четвер, 19 січня 2017 р.

Святковий настрій

Всі знають, що зима – це зимові свята, які швидко і весело передають естафету одне одному .І відколи Святий Миколай почав вітати добрих людей з Новим роком і Різдвом Христовим, він переконувався в тому, що до зустрічі з ним ретельно готувалися: прикрашали свої помешкання, службові приміщення, створювали відповідний святковий настрій. Для дітей – це очікування подарунків, а для дорослих – веселий екскурс в своє дитинство, а ще - відчуття особистої значимості в створенні цієї ейфорії.
Наш дружній колектив також долучився до такої кропіткої і водночас дуже приємної роботи. Були прикрашені вікна різнокольоровими сніжинками та витинанками, дитячими малюнками. Згодом ми з великим задоволенням спостерігали за тим, як малеча спочатку зачаровано дивилася на вікна, а потім разом з батьками заходили в приміщення бібліотеки(а що ж цікавого всередині?!) І тут ми готові були ще більше заохотити їх до спілкування, адже було чим: яскраві різдвяні вінки, чарівний блискучий місяць і з такими ж зірочками – сестрами - це все над не менш чарівним каміном, на якому розмістилася сім’я веселих рукотворних сніговичків.(І все це створено власними руками, і з підручних матеріалів). Поруч стоїть стілець, покритий картатим пледом, а неподалік – столик,на якому лежить скрипка. Створена така атмосфера, що здається, ось – ось зайде Шерлок Холмс, заграє на скрипці і під його мелодію затанцює вогник у каміні…





 У Читальній залі бібліотеки проходить дуже багато цікавих заходів. Але читачі завжди звертають увагу,чи не з’явилося чогось цікавенького окрім нових надходжень. Тож напередодні Новорічних свят була створена тематична виставка хенд – мейду «Зимовий настрій».
Багато хто з відвідувачів були здивовані, що ялинка, яка виблискувала різнокольоровими вогниками гірлянди, зроблена із макаронів – «метеликів». Така собі ялинка - схованка для новорічних сюрпризів, бо всередині пустотіла.



       
А ще представлені композиції «Ведмедик і шишка», «Із зимової казки минулих літ».
Привертала увагу композиція «Етюд пізньої осені». Місяць листопад закінчується, нібито відмежовує остаточно літо від зимоньки – зими. Ще поки що є і ягідки(для пташок), і квіточки, але вони вже припорошені снігом, який приніс вітер, попутно прихопивши і горішки, і випадково(а може й ні), загублене пір’ячко…
Багатьом сподобалася композиція під назвою «В льодяному полоні», яка, за словами автора, має таку собі історію. Чорний лебідь не в змозі звільнитися із льодяного полону. Покірно схилив голову і дивиться на сніг, покритий сухими квітами, як терпким спогадом про теплу осінь, яка не так давно дарувала радість насолоджуватися як безкраїм небом, так і озерною гладдю води. За бідолахою спостерігає зі смутком в очах чоловік. Він часто приходив сюди і подовгу дивися на пару лебедів...» І я – один залишився, як і ти», - подумав чоловік .- Чи можу я допомогти? І чи варто це робити? Ми так з тобою схожі, ми обидва знаходимося в льодяному полоні»… 
До речі, матеріалом для виготовлення композицій були: сіль, фарби акрилові синього, червоного та зеленого кольорів, макарони «метелики», горох, гілочки горобини.
Закінчуються свята, але продовжується співпраця з вами, шановні наші користувачі, бо ви надихаєте нас на нові творчі злети. Ми чекаємо на вас і сподіваємося приємно здивувати своїми планами на новий 2017 рік.

Немає коментарів:

Дописати коментар