середу, 21 листопада 2018 р.

Стежками болю й мук

Голодомор... В теперішній час, мабуть, страшнішого слова і не має. Ходити по родючій землі, а не мати змоги скуштувати і зернини пшениці, бачити як спустошують комори, і не мати можливості зупинити це свавілля. Страшний, найжорстокіший злочин проти українського народу. Хоча й минуло 85 років, а переглядаючи фотографії та читаючи спогади очевидців, які пережили ці голодні часи і вижили, стає моторошно. На превеликий жаль, в нашій історії є багато сторінок котрі хочеться перевернути, але котрі не можна забути.




Немає коментарів:

Дописати коментар