понеділок, 5 лютого 2018 р.

“Портрети Самостійної України” Романа Коваля. І не лише...

Сьогодні читачі та гості бібліотеки “Солом’янська” радо зустрічали президента Історичного клубу “Холодний Яр”, редактора газети “Незборима Нація”, письменника, краєзнавця Романа Коваля. Забуті, так звані “білі” сторінки історії українського народу стають відомими завдяки Роману Ковалю, і вже стали чималою бібліотекою. Тож, пан Роман сьогодні представив значну частину видань (а їх понад 60!), над якими працював з 90-х років, полишивши свою медичну кар’єру. За словами Романа Коваля, на початку 1990-х років поставив собі за мету – створити галерею образів, з яких кожний захоче брати приклад. Значну роль у цьому й відіграло те, що його діди були репресовані. Дідусь Федот загинув під час Голодомору, Сільвестр був репресований за українську мову, сидів у Лукянівці, а потім був висланий в Архангельську область. Тому ще дитиною намріяв помститися за них...
Усе почалося, – як зазначив письменник, – з прочитання книжки Юрія Горліса-Горського “Холодний Яр”. Саме тоді почав писати книжку “Портрети Самостійної України”, і на конференції українських націоналістів, після мого виступу підійшла дочка Юрія Липи – Марта Липа, і сказала: “пане Романе, я з усім погоджуюся, що ви пишете, але від вашої правди опускаються руки”. І я зрозумів, що потрібна правда, яка мобілізує...
Роман Коваль розповів присутнім про історію написання книги “Отаман Зелений”, у якій йдеться про знаменитого ватажка Дніпровської повстанської дивізії Зеленого (Данила Терпила) та повстансько-партизанську боротьбу на початку 1920-х років на Київщині. Цікавою є історія появи фотографії Отамана Зеленого. Правнучка Отамана розповіла, що в одного родича є фотографія Зеленого, і родич справді підтвердив про існування такої фотографії, але при цьому вигукнув: “То є велика тайна!”. Це був 2001 рік...
І тут забриніла кобза в руках кобзаря, заслуженого артистка України Тараса Силенка та полинула“Пісня про отамана Зеленого”.
- Богуслав понад Россю і Корсунь в боях стугонять.
Біла Церква гримить...

І знову в руках Романа Коваля книжка і чергова розповідь про її написання, кропітка робота в архівах. Розповіді про газету “Незборима нація” та про Історичний клуб “Холодний Яр”, який два десятки років вертає із забуття героїв України. Для Романа Коваля – це велика радість і втіха. Ніби сам Всевишній йому вказав: це маєш зробити ти...







Немає коментарів:

Дописати коментар