Те, що зараз хвилює кримчан - скоро можуть відчути на собі і переселенці із Донбасу. Причина: держава, за словами експертів, не має єдиного далекоглядного плану як вирішувати проблеми переселенців.
-- Для людей, що намагаються виїхати зі Сходу, зараз ще не стоїть питання працевлаштування чи ж поселення. Наразі задача максимум для них – зберегти свої життя та виїхати із зони бойових дій, -- каже Юлія Красільникова, співзасновниця ГО «Восток SOS». – Держава у повній мірі навіть не організовує безпечний виїзд усіх охочих громадян.    
Що зробила влада? - На днях парламент проголосував законопроект № 4998-1, яким визначається правовий статус осіб,  вимушених переселенців. Щоправда експерти активність народних обранців не оцінили. «Декларативним» і «неефективним» назвала цей проект Ольга Скрипник, голова Центру громадянської просвіти «Альменда»: «Навіть, якщо його приймуть – він працювати не буде. Адже доведеться добиватись прийняття ще як мінімум 5 додаткових актів Кабміну. Тому громадські організації направили свої звернення до Президента країни з вимогою не підписувати даний Закон, вимагаючи його доопрацювання». Юристка переконує: прийняття цього закону не просто не вирішить уже існуючі проблеми, а створить нові.
Тим часом Ірина Кушнір, представник Омбудсмена,  вважає, що підписувати прийнятий закон таки треба. Щоправда, не приховує: документ потребує доопрацювання. Так само як і інформаційна політика держави. «Усі органи влади повинні працювати на те, щоб інформувати переселенців про можливі місця тимчасового поселення. Подекуди весь тягар лягає на плечі волонтерів. Інформаційна ж політика не повинна обмежуватись функціонуванням «гарячої лінії». Ці дані (куди поїхати, як, до кого звертатися) повинні висіти на всіх вокзалах, бути доступними у всіх громадських місцях».   
Що ж стосується справжніх біженців, з інших країн, то із захистом їхніх прав в Україні уже давно існує чимало проблем. Експерти переконують: систему надання притулку потрібно не просто реформувати, а перевертати з ніг на голову. Зараз же сподіваються, що хоча б на прикладі власних вимушених переселенців, держава доведе, що хоче і вміє захищати їхні права.  
Голос України
Наша бібліотека теж стала зоною інформаційної допомоги для вимушених переселенців, які потребують  уваги та соціального захисту. Читачі: Донченко Лариса Леонідівна (мешканка села Красний  Пахар, Артемівського району Донецької області),  Кузнєцова Каміла Кямран   разом із дітьми Кузнєцовим  Маликом  Олексійовичем  і Кузнєцової  Кароліною Олексіївною (мешканцями  міста Донецька) отримали повну правову консультацію відносно  перебування та адаптації в районі їх тимчасово проживання. Ми допомогли налагодили зв’язок біженців із найближчим  осередком по наданню гуманітарної допомоги. Для переселенців бібліотека не тільки центр інформаційної підтримки, а й місце душевного затишку, де вони мають можливість зв`язатися зі своїми рідними та друзями через Інтернет та просто почитати і відпочити у прохолоді й спокої. Інформуючи громаду,  бібліотека  також  долучає своїх читачів до допомоги сім’ям переселенців.












 























  

Немає коментарів:

Дописати коментар