Б'єрг, Бов. Ауергаус : роман / ілюстрації Наталки Сойко. - Київ: Видавництво, 2024. - 220с. Шість друзів і одна обіцянка: їхнє життя не повинне підпорядковуватись звичній схемі «народження-школа-робота-смерть». Тому вони разом переїжджають до Ауергаусу. Школярська комуна — звучить нечувано. Але всі вони хочуть врятувати не тільки власні життя, а передусім — життя найкращого друга, Фрідера. Бо той узагалі не певен, що повинен і хоче жити. Бов Б’єрґ захопливо та співчутливо розповідає історію шести підлітків-ідеалістів, чия винахідливість є нічим іншим, як самозахистом від того, що відбувається довкола. Бо у своїй боротьбі за щастя вони стоять на смерть.
Шлінк Б. Читець / Бернгард Шлінк; пер. з нім. П.В. Таращука; художн.-оформлювач К.С.Дацюк. - Харків: Фоліо, 2024. - 189с.
Наскільки великим має бути страх викриття, щоб людина зізналася в масовому вбивстві? Таке одне із запитань, які ставить Бернгард Шлінк у бестселері «Читець», події якого починаються в Західній Німеччині 1958 року. Автор розповідає про таємне кохання 15-літнього юнака та колишньої наглядачки концтабору Аушвіц, старшої від нього на 21 рік. Але згодом любовний роман перетворюється на тривалу історію про вину й сором, про моральний вибір, що змінює життя людей, про зраду, відчуження, самотність, біль...
Шмідт, Арно. Левіафан, або Найкращий з усіх світів. Озерний пейзаж із Покахонтас. Тіна, або Про безсмертя. Гьоте та один із його поціновувачів / Пер. з нім. Неля Ваховська. - Чернівці : Книги - ХХІ, 2024. - 212с.
Ранні оповідання Арно Шмідта написані в експресіоністсько-джазовій манері. Це історії людей, глибоко уражених війною, які шукають себе через кохання, еротику, літературу. Вони провокують, іронізують і своїм інтелектом, стилем, життям повстають проти монстрів «реставраційної» Німеччини 1950-х років – консервативності, клерикалізму, хибних авторитетів і відмови від відповідальності за війну.
Книжка містить чотири ранні оповідання та повісті класика німецької інтелектуальної літератури ХХ ст. За «Левіафана» Шмідта мало не виключили з кола письменників, за «Покахонтас» його судили – начебто за богохульство і порнографію, за «Тіну» і «Ґьоте» фактично вигнали з колонії митців у Дармштадті. Витончений і радикальний Арно Шмідт – перекладач, солдат, астроном, математик, поет – шукає відповіді на запитання: чи можлива любов після війни?
Шивельбуш В. Речі і люди. Есей про споживання / Вольфганг Шивельбуш ; пер. з нім. О. Юдін. - Київ 6 Ніка - Центр, 2024. - 192с.
У своїй новій книжці Вольфґанґ Шивельбуш, один з найоригінальніших істориків нашого часу, відомий своїми дослідженнями з історії політики, технології, матеріальної та інтелектуальної культури, вперше звертається до царини історії економічних теорій і уявлень. Ця праця найширша за історичним охватом, найуніверсальніша за змістом і найбільш філософічна з усього попереднього наукового доробку автора. У центрі його нової розвідки – поняття споживання, яке дослідник виводить за межі вузького економічного контексту і виявляє його філософські і навіть міфологічні імплікації – на рівні обміну речовин між людьми і речами взагалі. У зв’язку з розглядом споживання в поле зору автора потрапляє філософія Платона, Геракліта, атомістів, Гегеля. Він виявляє зв’язок між економічною теорію та історією медицини, біологією, алхімією, хімією.Простежуючи корені поняття споживання від античних мислителів до економічних теорій Нового часу, Шивельбуш особливу увагу приділяє економічній теорії фізіократів, що програла в конкурентній боротьбі ідей з класичною політичною економією і стала історичним анахронізмом, але, на думку Шивельбуша, набуває нового значення й актуальності за нових історичних умов. Читачеві цікаво буде познайомитися з ідеями ще одного забутого вчення – романтичної економії Адама Міллера. На тлі виявлених автором історичних зв’язків сучасний феномен надспоживання набуває нового сенсу, а книжка «Речі і люди» постає своєрідною реплікою у відповідь щодо знаменитого «Суспільства споживання» Жана Бодріяра. Книжка надзвичайно цікава своїм ходом думки, парадоксальної, несподіваної, здатної бачити близькість далеких речей, подібність неподібного.
Деблін, Альфред. Берлін Александерплатц. Історія Франца Біберкопфа: роман / Альфред Деблін; з нім. пер. Р. Осадчук. - К.: Видавництво Жупанського, 2024. - 568с.
Альфред Деблін (1878–1957) – німецький письменник, відомий передовсім завдяки експериментальному роману «Берлін Алексендерплац» (1929), який сьогодні вважається одним із найважливіших німецькомовних прозових творів ХХ століття, а також завдяки роману «Гори моря і велети» (1924), створеному на перетині футурології, фантастики, антиутопії та абсурду.
В «Берлін Алексендерплац» Деблін демонструє досить своєрідне й оригінальне бачення техніки романної оповіді, в якій він використовував прийоми колажу, потоку свідомості та відтворення справжнього питомого мовлення вулиці, без звичної авторської літературної обробки.
Лікар-невропатолог за професію, Деблін практикував у східному Берліні двадцятих років минулого століття, цей досвід і ліг в основу «Берлін Алексендерплац», дозволивши його автору буквально зробити зліпок життя тогочасного Берліна і перенести його на сторінки роману у всьому його калейдоскопічному багатогранному різноманітті. Роман був кілька разів екранізований і ліг в основу однойменного культового фільму Райнера Вернера Фассбіндера (1980).
Ерпенбек, Дженні. Прокляття дому : роман / Дженні Ерпенбек ; Пер. з нім. Христини Назаркевич. - Чернівці : Книги - ХХІ, 2024. - 160с.
Роман «Прокляття дому» яскравої представниці жіночого «письменницького дива» літератури об’єднаної Німеччини Дженні Ерпенбек є одним із творів, які найактивніше перекладають останніми роками. За сім років його переклали тринадцятьма мовами. Роман Ерпенбек – це сконденсована німецька історія ХХ століття, віртуозно скомпонована оповідь про мир і війну, про втечу й вигнання, про утопію батьківщини та пошуки рідного дому. На прикладі позірно окремих і разом з тим фатально переплетених дванадцяти історій різних родин, п’яти поколінь читач дізнається про перипетії життів звичайних німців від часів Першої світової війни до об’єднання Німеччини. Поетична точність цієї лаконічної, густої прози та майже музичний ритм історій, так чи інакше пов’язаних із літнім будинком над Бранденбурзьким озером, заворожують.
Познанскі, Урсула. Ереб : Трилер / пер. з нім. Наталка Сняданко, 3-тє вид. Львів : Видавництво "Астролябія", 2024. - 512с.
Спершу Ніка дивує раптова зміна поведінки і таємничість деяких його однокласників, але нарешті він і сам опиняється в просторі загадкової комп’ютерної гри «Ереб». Бо ж завдання і квести не просто стають дедалі складніші — деякі, безглузді на перший погляд, треба виконувати в реальному лондонському житті, а за вправність «Ереб» здійснює навіть невисловлені Нікові бажання, він знає його друзів, його симпатії і навіть страхи. Але якщо програєш, то остаточно — повернення в гру немає. То чи можна заради гри переступити власне сумління, втратити друзів? Де межа між віртуальним світом і реальним? Що стоїть за «Еребом»: містика чи не знана досі технологія? На ці запитання читач знайде відповідь разом з шістнадцятирічним Ніком Данмором.
Манн, Томас. Зачарована гора / Томас Манн; пер. з нім. Р. Осадчук - К.: Вид-во Жупанського, 2024. - 928с.
Інтрига роману Томаса Манна «Зачарована гора» розгортається на початку минулого сторіччя. Молодий Ганс Касторп навідує двоюрідного брата в санаторії Давоса і потрапляє під чари мікрокосмосу тих, хто «живе нагорі». Серед неповторної атмосфери декадансу та зачаєної смерті Ганс Касторп знайомиться з яскравими персонажами: адвокатом поступу та просвітництва Сеттембріні, містичним Нафтою, екзотичним Пеперкорном та магнетичною пані Шоша, втіленням любовного потягу. Тритижневі гостини Ганса Касторпа затягуються на довгі роки, й зачароване поле Гори розриває лише несподіваний удар грому, провісник війни.
«Зачарована гора» — ключовий філософський роман не лише німецької, а всієї європейської літератури XX сторіччя.
Кельман Даніель. Тіль. Роман / пер. з нім. О. Ковальова. - Харків : ВД "Фабула", 2024. - 336с.
Даніель Кельман — один з найвідоміших сучасних авторів, які пишуть німецькою. І його роман «Тіль» — це майстерно складена суміш західноєвропейського фольклору, вимислу та реальних історичних подій часів Тридцятилітньої війни (1618–1648), що охопила практично всі країни Європи. Тіль Уленшпігель, герой середньовічних легенд, трикстер, провокатор і насмішник, утілення бунтарського духу, перенесений письменником у XVII століття, на землі Священної Римської імперії німецької нації, понівечені нескінченною руїною. Герой, що втратив батька й матір, але присягнувся ніколи не вмирати, у своїх мандрах попелищем колишнього світу, стикається з мандрівними акторами і королями, які втратили корони, катами і вченими мужами, поетами та інквізиторами, а його відданою супутницею залишається дочка пекаря Неле. Майстерність письменника таємничим чином з’єднує та пов’язує всі ці долі, і перед читачем постає справжня тканина того жорстокого часу. У 2020 році роман Даніеля Кельмана «Тіль» був включений до шорт-листа Міжнародної Букерівської премії.
Харатішвілі, Ніно. Восьме життя (для Брільки). Роман / пер. з нім. Роксоляни Свято. Киїі, Видавничий дім "КОМОРА", 2024. - 1056с.
Грузія, 1900 рік. Все починається, наче в казці. Кондитер зі своєї мандрівки до Відня привозить рецепт найсмачнішого гарячого шоколаду в світі. Шоколад густий і чорний, як ніч перед бурею, але гірким післясмаком часто стають фатальні події… Стривожений шоколатьє незабаром переконується, що його смачний напій несе це прокляття. Тим не менш він передає таємний рецепт доньці Стасі, яка час від часу готуватиме його впродовж свого майже столітнього життя.
Німеччина, 2006 рік. Праонука Стасі Ніца розірвала зв’язок із родиною й живе в Берліні. Ніцина небога Брілька після подорожі на Захід відмовляється повертатися в Тбілісі, тож Ніца розповідає їй історію про те, як гарячий шоколад, приготований за старим сімейним рецептом, приносить розраду і нещастя вже шести поколінням…
Ганіка Іріс. Властиве / Пер. з нім. Юрка Прохаська. Видання друге. - К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2024. 192с.
Цей роман розповідає про німецьке страждання від нацистського минулого. Тож він аж ніяк не історичний твір, а роман про сьогодення. Звідки береться це страждання, прекрасно відомо, однак форми, яких воно може набувати, вельми різноманітні. Тим-то це одночасно роман про середні роки життя, про час, коли зникає певність, що йдеш по світу правильним шляхом, а також роман про самотність і дружбу.
Брехт, Бертольд. Три п'єси з екзилю / Бертольд Брехт ; пер. з нім. Миколи Ліпісівіцького. - Чернівці : Книги - ХХІ, 2024. 440с.
Під обкладинкою цієї книги зібрані три твори відомого німецького драматурга Бертольта Брехта: «Страх і злидні у Третій імперії», «Добра людина із Сичуані» та «Пан Пунтіла і його слуга Матті». Кожен із цих творів окремий, але всі увійшли до «золотого фонду» німецькомовної літератури ХХ ст., хоч і написані в екзилі, коли автор мусив тікати з Німеччини після приходу до влади нацистів й «міняв країни частіше, ніж черевики». У них ви знайдете відповіді на безліч запитань, як і філософських, наприклад, чи можна довіряти найріднішим, як ми змінюємося під впливом суспільства чи хто така «добра людина» і як нею залишитися, так і побутових: хто ми коли вип’ємо: добрий чи злий Пунтіла, як вправно маскуватися так, щоб навіть боги тебе не впізнали та як женитися на доньці свого господаря й чи варта ця гра свічок?
Кант Імануель. Критика судження. - К.:Темпора, 2024. 904с.
«Критика сили судження» (1790) Імануеля Канта знаменує собою завершальний етап «критичної справи», що була розпочата в «Критиці чистого розуму» (1781/1787) і продовжена в «Критиці практичного розуму» (1788). Цю третю «Критику» переважно розглядають як естетичну теорію, яка вибудовується на підставі аналізу своєрідності суджень смаку: вони є естетичними, а не логічними, незаінтересованими, позбавленими якоїсь цілі та все ж претендують на певну форму загальнозначущості. Доцільність постає ключовим поняттям не лише для естетичної частини твору як «доцільна настроєність наших спроможностей пізнання», але також для телеологічного розгляду природи і навіть для цілого твору, в якому йдеться, зрештою, про опосередкування між природою і свободою. Сила судження виступає при цьому тією інстанцією, яка відіграє вирішальну роль як в естетиці, так і в телеології. Надзвичайний вплив Кантової третьої «Критики» вже відчутний при зародженні німецького ідеалізму і романтизму, але він триває аж до сьогодення та інспірував герменевтику, політичну теорію і філософію постмодернізму.
Германн Ю. Нічого, крім привидів; оповідання / Юдіт Германн; пер. з нім. Н.В. Сняданко; художн.- оформлювач К.С. Дацюк. - Харків: Фоліо, 2024. - 238с. Юдіт Германн (нар. 1970 р.) — сучасна німецька письменниця. Після дебютної книжки «Літній дім, згодом» (1998), яка стала бестселером, вона визнана голосом покоління, а її твори — прозою прощання. У своїх оповіданнях Германн порушує проблеми, близькі багатьом, — і звідси наклади в сотні тисяч примірників, переклади більш ніж двадцятьма іноземними мовами.
«Нічого, крім привидів» — це сім чуттєвих і дещо меланхолійних історій «пошуку себе». Авторка не нав’язує читачеві свої думки, а щиро й неквапливо розповідає про сумніви жінок щодо правильності вибору власної долі, про неспроможність налагодити стосунки з найдорожчою людиною, про душевні рани, які тривожать, про ностальгію за невикористаними шансами. Вона пропонує читачеві зазирнути туди, куди чужинців зазвичай не пускають — у душі своїх героїв. Юдіт Германн не намагається епатувати, але змушує замислитися: чи є межа між справжнім коханням і звичайною еротичною цікавістю, між реальною людиною і створеним почуттям образом? А можливо, немає зовсім нічого. Нічого, крім привидів…
Немає коментарів:
Дописати коментар