Бібліотека на Кавказькій

вівторок, 6 жовтня 2015 р.

понеділок, 5 жовтня 2015 р.

Поважаючи старість, будуєш майбутнє!

Слухай старих людей, то й чужого розуму наберешся, й свого не загубиш.

Поважай старих, бо й сам старим будеш.

Шануй старих - молоді тебе пошанують.

(українська народна мудрість)

Перший день жовтня в Україні розпочинається з особливої календарної дати. Наша держава, як повноправний член ООН, підтримала ініціативу міжнародного співтовариства, та визначила перше жовтня як День людей похилого віку, щоб засвідчити глибоку повагу до найстарших представників громади.

Турбота про людей літнього віку - справа усього суспільства. Бо хто ж як не вони зберегли для нас найкращі національні традиції, навчили долати труднощі та бути достойними свого району, міста і держави?! Найбільше багатство зрілого покоління - це досвід, знання, вміння та мудрість.

Сьогодні, переживаючи скрутні часи, усім нелегко. Але пам’ятаймо, що поруч є люди поважного віку, яким є набагато складніше. Чимало літніх людей бере активну участь у громадському житті району, продовжують працювати, вносячи відчутний внесок у соціокультурний простір рідного міста. Серед них є і наші постійні читачі.

Вислухати, підбадьорити, порадити і допомогти є невід’ємною частиною щоденного життя нашої великої бібліородини. Для наших літніх читачів бібліотека пропонує чималий спектр можливостей, послуг і заходів. Створена ретро-вітальня, такий собі куточок для теплого і невимушеного спілкування. Тут можна почитати улюблену книгу і газету, зігрітись гарячим чаєм у холодну погоду і зануритись в атмосферу приємних спогадів.

Неабияку увагу працівники бібліотеки приділяють читачам найстаршої вікової категорії, орієнтуючись, насамперед, на їхні запити й інтереси. Вони не залишаються не вислуханими та не почутими. У читальному залі охочі займаються англійською та мовою есперанто.

Є чимала категорія користувачів, які через незадовільний стан здоровя або поважний вік не в змозі відвідувати читальню. Таким людям запропоноване обслуговування на дому. Бібліотекарі приносять необхідну літературу та віддають частинку свого душевного тепла і дружнього спілкування.

Колектив бібліотеки щиро вітає усіх людей похилого віку зі святом і бажає многії літа в здоров’ї, достатку, благополуччі, миру та злагоди!

вівторок, 29 вересня 2015 р.

Трохи "по Де Бо Ширіли" на передодні професійного свята в бібліотеціімені М.Реріха!

Вечір вийшов справжнім веселим капусником з жартами, чудовим настроєм! Нашій ведучій ЄвгеніЇ Пірог вдалося розбудити в присутніх дух творчості. Усі учасники натхненно й азартно змагалися у численних конкурсах, вирішували цікаві завдання. Родзинкою свята стало привітання від поета, письменника, офіцера, справжнього патріота, автора-виконавця чудових пісень - В'ячеслава Купрієнко .

Було невимушено, весело та радісно, як буває тільки в колі друзів! Сподіваємось, що цей чудовий, добрий вечір зародив нову традицію бібліо-святкування!

Ще раз ВІТАЄМО ШАНОВНИХ КОЛЕГ З НАШИМ ПРОФЕСІЙНИМ СВЯТОМ – ДНЕМ БІБЛІОТЕК!

Організатори великого бібліотечного “Де Бо Ширства”: бібліотека на Кавказькій і бібліотека імені М.Реріха.

Кривавий вересень на Київських схилах

"Отця сивобрового бачу, і брата, і матір свою... Над братнім усопшим народом ми молимось, мертві й живі"

Д. Павличко

Кривавий вересень... Бабин Яр... Наш невимовн6ий біль... Наша нетліюча пам’ять... Одна з найчорніших сторінок літопису зла та страждань, викарбувана людською кров’ю. Після Другої світової війни назва Київського яру стала символом страшної трагедії. Так історично склалося, що Бабин яр, і в Україні, і в світі означає значно більше, бо є відкритою адресою масових розстрілів часів минулої війни. Саме тут з вересня 1941 року по вересень 1943 року відбувалися незлічені вбивства єврейського населення, ромів, українців, радянських військовополонених, партизанів-підпільників. Київський яр став братською могилою для українських євреїв, п’яти циганських таборів, моряків Дніпровського загону Пінської військової флотилії, членів ОУН, серед яких відома поетеса, "нескорена українка", відважна жінка - Олена Теліга.

За різними підрахунками жертвами злочинного окупаційного режиму стало від 70 000 до 200 000 тисяч чоловік.

До дня пам’яті жертв Бабиного яру (29 вересня) у бібліотеці представлено виставку-спомин "Бабин яр: без права на забуття". Кожен відвідувач зможе ознайомитись із тематичними матеріалами та вшанувати пам’ять усіх загиблих на Київських схилах.

Біль та скорбота за невинно вбитими жертвами різних народів повинні об’єднувати усіх нас, незважаючи на національну чи релігійну приналежність.

пʼятниця, 25 вересня 2015 р.

Вікно у світ – в Бібліотеці

В історії людства протягом багатьох століть у ствердженні національної самобутності визначну роль відіграють бібліотечні установи. Кожна цивілізована держава, дбаючи про духовність, освіченість свого народу, турбується про їхнє створення і поповнення. Усе життя людей поступово осідає в книзі, яка живе і владарює в царині бібіліотечних полиць. Беручи книгу до рук, починаєш відчувати незриму присутність тих, хто створював і вдихав у неї життя, хто живився її знаннями і робив помітки на сторінках.

І хоч розум людини вигадав інші, новітніші засоби здійснення комунікації, ніщо не може зрівнятися із часом, проведеним у читальні. Якщо залізниці та авіалінії скоротили відстані, інтернет зробив доступним будь-яку інформацію, то книги спресували час і події, у які ми постійно поринаємо. Під шерхіт пожовклих сторінок по-новому переосмилюємо минуле, ретельно й прискіпливо переглядаємо програми майбутнього. Чи не тому й до цього часу розшукують всезнанну книгозбірню Ярослава Мудрого, вважаючи це справою честі нащадків?!

Сьогодні Україна дійшла того рубікону, який нам будь-що треба перейти. А для цього необхідні не лише високий інтелект і глибокі знання, а й історичний досвід та виважена мудрість поколінь. Бо сучасні книгозбірні – це повноцінні інформаційні, культурні й освітні заклади, зусиллями яких є вагомий внесок у розвиток українського державотворення і розбудову громадянського суспільства. Тож частіше відчиняймо двері бібіліотек, уважніше гортаймо сторінки незрадливих друзів, що духовно збагачують, розраджують, надихають, дають мудрі поради й відповіді на багато запитань, які ставить саме життя.

Живучи повсякденно й розмірено, читальні, як і люди, чекають своїх свят. Символічно, що саме на 30 вересня, у православне свято Віри, Надії, Любові та їх матері Софії (мудрості), припадає Всеукраїнський день бібіліотек! А дарують людям вічну мудрість книг – бібіліотекарі, що відзначають свою професійну дату. Вітаємо всіх колег і зичимо міцного здоров»я і довголіття, сімейного затишку, родинного тепла, дружнього взаєморозуміння та пітримки!

Наша книгозбірня вже стала постійним осередком дозвілля й духовності на Солом»янці, частими гостями якої є вітчизняні поети, письменники, науковці, ветерани і просто обдаровані особистості. Та найбільше чим пишається бібіліотека – це наш читач, який завжди був, є і буде в центрі уваги, його першочергові запити й інтереси.

Відкриваючи безмежний і різноманітний світ бібліотечного простору, пропонуємо всім відвідувачам переглянути й ознайомитись із нашими бібліоекспозиціями, підготовленими з нагоди професійного свята. «Вікно у світ в бібліотеці» - виставка, що неодмінно стане провідником у світі нового й непізнаного, «Цікаві таємниці в книжковій полиці» - зацікавить усіх вибагливих збирачів духовних скарбів у бібіліотеках різних куточків України та за кордоном. Любителі справжніх мандрівок здійснять дивовижну і захоплюючу віртуальну подорож найвідомішими бібіліотеками світу.

Запрошуємо всіх бажаючих на культурний і духовний відпочинок до бібіліотеки, скористатись чималим спектром інформаційних послуг, відвідати незабутні заходи, творчі вечори й зібрання, стати очевидцями унікальних виставок та взяти участь у майстер-класах. А головне, стати невід»ємною частиною нашої дружної бібліотечної родини!

Чекають зустрічі з людьми

як незрадливі друзі ці бібліотеки

Їх наші предки ще назвали з давнини

значуще і правдиво так – духовні ліки.

Хто ж змалку книгозбірні обмина

і з книгою не дружать далебі.

Злоба замість добра в їх душах пророста

і щастя не приходить на поріг.

Ще в Київській Русі на вагу золота

цінилась кожна книга зазвичай.

Із них усе життя, як мед у сотах

про це, людино, добре пам”ятай!