Чернігів – унікальне історичне місто з незбагненною аурою . Першим на нашому шляху постає Дитинець (Вал) - найдавніша частина Чернігова. Саме тут зосереджено безліч музеїв та історичних пам'яток.
Серед них – Чернігівський обласний історичний музей ім. В.В.Тарновського, заснований в 1896 р.: 14 (26) листопада урочисто відкрито Чернігівську губернську вчену архівну комісію і її історичний музей, а наприкінці року губернська земська управа одержала заяву В.В.Тарновського, в якій відомий громадський діяч, колекціонер і меценат пропонував земству прийняти в дарунок колекцію старожитностей і створити на її основі.
Унікальний Спасо-Преображенський собор, найдавніша пам'ятка архітектури часів Київської Русі, який добре зберігся до наших днів і продовжує функціонувати. Це - не просто окраса Чернігова, святиня давнього Чернігово-Сіверського князівства, а й справжнє архітектурне диво.
Борисоглібський собор – унікальна споруда давньоруського зодчества, закладений князем Давидом, хрещеним Глібом – онуком Ярослава Мудрого (XII століття). Собор зберіг в собі риси давньоруського сакрального будівництва. В даний час тут функціонує архітектурний музей. Поруч з собором розташований пам'ятник архітектури XVII століття - Колегіум, який раніше входив в монастирський комплекс.
Чернігівський колегіум був одним із
найстаріших середніх учбових закладів, зведений на Лівобережній Україні.
Різноманітність стилів, асиметричність споруди, різний архітектурний декор, але
гармонічний і цілісний витвір. Колегіум був заснований у 1700 році
архієпископом Іоаном Максимовичем за підтримки гетьмана Івана Мазепи.
Дитинець (Вал) - найдавніша
та первісна частина міста Чернігова. Дитинцем або Кремлем називалася внутрішня,
найбільш укріплена частина стародавніх міст Київської Русі. Це був
політико-адміністративний центр, внутрішнє місто, де знаходився княжий двір,
військова дружина, проживали бояри і церковна влада.
«Будинок Мазепи», де, згідно з
легендами, старий гетьман ховав свою юну кохану Мотрю Кочубей. Найоригінальніша
прикраса між вікнами західного фронтону - тризуб, гадають, що цей древній символ ліг в основу сучасного Малого герба України.
Єле́цький Успенський монасти́р- один з найдавніших монастирів
України, найдревніший і великий монастир Чернігова, розташований на південно-західному схилі Бо́лдиних гір. На відстані близько кілометра від центру
стародавнього міста - Дитинця. Монастир був заснований в середині 11 ст. князем
Святославом Ярославичем у хвойному лісі, звідси і назва - Єлецький. Існує
припущення, що на цьому місці, яке називали Єлецькою горою, до заснування
монастиря, розташовувався княжий двір - резиденція чернігівських князів
дохристиянського часу (один з князів похований поруч в Чорній могилі).
Троїцько-Іллінський монастир, який є резиденцією архієпископа Української церкви Московського патріархату. На території цього комплексу розташована 65-метрова дзвіниця, з якої відкривається приголомшливий краєвид на місто.
У 1662 р в Іллінській
церкві, що біля Антонієвих печер, сталося диво. Протягом 8 днів з очей ікони
Богоматері, що знаходилася там, текли сльози, ніби оплакуючи біди українського
народу за часів «Руїни». Ця чудотворна ікона стала причиною великого напливу
паломників і архієпископ Чернігівський Лазар Баранович вирішив розширити
Іллінський монастир. У результаті на сусідній горі в 1672 році почалося
будівництво Троїцького монастиря пізніше об'єднаного з Іллінським і названого
Троїцько-Іллінським.