Батьківщину - мати вмій захищати

14 жовтня - це дата котра поєднала три величних свята. В цей день, православні християни, відзначають свято Покрови Пречистої Богородиці котра, за легендою, захистила свій народ від нападу сарацинів, а ще це день Українського козацтва, котре має свою багатовікову історію. Віднедавна, а саме з 2014 року - це ще одна значуща дата, яка переповнює гордістю серця мільйонів українців, 14 жовтня відзначають День захисника Вітчизни. Наші ВОЇНИ, котрі показали всю свою мужність, свій героїзм та людяність, заслужили на це. 

В переддень свята до нас в гості, на зустріч із старшокласниками школи №7, завітав викладач кафедри Сухопутних військ командно-штабного інституту застосування військ (сил) національного університету оборони України ім. Івана Черняховського, учасник АТО, кавалер ордену Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, підполковник Горбачов Констянтин Миколайович. Дуже важко розповідати про події, (виконання бойових завдань в районі міста Іловайськ у 2014 році) котрі знову і знову постають перед очима, але наша молодь повинна знати і розуміти, хто такі ВОЇНИ!!!

Наші читачі підкорюють Антарктиду!

Надзвичайно швидко плине час. Здається тільки проводжали нашого читача, біолога Олександра Савицького, у далеку подорож ( 30 березня 2016 року 12 полярників відправились у ХХІ-у Українську Антарктичну Експедицію) та вже проминув рік, він повернувся і готовий ділитись досвідом та своїми враженнями. 

Незважаючи на непогоду, читачів прийшло чимало, адже не кожен день можна поспілкуватись із людиною яка була цілий рік на материку повністю покритим льодом, досліджувала життя пінгвінів та інших мешканців. Цікавою була розповідь про історію заснування самої станції та напрямки досліджень в районі Антарктичного півострова. А, головне, цю розповідь супроводжували фото і відео.

А головною прикрасою залу був прапор. Прапор котрий майорів на станції.

"Маляка принцеса" на гостині бібліотеці

На зустріч із автором книги про "Маляку і принцесу Драконії", Сашком Дерманським, завітали третьокласники із школи №115, адже в цьому році, саме цей твір, вони будуть вивчати у школі. Книгу цікавіше читати та вивчати поспілкувавшись із автором. Коли Сашко Дерманський розповідав про ознаки розпізнавання та правила проковтування принцес дітлахи мало не луснули від сміху і одночасно зацікавились "А що ж буде далі?". 

Та автор завітав не з однією книгою, окрім книг про Маляку були книги і про Привида, і про вужа Ониська, і про Чудовисько. Кожна книга для автора як його дитина - про кожну можна розповідати дуже і дуже багато часу.

На хвилях бібліотечного життя

Сьогодні наше життя заполонили різноманітні шоу. Маючи неймовірну кількість сучасних гаджетів, багато із нас живе віртуальним життям. Але віртуальне спілкування не замінить живого. Ось і в нашій бібліотеці завжди є ЖИВЕ спілкування, сьогодні це зустріч аж з двома письменниками, художниками. На зустріч із школярами молодших класів школи №115 завітали Катерина Міщук та Іван Донич. Надзвичайно цікавою була розповідь художниці про кольори, адже не всі знають походження назв, розбіжностей бачення кольорів різними націями.

Розповідали про створення пригодницького журналу для дітей "Крилаті", художнім редактором якого є Катерина Міщук,

читали вірші.

А ще, Іван Донич, професійний художник, письменник, музикант (грає на 32 музичних інструментах) прикрасив зустріч неймовірними мелодіями. З цікавістю роздивлялись та обговорювались назви інструментів.

P.S. Велике СПАСИБІ за подаровані книги та журнали!!!

Київський туман

Надзвичайно красива осінь з вкритими у золото деревами, ранковими туманами. Пора, коли насолоджуєшся по осінньому теплими днями, коли є ще можливість поїхати на природу, по гриби або просто поблукати осіннім лісом, пошурхотіти опалим листям. Та коли немає такої можливості, то завітавши у нашу бібліотеку завжди можна гарно провести свій час, а головне із користю. Так погожої недільної пори до нас у гості завітав молодий, талановитий поет, Олександр Валентинов. Людина яка вражає своєю багатогранністю, адже окрім написання віршів, музики, працює в Національному авіаційному університеті. 

Я часто наблюдаю по утрам

Туман и Киев в светло-серой дымке,

Стелясь вдогонку северным ветрам, 

Окутывает горы и низминки.

Саме такими рядками про Київ, київські каштани, фунікулер, старі київські дворики та багато іншого читачі слухали з величезним задоволення. Неочікувано приємною була презентація, адже цитуючи свої вірші, автор перевтілювався у своїх героїв, а ще грав на піаніно.

Наталка Капустянська ЗАПРОШУЄ на “капусник”

Недільного дня осінні листочки можна було позбирати не лише у лісі, а й у бібліотеці на Кавказькій. І листочки особливі - віршовані. У цих листочках можна було прочитати осінньо-ліричні рядки з поезії відомої української поетеси Тетяни Череп-Пероганич. Власне, на цій зустрічі і звучала лірика у виконанні самої поетеси, яка завітала на так званний “капусник”. Привідкриємо секрет: чому бібліотеку “Соломянська” обрано для проведення такого трішки жартівливого заходу, бо, окрім поезії, звучали й гуморески у виконанні київського автора та барда Олександра Сушка... Бо бібліотека на Кавказькій - одна із найстаріших бібліотек столиці. Та й, за словами читатів, у ній і аура особлива. А ще вздовж вулиці Кавказької пахне осінніми квітами, а неподалік бібліотеки каштани падають на брук. Отакий собі ліричний настрій створює нам природа...

Але повернімося до нашого “капусника”. Ідея створення такого мистецького заходу належить київській журналістці Наталці Капустянській. Бо треба людям нести позитивну інформацію, бо негативної і так достатньо. А, за її словами, поетесу, прозаїка, лауреата багатьох літературно-мистецьких премій Тетяну Череп-Пероганич запросила не випадково. Якось у Фейсбуці натрапила на осінні мотиви лірики Тетяни, то й взяла і поширила на своїй сторінці. Як того вечора самобутня співачка, українська Берегиня (а саме так називають) Людмилу Ященко, написала, що дякую за вірші, і на ці рядки вже написана пісня. Отак і стала причетною до створення ще однієї пісні на слова Тетяни Череп-Пероганич.  

До речі, на “капуснику”, дехто пішов додому із сюрпризом, за вгадану кількість пісень, написаних на вірші Тетяни. Звісно, ви вгадали, то були капустини, бо що ж можна ще прихопити на “капусник”?!.

До нових зустрічей на “капуснику”!

Письменник кличе на урок

Гамірно та весело розпочався новий навчальний рік у нашій бібліотеці. До нас у гості, на зустріч із учнями третього класу школи №7, завітав талановитий поет, Юрій Бедрик, та завітав не один, а разом із мишкою, котиком, песиком, єнотом, слоником та багатьма іншими вигаданими та невигаданими тваринами. Слухаючи вірші поета, про друзів наших менших, школярі щиро посміхались, адже у кожному із прочитаних віршиків вони, можливо, впізнавали себе або братів своїх менших.

І звісно ж - фото на згадку!!!

Срібна голка так і сяє...

Вигаптуй на небо райдугу-доріжку,
Простели до сонця вишивку-маніжку,
Щоб по тій доріжці з лебедями-снами
Плавати по щастя білими човнами.
(В. Симоненко)

Анна Савенко – майстриня, у якої дуже багато напрямів у творчості: різьблення по яєчній шкарлупі, дряпанки, квілінг, об’ємна вузлова вишивка тощо. А ще ця мила жінка – Людина, яка огортає оточуючих теплом своєї душі. Має гарний голос – це ще один талант, яким нагородила матінка – природа(а може, й сам Бог).І тому вона – учасник прекрасного співочого колективу «Джойс».
Анну Савенко добре знають у нашій бібліотеці – вона проводила майстер – класи для учнів школи «Надія». І треба було бачити, яким лагідним світлом обдаровувала вона дітей, терпляче підказувала і допомогала створювати красиві речі, а головний результат – веселий сміх від задоволення: «Вдалося!»
Наразі у нашій бібліотеці експонується виставка цієї талановитої і відомої в Україні майстрині «Вузликова вишивка». Серед робіт неможливо вирізнити якусь особливу. Для пані і панянок різного віку – на вибір: від прикрас на шию до різноманітних сережок! Роботи вишукані, гарні, неповторні. Всі, хто ознайомився з ними, в захваті. Ось слова із Книги відгуків, які найчастіше звучать біля цих воістину ви творів мистецтва:"Просто неймовірно! Це якесь диво, краса!"
Ми з нетерпінням чекаємо нових робіт майстрині, бо вона дарує людям велику естетичну насолоду, якої так інколи бракує в наш раціональний час, як десерт до людського щастя.