Мальовничі куточки Мукачева

У 40-ка км на південний схід від Ужгорода простягається місто Мукачево. Мукачево розташоване на березі річки Латориця. Після Ужгорода це друге за величиною місто в Закарпатті. Через Мукачево проходять великі автомобільні та залізничні магістралі міжнародного значення.

З перших днів війни Мукачево стало «до бою»: людей, які тікали від бомбардувань, зустрічали на вокзалі, годували й скеровували в ЦНАП чи везли на КПП. Або ж поселяли в Мукачеві. До допомоги стали звичайні мукачівці, ЦНАП, Центр громадськості та національних культур (колишній Центр гуманітарної допомоги), управління соцзахисту, Мукачівський державний університет та цілий ряд волонтерських організацій.

Тут багато цікавих пам'яток. Що відвідати в Мукачеві, як не знаменитий замок «Паланок»? У місті збереглася резиденція князів Ракоці - «Білий палац», Свято-Миколаївський монастир часів Київської Русі, будівля міської ратуші початку ХХ століття та ін.

Замок «Паланок»

Мукачівський замок «Паланок» - давня військова фортеця в місті Мукачево Закарпатської області. Це один із найчастіше відвідуваних туристами об'єктів. Замок «Паланок» добре видно здалеку - підґрунтям йому служить пагорб, а точніше - згаслий вулкан, що досягає у висоту близько 68 метрів. Цей пагорб називають Замковою горою. 

Читати далі

Мукачівська ратуша

На центральній вулиці Мукачева височіє красива велична споруда. Місцеві русини називають її «вариською хижею». Це - міська ратуша, пам'ятник архітектури початку ХХ століття, визначна пам'ятка Мукачева. Тут розміщуються органи влади міської ради.

Читати далі

Кафедральний костел Святого Мартіна

Всі, хто приїжджає до Мукачева, звертають увагу на церковну споруду з трьома високими шпилястими вежами в центральній частині міста, на перехресті вулиць Миру та Духновича. Це кафедральний костел Святого Мартіна, одна з визначних пам'яток Мукачева. Костел оформлений у світло-коричневих тонах. Його найвища головна башта прикрашена годинником, а портал входу декорований склепінчастою аркою та колонами.

Читати далі

Кафедральний костел Святого Мартіна

Всі, хто приїжджає до Мукачева, звертають увагу на церковну споруду з трьома високими шпилястими вежами в центральній частині міста, на перехресті вулиць Миру та Духновича. Це кафедральний костел Святого Мартіна, одна з визначних пам'яток Мукачева. Костел оформлений у світло-коричневих тонах. Його найвища головна башта прикрашена годинником, а портал входу декорований склепінчастою аркою та колонами.

Костел Святого Мартіна був побудований в 1904 році та названий на честь одного з найшанованіших святих і покровителя Мукачева - св. Мартіна. До речі, зображення цього святого є на гербі міста. За однією з легенд Мартін поділився своїм плащем з убогим, який виявився самим Ісусом Христом.

Костел Святого Мартіна зводився на місці старого католицького храму, одного з перших культових споруд у Мукачеві. Перлина костелу - старовинна каплиця Святого Йосипа, що датується XIV століттям. Це єдине будова, яка вціліла від колишнього храму. Каплиця виконана в готичному стилі та являє собою кам'яну споруду з вузькими стрілчастими вікнами, укріплену могутніми контрфорсами (опорами). Фасад каплиці прикрашений великою аркою з трояндою та декорований хрестами. До однієї зі стін прибудована кругла вежа, яку вінчає високих чотирикутний дах зі шпилем.

Історія пам'ятки

На центральній вулиці Мукачева височіє красива велична споруда. Місцеві русини називають її «вариською хижею». Це - міська ратуша, пам'ятник архітектури початку ХХ століття, визначна пам'ятка Мукачева. Тут розміщуються органи влади міської ради.

Мукачівська ратуша була побудована в 1904 році. Розробляв її проект і стежив за його втіленням в життя архітектор Янош Бабула. Як стверджують місцеві знавці історії Мукачева, коли закладався фундамент ратуші, в наріжний камінь будівельники замурували листа з інформацію про населення міста та кількість в ньому будівель.

Перше, що впадає в очі при огляді ратуші - виступаюча вперед центральна вежа. Вона квадратна в плані, з високим дахом, що нагадує сигнатурку. Опорою вежі служать різьблені масивні колони. По обидві боки від неї розташовані невеликі вежі-еркери з гордо піднятими до неба довгими гострими шпилями. Цікаве архітектурне рішення - віконні арочні отвори, щообрамляють низ будівлі.

Ратуша в міру прикрашена ліпниною, пілястрами та балкончиками. Тільки щоб підкреслити вишуканість і велич. Другий та третій поверхи взагалі оформлені дуже просто, можна навіть сказати, стримано. Це вам не стиль бароко з його химерністю та пишністю. Не будемо забувати, що цю будівлю з самого початку було задумано як адміністративну.

З трьох сторін вежі ратуші розташовані куранти - це робота годинникаря Йосипа Шовінського. Баштовий годинник виготовлявся за спецзамовленням і був зроблений на совість. На той час це були одні з кращих курантів в Європі, як і сама ратуша. Ось вже більше століття вони все так само чітко відраховують хід часу, як і в той день, коли їхній дзвін вперше пролунав у Мукачеві.

Перлина Закарпаття

Мукачівський замок «Паланок» - давня військова фортеця в місті Мукачево Закарпатської області. Це один із найчастіше відвідуваних туристами об'єктів. Замок «Паланок» добре видно здалеку - підґрунтям йому служить пагорб, а точніше - згаслий вулкан, що досягає у висоту близько 68 метрів. Цей пагорб називають Замковою горою.

Коли та ким був побудований замок «Паланок», достовірних джерел немає. За припущенням археологів в ІХ столітті оборонне укріплення вже існувало. В літописах XI століття про нього є згадки. Зокрема, мова про Мукачівську фортецю йде в угорській хроніці «Діяння угрів», коли угорські племена (предки угорців) вдерлися на територію Закарпаття та захопили її. Справа в тому, що в той час Закарпатські землі входили до складу держави Київська Русь. Замок «Паланок» будувався як фортифікаційна споруда, він був покликаний захищати кордон Київської Русі від нападів кочових племен - угрів та половців. Вже тоді він славився своєю неприступністю. Ні половці, ні монголо-татари під проводом хана Батия так і не змогли захопити Мукачівський замок «Паланок».

З ХІV століття при подільському князі Федорі Корятовичі відбуваються значні перетворення, зміни в архітектурі фортеці. Був побудований так званий Верхній замок, в якому розташовувалася резиденція князя. Гармати, встановлені на його бастіонах, захищали замок від вторгнення. У внутрішньому дворі Мукачівського замку був виритий колодязь глибиною 85 метрів. У цей колодязь можна було спускатися східцями. За одним із переказів про Мукачівський замок в колодязі був потаємний хід, що вів до міста. Весь пагорб із замком був оточений ровом та укріплений дерев'яним частоколом - паланком, звідси й пішла назва замка.

Надалі облаштуванням фортеці після князя Корятовича займалися різні правителі - угорські та австрійські. В той час велася запекла боротьба за сфери впливу між угорськими князями та австрійською династією Габсбургів.

З середини XVII століття, а точніше з 1633 року, власником замку «Паланок» став князь Трансільванії Дьєрдь Ракоці, який очолив похід проти австрійців. Після смерті трансільванського князя в 1648 році його дружина Жужанна Лоранфті зводить на Замковій горі Середній і Нижній замки.

Замок «Паланок» не раз опинявся в епіцентрі військових подій. Протягом майже трьох років (1685-1688) його брали в облогу австрійські війська. Це була найтриваліша облога в історії Мукачівської фортеці. Оборону тримала жінка - Ілона Зріні, дружина Ференца I Ракоці. Незважаючи на капітуляцію замку, це була воістину героїчна оборона.

Австрійці не знищили фортецю, навпаки, провели реконструкційні роботи та стали використовувати її у військових цілях. Так, в 1703 році замок «Паланок», колишня власність угорської корони, звернув свої гармати проти Ференца ІІ Ракоці, сина Ілони Зріні, що очолив національно-визвольне угорське повстання. Повстанці здобули перемогу.

 

А замок «Паланок» поступово перетворився на серце Трансільванії зі своїм власним монетним двором, де чеканили угорські монети. У власності Ференца Ракоці ІІ замок «Паланок» перебував аж до 1711 року. Австрійські війська знову захопили замок. Поступово він втратив своє військове призначення. Старовинна фортеця, майорат угорської корони, за який було пролито стільки крові, замок «Паланок» на століття був перетворений у в'язницю для політв'язнів. А після того, як в'язницю закрили, його й зовсім покинули. У 20-ті роки ХХ століття тут розміщувалися військові казарми. Пізніше тут був відкритий музей.

На даний час замок «Паланок» відреставрований. Для відвідувачів працює історичний музей, де зібрані унікальні експонати, предмети побуту городян від найдавніших часів, зброя тощо. В замку розташована картинна галерея, тут представлені роботи сучасних живописців. На особливу ​​увагу заслуговує колекція старовинних ікон. Обов'язково відвідайте унікальну виставку «Дерев'яні церкви Закарпаття».