вівторок, 12 квітня 2016 р.

Космічний простір у бібліотеці на Кавказькій

   12 квітня світова спільнота відзначає Всесвітній день авіації та космонавтики. Рівно 55 років тому, 12 квітня 1961 року було дано відлік космічній ері людства - на орбіту стартував перший землянин Юрій Гагарін. Цього дня більше 140 країн з гордістю відмічають, що є космічними державами. Для України цей день також є особливим, оскільки вона належить до тих держав, які освоюють космічний простір. Неоціненний внесок у розвиток авіабудування, космонавтики і ракетобудування зробили вчені - уродженці нашої землі: Ю.Кондратюк, К.Ціолковський, С.Корольов, П.Попович, Л.Каденюк, І.Сікорський, О.Антонов та ін.

 Зараз, 55 років тому, мало хто сумнівається у тому, що майбутнє нашої цивілізації пов`язане з космосом. А значить, попереду людство чекає чимало унікальних відкриттів і звершень, які неодмінно будуть вписані в історію авіакосмічної науки.

З нагоди свята бібліотека на Кавказькій відкрила для відвідувачів  справжній  "Авіакосмічний простір", який ми зробили за допомогою  нашого партнеру - Малої Повітряної Академії (авіамодельний клуб "Термік"). Тут і літальні апарати, виготовлені власними руками вихованців Академії, і банери, присвячені героям Космосу. Мотопланери є діючими й беруть участь у різних авіазмаганнях. За допомогою інформ-дайджеста "Вони відкрили Всесвіт" всі бажаючі зможуть відкрити для себе багато нового, цікавого й здійснити уявну подорож просторами космосу.

 Керівник клубу Панков Сергій Валерійович, разом із учнями 115 гімназії здійснив уявний авіакосмічний політ. Діти почули корисну інформацію про історію першого польоту людини в космос, дізналися про відомих українських авіаконструкторів. Доповідь про створення планерів підготував вихованець авіамодельного клубу -  Нестеренко Олександр. Особливого змісту набула розповідь про видатного українського авіаконструктора О.К.Антонова. Саме сьогодні для наших юних школярів бібліотека презентувала свою брошуру "Мистецтво на крилах мрії Олега Антонова". Але, звичайно, найбільший інтерес у дітей викликав майстер-клас від авіазнавця Сергія Панкова. Юні читачі власноруч виготовили  модель літаючого апарата і відчули себе в ролі справжніх авіаконструкторів. Наприкінці заходу на дітей  чекала ігрова вікторина, за правильні відповіді діти отримали готові планери. Радощам та емоціям не було меж,авіакосмічний політ завершився запуском планерів на подвір`ї бібліотеки.


































понеділок, 4 квітня 2016 р.

Легендарні міста Козелець і Чернігів!


Продовжуємо  цикл краєзнавчих подорожей вихідного дня. Цього разу нашу увагу привернула багата своєю історією і незрівнянними пейзажами Чернігівщина. Стародавні храми та інші пам'ятки архітектури, вік яких обчислюється понад тисячу років, мають як загальнодержавне так і світове значення. Це дозволяє назвати Чернігівщину справжньою колискою української історії.

Першим місцем на нашому екскурсійному маршруті - містечко Козелець. Собор Різдва Богородиці -  найпрекрасніше спорудження, що залишила Чернігівській землі історія. Мати Олексія і Кирила Розумовських - Наталія, за свої кошти побудувала тут собор разом із чудовою дзвіницею. Храм був зведений завдяки її вірі і подяки Богу за щасливі долі своїх синів. Цей собор відомий збереженим унікальним дерев'яним іконостасом, який був виконаний за проектом В. Растреллі - прославленого придворного петербурзького архітектора.








Чернігів – унікальне  історичне  місто з незбагненною аурою . Першим на нашому шляху постає Дитинець (Вал) - найдавніша частина Чернігова. Саме тут зосереджено безліч музеїв та історичних пам'яток. 


Серед них – Чернігівський обласний історичний музей ім. В.В.Тарновського, заснований в 1896 р.: 14 (26) листопада урочисто відкрито Чернігівську губернську вчену архівну комісію і її історичний музей, а наприкінці року губернська земська управа одержала заяву В.В.Тарновського, в якій відомий громадський діяч, колекціонер і меценат пропонував земству прийняти в дарунок колекцію старожитностей і створити на її основі.



Унікальний Спасо-Преображенський собор,  найдавніша пам'ятка архітектури часів Київської Русі, який добре зберігся до наших днів і продовжує функціонувати. Це - не просто окраса Чернігова, святиня давнього Чернігово-Сіверського князівства, а й справжнє архітектурне диво.


Борисоглібський собор – унікальна споруда давньоруського зодчества,  закладений  князем Давидом, хрещеним Глібом – онуком Ярослава Мудрого (XII століття). Собор зберіг в собі риси давньоруського сакрального будівництва. В даний час тут функціонує архітектурний музей. Поруч з собором розташований пам'ятник архітектури XVII століття - Колегіум, який раніше входив в монастирський комплекс.



Чернігівський  колегіум  був одним із  найстаріших середніх учбових закладів, зведений на Лівобережній Україні. Різноманітність стилів, асиметричність споруди, різний архітектурний декор, але гармонічний і цілісний витвір. Колегіум був заснований у 1700 році архієпископом Іоаном Максимовичем за підтримки гетьмана Івана Мазепи.



Дитинець (Вал) - найдавніша та первісна частина міста Чернігова. Дитинцем або Кремлем називалася внутрішня, найбільш укріплена частина стародавніх міст Київської Русі. Це був політико-адміністративний центр, внутрішнє місто, де знаходився княжий двір, військова дружина, проживали бояри і церковна влада.






«Будинок Мазепи», де, згідно з легендами, старий гетьман ховав свою юну кохану Мотрю Кочубей. Найоригінальніша прикраса між вікнами західного фронтону - тризуб, гадають, що цей древній символ ліг в основу сучасного Малого герба України.


Єле́цький  Успенський  монасти́р- один з найдавніших монастирів України, найдревніший і великий монастир Чернігова, розташований на  південно-західному схилі Бо́лдиних  гір. На відстані близько кілометра від центру стародавнього міста - Дитинця. Монастир був заснований в середині 11 ст. князем Святославом Ярославичем у хвойному лісі, звідси і назва - Єлецький. Існує припущення, що на цьому місці, яке називали Єлецькою горою, до заснування монастиря, розташовувався княжий двір - резиденція чернігівських князів дохристиянського часу (один з князів похований поруч в Чорній могилі).



Троїцько-Іллінський монастир, який є резиденцією архієпископа Української церкви Московського патріархату. На території цього комплексу розташована 65-метрова дзвіниця, з якої відкривається приголомшливий краєвид  на місто.







 У 1662 р в Іллінській церкві, що біля Антонієвих печер, сталося диво. Протягом 8 днів з очей ікони Богоматері, що знаходилася там, текли сльози, ніби оплакуючи біди українського народу за часів «Руїни». Ця чудотворна ікона стала причиною великого напливу паломників і архієпископ Чернігівський Лазар Баранович вирішив розширити Іллінський монастир. У результаті на сусідній горі в 1672 році почалося будівництво Троїцького монастиря пізніше об'єднаного з Іллінським і названого Троїцько-Іллінським.