1 травня. З цього дня вже можна висаджувати різні овочі: моркву, буряк. У минулі часи вважали, що якщо початок травня теплий, то в кінці обов’язково буде холодно, і навпаки. Це пора ранніх гроз. На початку травня цвіте в'яз, агруз, зеленіє чорна смородина.
2 травня. У цей день був звичай розстилати на землі полотна, класти пироги. У такий спосіб наші пращури пригощали весну, щоб вона дала хороший урожай. У цей час зацвітає бузина, жовта акація, польовий клен, осика...
3 травня. З давніх часів існує звичай цього дня поминати своїх померлих родичів і відвідувати кладовища. Спостерігаючи за погодою, наші пращури помітили, що дощ цього дня віщує гарний урожай.
4 травня. У цей період потрібно спостерігати за черемхою: якщо вона рано зацвіла, то буде тепле літо. Чим раніше вона починає цвісти, тим спекотнішим буде літо. З цього дня вкривається квітами ліловий бузок, у садах зацвітають нарциси. Саме час садити часник, щоб уже влітку зібрати врожай.
5 травня. У минулі часи помітили, що якщо 5 травня вночі буде заморозок, то ще 40 днів вранці буде холодно. Напередодні дня Юрія (6 травня) святкували свято Ляля. Найкрасивіша дівчина (Ляля) повинна була кидати подругам вінки. Хто спіймає, ховає подарунок до наступної весни. Відтоді починали висаджувати картоплю.
6 травня. У народі сей день називали Єгорієм (Юрієм) Весняним, і пов’язано це було з приходом весни. За народним повір’ям, Єгорій Весняний володіє чарівними ключами, котрими відмикає весняну землю і випускає росу, від чого починається бурхливий ріст усіх трав: «Єгорій землю відмикає». У цей час прилітають ластівки: «Ластівка прилетіла – скоро грім загримить».
7 травня. У минулі часи до цього дня в селян закінчувався хліб, розпочинався голодний травень. У давнину з цього дня бувало ще 12 холодів. У садах починають квітнути яблуні, розбруньковуються груші й інша садовина.
8 травня. «Якщо випаде у травні три дощі добрих, то і хліба буде на три роки повних». Якщо співочі птахи прилітають зграями – на тепле літо. Якщо у цей день бачили веселку, та ще й високу і круту, – до хорошої погоди, якщо ж вона була низькою і пологою – до негоди.
9 травня. У цей час квітне черемха і чорна смородина, зеленіє садовий жасмин, барвінок... Наші пращури помітили таку городню прикмету: якщо лист берези розвернувся повністю – можна саджати картоплю.
10 травня. «Пора орати, коли грім гримить, ліс у листя одягається, жайворонок заспівав, а водяні жабенята квакати починають», – так казали у давнину. Якщо у цей день ясний схід сонця, то літо, ймовірно, буде вітряним...
11 травня. У давнину спостерігали за погодою вночі: якщо вона була теплою, а небо зоряним, отже, буде гарний урожай.
12 травня практикували такий звичай: якщо опівдні вийти на дорогу і підставити обличчя теплому вітру, то «здоров'я додасться на цілий рік». Наші пращури помітили, що ясний схід сонця у цей день обіцяє хороше літо.
13 травня наші пращури спостерігали за вечором і ніччю. Теплий вечір і зоряна ніч пророкували грозове і тепле врожайне літо. На погоже літо вказував і ясний схід сонця.
14 травня. Цей день називають Запрягальником, позаяк на цей час випадає розпал польових робіт. Негода цього дня передвіщає сувору й холодну майбутню зиму. А якщо сонце сходить ясно – все літо буде гарним, погожим. У цей час у давнину проводжали весну і зустрічали проліття.
15 травня відзначають день Сіячів. У цей день починають співати солов’ї, тому і день, і місяць травень називають солов’їним. Якщо соловейко співав заливисто, значить весна пішла на спад, а літо – на прибуток. Якщо соловій заспівав на голі дерева – бути неврожаю садовини.
16 травня. Якщо цього дня цвіте черемха – чекай холоду. Наші пращури вважали, що цвіт черемхи приносить холод.
17 травня. У давнину цього дня рубали дерево на вичинку ложок. Наші пращури чекали в цей день сильного дощу, позаяк він приносить урожай чистий і достатній. У цей час зеленіє дуб, цвітуть вишні, яблуні, груші, ранні сорти калини, шипшини.
18 травня. Цей день називають Розсадницею, позаяк у період з 18 по 25 травня прийнято висаджувати розсаду капусти. Займаються цим зазвичай лише жінки. «Якщо посадить овочі чоловік, то вони зацвітуть, але не дадуть плоду». У цей час починає зеленіти липа, зацвітає чорниця.
21 травня. День пам'яті апостола і євангеліста Івана Богослова. У народі святого називали Градобоєм і Пшеничником. Якщо у цей день буде дощ - грибів буде багато. Була у цей день традиція пекти пироги для пригощання мандрівників і бідних. У цей час лопаються бруньки у лісової шипшини. Починають цвісти ранні іриси.
22 травня вшановується пам'ять святителя Миколи. У народі це свято найбільш відоме під назвою Микола Весняний. Обидва Миколи - і Зимовий (19 грудня), і Весняний - погоду встановлюють. "Микола Весняний - з теплом, Микола Зимовий - з морозом". Цим днем знаменується кінець весни і початок передліття (з 22 травня по 10 червня). На Миколая можуть бути грози, дощі: "Дощ у травні хліба піднімає".
23 травня. День апостола Симона Зилота. У народі цей день називався Семик. Чому така назва, невідомо, але земля в цей день вважалась іменинницею. Працювати у цей день на землі було заборонено, оскільки земля повинна відпочивати. 23 травня ходили по лісах і дібровах, збирали різні трави, яким приписували особливу цілющу силу. Наші пращури помітили, що холодний день на Симона обіцяє хороший врожай зернових культур.
24 травня. Цей день вважали показником погоди для всього літа. Якщо мокро, то й усе літо буде мокрим, і навпаки. «Якщо багряний схід сонця, а вдень дощ – літо буде мокрим і грозовим». Якщо туман з’являвся ввечері і розходився до сходу сонця, то чекали негоди.
25 травня. У давні часи помітили, якщо ранок у червоному кожусі (червоне небо під час сходу сонця), то літо буде сухим і пожежонебезпечним.
26 травня. У народі цей день називали Комарницею. Хоча асоціації з цими комахами у нас не зовсім приємні, але саме їх чимала кількість передбачає ягідний урожай. У давнину говорили: «Багато комарів – готуй по ягоди коробів, багато мошок – готуй по гриби козуб». Якщо цього дня ластівки літають низько, незабаром буде дощ.
27 травня. В давні часи цього дня очікували як закінчення будь-яких холодів. Але якщо день видавався все-таки холодним, то варто було очікувати такого ж літа. До цього дня прилітають ластівки, приносять тепло.
28 травня. 28 травня відзначається день пам’яти Пахомія Великого, який мав дар чудотворця і зцілював від недуг. У народі цей день називали Бокогрієм. Як правило, цей день завше буває теплим і вказує на те, що літо, яке настає, теж буде теплим.
29 травня. У народі цей день називали Федір Житник, позаяк 29 травня було останнім строком для посіву ярових. Якщо на Федора зацвіла горобина, то погода буде теплою.
30 травня. У давні часи помітили, що погода влітку буде саме такою, якою вона є у цей день.
31 травня. У давні часи цей день був пов'язаний в основному з посівом льону. Наші пращури слідкували за тим, яке дерево у цей день лист розгорне. Якщо дуб перед ясеном лист пустить, значить літо буде сухим.
Травень – це пік весни, справжній славень їй, дивовижній порі року. Щирим, світлим почуттям і радістю сповнює він серця і душі людей, його пісня робить їх натхненними, крилатими, а помисли і почуття – опоетизованими. Саме тому місяць буяння трав, квітів, теплих сонячних променів і ніжних почуттів прадавні віщуни присвятили соловейкові. Навіть свято назвали поетично: Солов’їним Великоднем.
Немає коментарів:
Дописати коментар