Бібліоліто 2015

Ось і  добігає кінця  сама довгоочікувана пора року – літо. Цього  року  літнє бібліодозвілля  було різноманітним, насиченим і незабутнім.
І нехай на вулиці дощ, чи, навпаки, спекотно, проте під нашою бібліопарасолькою завжди затишно й цікаво. Дорослі читачі мали змогу полистати свіжу пресу, ознайомитись із новинками книжкового світу, взяти додому  книгу, яка зацікавила.

Маленькі мешканці нашого району теж не оминали увагою свою читальню. На них чекали конкурси, майстер - класи, улюблені іграшки. Працівники бібліотеки організували конкурс на самого активного читача. Дітлахам потрібно було прочитати книгу, що запам"яталась і припала до душі, переказати зміст прочитаного. А на голосних читаннях відтворити уривок, що найбільш характеризує цей твір. Юні читачі  із задоволенням взяли участь у голосуванні, за допомогою якого були обрані переможці, які, до речі, отримали цікаві призи.

Наша бібліотека сьогодні є установою, яка  намагається акумулювати інтереси широких верств суспільства, цим обумовлена можливість співпраці з різними установами, організаціями, рухами. Ми продовжили робити кроки в напрямку соціального партнерства. Цього разу професійний інтерес викликала бібліотека, яка розташована в Перлині Придесення - селі Пірнове. Приємно здивувало, що в сільській місцевості є така сучасна бібліотека з різноманітним фондом  і затишною атмосферою. Привітна господиня-бібліотекар Гриценко Ніна Іванівна провела нам екскурсію  по читальні. Розповіла про проблеми, життя та будні,  з якими щодено стикається сільська книгозбірня. Наприкінці зустрічі бібліотеки обмінялись книжковими подарунками,  наш фонд доповнила   книга місцевого краєзнавця Миколи Упиря "Перлина Придесення" (історія села Пірнове). Натомість  бібліотека ім. Чкалова  презентувала книгу про Солом"янський район, збірку Н.Капустянської "35 рецептів щастя" (з автографом від авторки) та іншу художню літературу.

 Запрошуємо всіх бажаючих  до співпраці, а також стати безпосередніми учасниками нашого захоплюючого бібліодозвілля!

"Зачарована Десна"

Скільки пісень складено, скільки сказано слів про дивовижну красу Української землі! Кожен її куточок  чарівний і неповторний по-своєму .  Степові далі і дрімучі ліси, зелені долини і квітучі сади, сріблясті ріки і блакитні простори  морів. Україна – край людей сердечних і поетичних, творців краси. Вона щедро дарувала натхнення великим майстрам слова, музики, живопису. Саме така щедра земля подарувала нам світ великої культури Олександра Довженко, який прийшов з берегів «зачарованої Десни». А як він любив свій край! З якою поетичною майстерністю оспівав чарівну Десну з її луками, з іі лугами, з іі неповторною красою, з її  талановитими, працьовитими і добрими людьми. 

«Прокидаюсь я на березі Десни під дубом. Сонце високо, косарі далеко, коси дзвенять, коні пасуться. Пахне в’ялою травою, квітами. А на Десні краса! Лози, висип, кручі, ліс – все блищить і сяє на сонці.»

«Часом я засинав ще до вечері, дивлячись на зорі, або на Десну, або на вогонь, де варилася каша.»

«Дід любив спати під дубом. Перед тим як заснути, він довго і якось так лагідно позіхав, ніби  прощаючи світу всі його пустощі, і розказував косарям про молоді свої літа, про чумацтво, про те, як колись все було не так. Все було краще. РІЧКИ И ОЗЕРА БУЛИ ГЛИБШІ, РИБА БІЛЬША Й СМАЧНІША, А ЩО ВЖЕ ГРИБІВ ТА ЯГІД У ЛІСІ – НЕ ПЕРЕНОСИТИ, ТА Й ЛІСИ БУЛИ ГУСТІШІ, ТРАВИ – ВУЖ НЕ ПРОЛІЗЕ, ХІБА ТЕПЕР ТРАВИ!»

«Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно, що, згадуючи тебе вже много літ, я завжди добрішав, почував себе невичерпно багатим і щедрим. Так багато дала ти мені подарунків на все життя.Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м'яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання старих про давнину, що лічив у тобі зорі на перекинутому небі, що й досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах".