Чотирилапі герої поряд із нами

Собачки, милі тварини які проживають в багатьох домівках, ми їх любимо, годуємо, вигулюємо, вчимо виконувати різні команди, але не завжди задумуємось, що такі тварини надзвичайно корисні в пошукових роботах. Враховуючи те, що у нас йде війна, і багато вибухонебезпечних предметів знаходять повсюди де були ворожі війська, на допомогу приходять чотирилапі друзі. Одним із найвідоміших собак України є пес Патрон - це службовий собака породи джек-рассел-терєр, який отримав міжнародну популярність під час вторгнення Росії в Україну. 

У видавництві Свічадо вийшли друком книги "Пес Патрон", "Мрія"(про легендарний літак "Мрія"), "Півник-переможець", яку підготували автор Зоряна Живка та художник - ілюстратор  Богдана Бондар. Сьогодні відбулась зустріч  дітлахів  школи №115 з ілюстраторкою Богданою Бондар, де діти слухали, запитували, дискутували, а наприкінці ще й малювали відомого нам всім Патрона. 

 

Яскравий метелик!

Як малеча, так і дорослі очікують неділю, адже до нас приходять майстри Надія Самикіна та Юрій Бєлан і проводять цікаві майстер-класи по виготовленню прикрас із бісеру. Із зосередженими обличчями дітлахи вибирають нові вироби (сьогодні це яскравий метелик), підбирають бісер (в кожного свій підхід до вибору кольорів) та починають творити. Час, коли маленькі ручки вправно справляються із дрібненькими бісеринками, проходить дуже швидко, та від отриманого результату з'являється посмішка та гордість за себе!!!

В яких казках живуть ці звірі?

Сучасні батьки не завжди читають дітям казки. Деякі вважають, що це непотрібно. Інші - заклопотані, у них на це бракує часу. "Казки потрібні, щоб формувати y дитини певні уявлення. Насамперед – це добро і зло, почуття справедливості, сміливості та навіть патріотизму. Казки допомагають дитині творчо розвиватися, мислити та аналізувати. Головне, щоб казки були правильні"

Дивовижна та небанальна Львівщина (Частина 2)

 Стільське городище

В кінці I тисячоліття нової ери на теренах Наддністров’я існувала країна слов’ян, відома як Велика або Біла Хорватія. Про неї повідомляв імператор Візантії Костянтин Багрянородний у X столітті в своїй книзі “Про управління імперією”. Згадуються також хорвати і в “Повісті временних літ”.

У селі Стільсько-Миколаївського району львівським археологом Орестом Корчинським була виявлена ​​унікальна пам’ятка археології – Стільське городище, столиця Білої Хорватії. Під час археологічних розкопок знайдені залишки житлових, ремісничих будівель, предмети побуту, господарський інвентар, елементи зброї, обладунки вершника і верхового коня, жіночі прикраси. Частина знахідок відкрита для огляду і зберігається в місцевому етнографічному музеї.

Ведмежий притулок “Домажир”

В Яворівському районі, поблизу села Домажир, в 20 км від Львова, знаходиться ведмежий реабілітаційний центр, метою якого є допомога і порятунок ведмедів з пересувних зоопарків, цирків, готелів і ресторанів.

Площа притулку 20 га, тому умови для утримання тварин тут максимально наближені до природних. Кожен ведмідь має свій особистий вольєр площею мінімум 1 тис. Квадратних метрів. Зараз у притулку перебуває 6 ведмедів.

Між вольєрами побудовані спеціальні туристичні доріжки, тому всі бажаючі можуть спостерігати, як живуть бурі ведмеді в живій природі. Для охорони і надійного утримання звірів по периметру огорожі встановлена ​​система електричного захисту.

Ведмежий притулок Домажир – це не тільки місце, де живуть врятовані ведмеді, а й велике освітньо-рекреаційний простір, де можна взяти участь в цікавих освітньо-розважальних заходах для дітей та дорослих, смачно поїсти в кафе, приємно і корисно провести час з друзями та сім’єю.

Грот Прийма

Урочище Прийма розташоване всього в двох кілометрах від міста Миколаєва Львівської області, але знайти пам’ятник, який загубився серед великого лісу, до недавнього часу було не так вже й просто. Але воно того варте! Кам’яне утворення вражає своєю фантасмагорією – здається, ніби воно побудовано з кісток фантастичних істот.

Грот складається з декількох печер, саме тут вперше на Львівщині були знайдені останки неандертальця. Урочище Прийма вважається найдавнішим поселенням мисливських таборів в печерних умовах материкової України, його вік – понад 45 000 років.

Жовква

Жовква – це дивовижне місто, яке місцеві переконливо називають Винники, а карта Нестеров. У Жовкві основний засіб пересування – це велосипед, який місцеві акуратно залишають на головній площі, поспішаючи помолитися мармурову статую Божої матері перед входом в замок.

Чудово виглядає ренесансний ансамбль забудови історичного центру Жовкви, яка задумувалася як «Ідеальне місто». Збереглося багато історичних пам’яток. Відреставрована ринкова площа, по периметру якої розташовані торгові доми з аркадні галереями.

Перлина Львівщини, в минулому – колиска королів, сьогодні тиха і провінційна, але не позбавлена свого шарму, Жовква привітно чекає гостей в будь-яку пору року.

Кам’янецький водоспад

Найвідоміший водоспад Львівської області – Кам’янецький водоспад. Назва цього красеня походить від гірської річки Кам’янка. Перепад висот падіння води в ньому досягає 6 м. Водоспад Кам’янка складається з одного каскаду, який скельним виступом ділиться на два потоки. Як і більшість водоспадів Карпат, неймовірним Каменецький є навесні і після дощів влітку, тоді він стає повноводним.

Справжнім природним чудом є долина річки Кам’янка. В її околицях можна милуватися цілою низкою природних об’єктів, а саме: водоспади, печери, скелі, мінеральні джерела та ін. Долина стане цікавою як в плані туристичної прогулянки, так і наукової.

Зустріч із В'ячеславом Купрієнко!!!

Тривожна ніч та неспокійний ранок (через повітряні тривоги) не змусять відмовитись нас від зустрічі. Сьогодні на зустріч з В'ячеславом Купрієнко прийшли діти різні за віком, але з однаковим розумінням того, що відбувається довкола нас. Кожен із них відчув та знає, на жаль, не зі слів дорослих, а з власного досвіду - що таке війна!!! Слухати всі, а хто проходив повз бібліотеку, заходив і залишався послухати пісні, де слова торкаються самої душі, а слово "Дякую" після зустрічі говорять самі за себе!

А чи знаєш Ти?

Письменник — це очі, думки та совість суспільства. Честність, спроможність хоробро дивитися у вічі дійсності і відкрито говорити правду являють справжнього письменника. Його пильні спостереження, влучні здогадки та передбачення є відгуком часу і в той же самий час — формотворчим элементом історичного періоду та його культурного пласту.

Українська сучасна література є неймовірно плідною, зокрема, за роки війни з’явилось дуже багато шедеврів літератури.

Дивовижна та небанальна Львівщина (Частина 1)

У Львові та Львівській області офіційно зареєстрована 251 тисяча переселенців. Міська влада, волонтери та благодійники з перших днів повномасштабної війни активно допомагають переселенцям.

Якщо Київ – столиця України, то Львів – її серце і душа. Старовинне середньовічне місто, що веде свою історію з 13 століття, назване так на честь сина Данила Галицького, що не втратив свого культурного значення і сьогодні.

Золочівський замок

Золочівський замок збудований у першій третині 17 ст., як оборонна фортеця. В`їздова вежа, Китайський палац, великий житловий палац творять прекрасну ренесансну гармонію. Впродовж віків замок — фортеця, королівська резиденція, панська садиба, тюрма, навчальний заклад. Нині Золочівський замок — музей-заповідник, відділення Львівської картинної галереї.

Сьогодні в стінах відреставрованого і відкритого для відвідувачів у 2009 році палаці розміщена експозиція з фондів Львівської галереї мистецтв. Тут можна ознайомитися з цікавими зразками стилізованих предметів інтер’єру XVII-XVIII ст., мальовничими копіями творів провідних європейських художників, регаліями лицарських орденів, цікавою колекцією мисливських трофеїв.

Олеський замок

Відновлений з попелу та руїн Олеський замок сьогодні залишається найстарішим зі збережених замків Львівської області. З XIV століття замок гордо височить на високому пагорбі і є свідком і учасником багатьох подій, що навічно увійшли в історію. Саме тут в 1629 році народився один з найбільших польських правителів – Ян III Собеський. Вважається, що саме після його народження замок почали переслідувати нещастя: землетруси, пожежі, захоплення, шукачі скарбів, які в жадобі наживи трощили все, до чого не дісталися природа і історія.

Сьогодні музей-заповідник налічує близько 1500 унікальних експонатів. У 11-ти залах розміщені унікальні твори живопису, предмети побуту, прикладного мистецтва, гобелени, оригінальні меблі. Музей може похвалитися найбільшим в Україні збіркою дерев’яної скульптури XIV – XIX століть. В цілому це величезне зібрання унікальних творів мистецтва XIII – XIX століть.

Підгорецький замок

Підгорецький замок – справжній рукотворний діамант в «Золотій підкові Львівщини». Велич та красу замку можна одразу помітити неозброєним оком. Будівля варта самих королів. Вона вражає французькою лаконічністю та італійською розкішшю. Без сумніву, Підгорецька фортеця – одна із найкрасивіших в Європі, водночас містична та загадкова. Королівський дім повний справжнісінькими привидами. Екскурсоводи знають, чим полоскотати нерви найсміливішим відвідувачам. Таємниць у будівлі чимало, всіх їх можна дізнатися, тільки побувавши в незрівнянному Підгорецькому замку.

Краса замку полягає в його розкішному екстер’єрі, тому, перше на що потрібно робити акцент – це його зовнішній вигляд. Споглядання фортеці ввечері дуже заворожує, а вдень можна відвідати виставки та презентації всередині, в підвалах побудови. На жаль, внутрішній вигляд не зберігся, але це майже не впливає на магічну атмосферу замку.

Печерний монастир

Печерний монастир в селі Розгірче – нетипова для нашої країни будівля, поява якї датується ще часами язичників. Згодом місце, де проводилися ритуали, було перероблено під монастир, тут займалися своєю діяльністю монахи-відлюдники.

Перша згадка про скельний монастир доводиться на середину 15 століття – вже тоді про монастир з’являються записи, тут селяться ченці. Про те, що вони проживали тут, свідчать келії, які знаходяться на другому поверсі монастиря. Ймовірно, там монахи і проводили своє дозвілля; на другому поверсі також виявлена невелика кімната, що служила коморою. Другий, основний поверх, відведений під храм. Тут можна знайти старовинні написи і зображення святих, які вирізалися на стінах. Біля входу до монастиря стоять дві скелі, які служать своєрідними воротами до нього.

Фортеця «Тустань»

Тустань – це місце де історію можна повернути назад та стати частиною культури Українського Середньовіччя. 

Здалеку місто-фортеця Тустань нагадує гору з фільму Володар кілець або Хоббіт – вона так само загадково видніється в ранковому тумані, і так само велично підноситься у вечірній час.

Тустань приваблює безліч любителів походів – це благодатна місцевість для того, щоб розташуватися і спостерігати за фортецею біля багаття в вечірніх сутінках. Також, Тустань дуже люблять скелелази і любителі екстриму. Неподалік від Тустані є музей, де можна дізнатися цікаві факти про місто-фортеці.

Архітектурні, історичні памятки Кременця (Частина 2)

Кременецький ботанічний сад

Далі можна прогулятися Кременецьким ботанічним садом. Найцікавіше у саду навесні, коли цвістиме алея магнолій. Історія Кременецького ботанічного саду є не менш цікавою. Адже він найстаріший в Україні. Заснований ще у 1806 році. Основну його частину було вивезено в Київ в університет св. Володимира (Національний університет ім. Т. Шевченка) та ботанічний сад Фоміна.

Проте любителям садово-паркового мистецтва ще є на що подивитися, в ботанічному саду більше тисячі видів рослин.

Санна траса

Санна траса, чи не єдина діюча в Україні. Протяжність траси 1000 метрів. Кілька із 12 віражів можна спробувати будь-кому, хто виявить таке бажання. Цікаве і місце розташування санної траси. Урочище “Гниле озеро”, це місце не тільки для спорту, а й для відпочинку. Тут проводять міжнародні змагання із санкороликів.

Кременецькі музеї

Дізнатися про Кременець можна значно більше, відвідавши Краєзнавчий музеї та родинну садибу Словацьких, нині – обласний літературно-меморіальний музей Юліуша Словацького.

Фонди краєзнавчого музею налічують понад 50 тисяч експонатів. Тут проводять майстер-класи з народних промислів, можна придбати сувеніри. У літературно-меморіальному музеї Юліуша Словацького є вісім кімнат-залів, кожна з яких присвячена певному періоду життя відомого поета. Цей музей, єдиний в Україні, присвячений життю драматурга.

Костел Святого Станіслава

Костел Святого Станіслава. Велике враження справляє не лише інтер’єр храму, а й оригінальне звучання органу, який створений ще у 1886 році у Вільно. Орган у Костелі Святого Станіслава у Кременці, залишається одним із небагатьох діючих в Україні. Храм розташований по головній вулиці міста – вул. Шевченка. Привертає увагу здалеку мармуровою чашею з барельєфом Богоматері. В костелі є пам’ятник відомому польському поету Юліушу Словацькому.

Кременецькі трампліни

Кременець славиться спортивними досягненнями. Окрім санної траси, у цьому містечку є аж три діючих трампліни. Тут проводять міжнародні змагання. Кременецьким трамплінам надали статусу олімпійської тренувальної бази. Тут можна побачити змагання спортсменів будь-якої пори року, а все тому, що трампліни обладнані штучним покриттям.

Добробати – воїни добра

14 березня - День українського добровольця - свято на честь українських добровольців. Саме в цей день 2014 року перші 500 бійців Самооборони Майдану прибули на полігон для формування першого добровольчого батальйону. Минуло вже 9 років, а ми багато чуємо про людей котрі добровільно пішли захищати свою батьківщину. В такий день ми запросили на зустріч із старшокласниками школи №115 українського письменника, перекладача, автора - виконавця власних пісень, В'ячеслава Купрієнка. Розповіді про перебування разом із солдатами в окопах, про створення пісень, а також саме виконання творів не залишило осторонь жодного із присутніх, адже в кожного із них своя історія (чийсь батько на фронті, а хтось вимушено полишив власну домівку). 

Велика ПОДЯКА нашим захисникам за можливість проведення таких зустрічей!

Цікаві зустрічі

 Сьогодні, в проміжках між повітряними тривогами, відбулась зустріч п'ятикласників школи №115 з молодою і дуже талановитою письменницею Олею Русіною.  Багато цікавого авторка розповідала про свої книги (котрі побачили світ у Видавництві Старого Лева), а діти, в свою чергу, ставили  безліч запитань. Жвава дискусія між авторкою та дітьми породила багато ідей, як для оформлення так і для доповнення та продовження книги "Абрикоси зацвітають уночі". 

                 

                           

  

Архітектурні, історичні памятки Кременця (Частина 1)

Маленьке містечко на Волині завжди вабило туристів. З початком повномасштабного вторгнення, Кременець постійно наповнюється переселенцями. Ці люди змушені були покинути рідні домівки і відправитись у невідоме. Та, попри це, вони продовжують життя та планують його далі.

Для знайомства з Кременцем, чи Маленькою Швейцарією, як ще його називають, потрібно мати кілька вільних днів.

Замкова гора Бона

Ну, звісно, ж розпочинати знайомство із містом потрібно саме із Замкової гори. На самій горі залишилися руїни замку, в’їзна брама, мури, а основне, відкривається яскрава панорама вигляду на місто. Десь вдалині, за хорошої погоди, можна роздивитися навіть куполи Почаївської Лаври. Внизу, усю частину “Старого міста”, та архітектурний ансамбль Єзуїтського колегіуму.

На горі можна випити келих шампанського і загадати бажання. Усі подружні пари з міста та його околиць влаштовують тут фотосесії та мріють про щасливе подружжя.

Тут збираються любителі сакральних місць. Адже Бону вважають енергетично сильним місцем. Не дарма, це найвища точка Волині.

Комплекс споруд Єзуїтського колегіуму

Архітектурний комплекс споруд Єзуїтського колегіуму, одне із найгарніших місць Кременця, знаходиться по вулиці Ліцейній. Сам архітектурний комплекс складається з двох навчальних корпусів, які прилягають до Собору Преображення Господнього. Це другий об’єкт, де варто побувати у Кременці, коли ви тут вперше. У внутрішньому дворику потрібно зробити кілька пам’ятних фото. Камінні стіни, сходи та балюстрада додають екзотики та навіюють чогось середньовічного.

Катакомби – колишні каменоломні

Далі пропонуємо трішки екстриму. Місцеві катакомби – колишні каменоломні. Хоча вони знаходяться на маловідомій для приїжджих горі Сичівка, але шукати їх – це вже приємне задоволення. Гора з катакомбами знаходиться навпроти Богоявленського монастиря. Для подорожі варто запросити когось із місцевих, до того ж з ліхтариком і теплим одягом. Катакомби – одноярусні, приблизно 100 метрів завширшки і понад 70 метрів довжини. Тут небезпечно, бо можна заблукати, прохолодно навіть у спекотні літні дні, але цікаво. Особливо сподобається тим, хто любить печери.

П’ятницький цвинтар. Козацькі могили

Далі мандруємо на П’ятницький цвинтар (Козацькі могили). Його історія починається ще з XVI століття. Козацькі могили на схилах Чернечої гори, місце легенд та давніх історій. Збереглися навіть кам’яні надгробки у вигляді кобзи. За легендою, це місце поховання козаків.

Дівочі скелі

Дівочі скелі, теж легендарне місце. Легенда про дівчат, котрі сплелися косами і впалим із гори донизу додає цим скелям загадковості. Це місце, яке вабить туристів. Важко повірити, що це все природні утворення, до яких не докладала рук людина. Величезні кам’яні брили та стрімкі вершини нагадують місцями Карпати. Дівочі скелі випробовують навіть місцеві скелелази.

Легенди замків Закарпаття ( Частина 2)

Замки Закарпаття – дуже різноманітні, зовсім не схожі один на одного, але в той же час – унікальні і захоплюючі завдяки своїй історії, своїми легендами, родзинками, справжніми таємницями. Кожен з них – унікальна архітектурна пам’ятка, що збереглася з давніх віків до нашого часу.

"За вас правда, за вас слава і воля святая!"

І вам слава, сині гори,

Кригою окуті!
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Борітеся — поборете!
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!

(Уривок з поеми «Кавказ»)

З Днем народження, Тарасе!!

Сьогодні, як ніколи, по особливому звучать слова Т. Г. Шевченка.  Кожен рядок із творів перегукується із сьогоденням. 

В нашій бібліотеці відбувся творчий вечір  хору "Осіннє золото" де учасники читали вірші, співали знакових пісень, та переживали ті емоції, які Тарас Григорович переживав, коли віршовані рядки лягали на папір.