СОЛОВ’ЇНИЙ МІСЯЦЬ

Його називають солов’їним місяцем. І в назві цій – не лише співуча пташка…

Жива природа постає у невимовній красі! Солов’їний місяць уже цілком вступив у свої права. Розлив молоко аличі, вишень, черешень, напоїв повітря пахощами конвалії й бузку, черемхи й акації, рясно вкрив землицю зеленим килимом трав із жовтогарячими кульбабиними сонцями, ліси заквітчав біло-зеленими озерцями ніжних конвалій, а на тлі небесної блакиті увімкнув біло-рожеві свічки каштанів.

Весна-красуня заквітчала землю веселковими барвами квітів, соковитою зеленню трав, теплом і щирістю погожих днів. Травень наснажує людські душі світлими почуттями, мріями, коханням. І слово бере соловейко, щироголосий віщун весняного настрою, молодости й любови...

Травень – це пишна зелена трава, білосніжне цвітіння вишень, яблунь, дзижчання працьовитих бджілок у різнотрав’ї. Травень – це пора, коли люди садять овочі, злаки, різну зелень. Адже як потрудишся в цю пору року, такий восени і збереш урожай, бо весняний день рік годує.

Назва "травень" – рідна, українська. З давніх-давен збереглася назва місяця, у якому буяють трави. Свою імення отримав від того, що в його пору буйно ростуть і квітують різні трави. Цей місяць має й инші назви: пісенник і громовик. І ці, давніші народні, назви повністю відповідають своєму значенню. Адже в лісах, у гайках, на полях, біля річок, побіля людських осель цілоденно чути різні пташині пісні: солов’їні трелі, дивні посвисти шпаків, кування зозуль...

А громовик він тому, що нерідко у травні бувають і лункі розряди грому.

Загалом травень люди вважають одним із найпоетичніших місяців. Він мовби нагадує: поспішайте намилуватися красою весняного дивоцвіту, бо вона вельми недовготривка і скороминуча. Справді ж бо, з травнем завершується чудова пора: весна.

Травень – п'ятий місяць року у Григоріанському календарі, третій - у давньоримському (до реформи Цезаря). Цей місяць має 31 день.

Традиційну його назву останнього місяця весни, «травень», в Україні офіційно було повернуто у ХХ сторіччі з відродженням мови народу княжої Руси як писемної української мови. Назва походить від слова трава. Саме так період, відповідний квітню, називали наші пращури ще до виникнення Руси і саме так називають його в інших слов’янських мовах. За візантійською традицією, місяць називали «маєм»: від імення давньоримської богині весни Майї.

У стародавніх рукописах так і значиться: «...місяць Майї, рекомий – травнь». Адже, за давньогрецькою міфологією, сей місяць було присвячено богині Майї, доньці Атланта і Плейони, матері Гермеса (Меркурія). Майя була старшою із сімох сестер Плеяд (в Україні це сузір’я здавна називають Стожарами), небесних німф, який з’являються на небі саме у травні, віщуючи настання сприятливої для мореплавства пори.

На відміну від мов Західної Європи та московинської, які використовують назви місяців латинського походження, у багатьох слов’янських мовах такі назви мають слов’янську етимологію (походження): словенська: mali traven – квітень, veliki traven – травень, хорватська: travanj – квітень, болгарська: тр'вен – травень, македонська: Треве – квітень, чеська: květen — травень... Яка схожість з українською назвою!

Можливо, розрив на місяць у болгар пов’язаний з тим, що частина предків болгар жили північніше, у басейні річки Волга, і в них період росту трави наставав пізніше.

У травні ще можливі заморозки на поверхнi ґрунту i в повiтрi. Бували й травневі сніги.

ТРАВЕНЬ В УКРАЇНСЬКОМУ ФОЛЬКЛОРІ

Приказки

Травень ліси зодягає, літа в гостечки чекає.

Дуб у травні в листя одягається, а скотина трави наїдається.

Коли теплий квітень і мокрий май, то буде жито – наче гай.

Травнева роса краще вівса.

У маю і баба в раю: як не затанцює, то хоч молодість згадає.

Травень ліс прибирає – літо в гості закликає.

Бува погода в май: худобі їсти дай, а сам на піч тікай.

Соловейко – мала пташка, а май знає.

Май-розмай, дощами нагадай!

На май коровам дай, та й вила ховай.

У травні і пня вбери, то буде красним.

Травневий дощ – як із грибами борщ.

Травень багатий на квіти, а хліб у жовтня позичає.

Прийде май, то всяк собі дбай.

ПРИКМЕТИ 

Якщо травень холодний, то не будеш голодний – рік буде хлібородний.

Якщо початок травня холодний, то наприкінці місяця буде тепло, і навпаки.

Травень холодний – посів ярини ранній.

Якщо у травні дощ не впаде, то й золотий плуг не виоре.

Хто в маю одружиться, то буде вік маятись.

У травні одружився, то весь вік журився.

Дощ у травні – врожай справний.

Сухий і теплий май – буде скупий урожай.

Як’ сухий май, то гроші на хліб збирай.

Часті тумани у травні – на мокре літо.

Часто зірниці дарує май – буде добрий урожай.

Якщо травневий дощ починається великими краплями, то він не надовго.

Як’ у травні дощ і грім – буде радість людям всім.

Як’ випадуть у травні три добрих дощі, то вродить хліба на три роки.

ТРАВНЕВІ СВЯТА, державні й міжнародні

9 травня – День Європи.

Міжнародний День матері (1914; в Україні – з 2000 р.), друга неділя місяця (цього року – 13 травня).

День родини – 15 травня.

Третя субота травня – День науки (з 1997 р.).

РІДНІ, УКРАЇНСЬКІ НАЦІОНАЛЬНІ, свята і пам’ятні дати

Травень – місяць Лади (з 21-го числа. Під покровом Хорса і Вишеня, з 22-го числа – місяць Купайла. Під покровою Хорса і Леле).

- 2 травня – Свято Весни. День тата Оря. Солов’їний Великдень.

- 21 травня – День Рослинного світу.

- 26 травня – Обхід Зеленої Ниви.

- 23 травня – День Національних Героїв. Героєм української нації вважаємо того, хто захищає наш національний спосіб життя, цілісність нашої прадавньої держави, єдність української Нації, рідні звичаї, культуру, мову і Рідну віру, які сягають у сиву давнину тисячолітньої минувшини і часів ОУН, УНР, Гетьманщини, Руси, Антів, Сарматів,Скитів,Черняхівської, Мізинської, Трипільської культур. Цього дня ми повинні славити героїв-рідновірів, адже саме вони зберігають і передають Національні цінності, захищають їх від глобалістичних, інтер(без)національних, мульти(без)культурних процесів, демо(но)кратії світових релігійних культів на зразок юдо-християнства й ісламу.