Стоунхендж (або Стоунгендж, англ. Stonehenge) – одна з найвідоміших пам’яток Великої Британії, яка являє собою грандіозний Археологічний об’єкт епохи неоліту. Це давнє мегалітична споруда була побудована між 3000 і 1500 роками до н. е. і включено в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Таємничий Стоунхендж складається з величезних кам’яних брил, які називаються менгіри або мегаліти. Точне призначення його досі не відомо. Хоча археологи схиляються до висновку, що Стоунхендж — це або стародавнє кладовище, або спорудження древніх астрономів для передбачення космічних явищ.
Стоунхендж розташований в 130 км на південний захід від Лондона недалеко від міста Солсбері. Історія Околиці Стоунхенджу були заселені 10 000 років тому. Хоча його будівництво почалося в 3 000 р. до н. е завершено, ймовірно, 1 500 році до н. е. Точний переклад староанглійської назви цього об’єкта (Stanhengues) невідомий. У Середньовіччі воно трактувалося як “висячі камені”. Сучасна назва Stonehenge перекладається як “кам’яне коло”.
Ландшафт Стоунхенджа є одним з найкраще збережених районів крейдяної (вапнякової) низовини у Великобританії. Цей археологічний пам’ятник розташований на краю рівнини Солсбері в оточенні невисоких пагорбів і сухих річкових долин.
Історію Стоунхенджа можна розділити на чотири етапи: 3100 років до н. е. – Стоунхендж є великою земляною спорудою, яка складалася з круглого рову та отворів (ям) у вапняковій породі. Розкопки виявили кремовані людські кістки у деяких отворах, але самі вони, ймовірно, були зроблені не для поховань, а як частина релігійної церемонії. Незабаром після цього Стоунхендж був покинутий майже на тисячу років.
Близько 2150 року до н. е. – Стоунхендж знаходить сучасні риси. З Південного Уельсу були доставлені 84 блакитних камені. Кожен камінь мав вагу від 2 до 5 тонн. Їх перевозили по воді вздовж південного узбережжя Уельсу і вгору по річках до Солсбері. Відстань доставлення склала 250 – 300 км. Ці камені були встановлені в центрі, щоб сформувати неповне подвійне коло. У той же період були завершені земляні роботи по його розширенню.
Близько 2000 р. до н. е. – будівництво зовнішнього кола з сарсенових каменів, які добували в Північному Уїлтширі (приблизно 30 км від Стоунхенджа). Найбільший з цих каменів важить близько 50 тонн. Просто неймовірно, як вдалося його доставити сюди та встановити.
Після 1500 р. до н. е. – завершення будівництва Стоунхенджу. Сині камені утворили підкову і коло, яке ми бачимо сьогодні.
Багато синіх каменів та сарсенів були вивезені або пошкоджені в період Римської імперії та Середньовіччя. Перші розкопки на місці Стоунхенджу почалися в 16 столітті. У 1874-1877 роках був зроблений перший точний план розташування каменів. Сучасні наукові археологічні дослідження були проведені в 1901 році.
Стоунхендж являє собою грандіозну кам’яну мегалітичну споруду, яка складається з 30 сарсенових каменів (пісковик) і 64 блакитних каменів. Ці камені утворювали форму підкови та зовнішнього кола (кільця).
Підраховано, що на будівництво Стоунхенджа витрачено понад тридцять мільйонів годин праці.
Вчені досі мають тільки теорії про транспортування каменів. Сарсенові камені мали вагу в середньому 25 тонн. Добували їх в 30 км від Стоунхенджа. Блакитні камені добували в Південному Уельсі в 300 км від об’єкта. Їх вага варіювалася від 2 до 5 тонн.
Починаючи з середньовіччя і протягом століть, Стоунхендж перебував у приватній власності. У 1915 році він був проданий на аукціоні уряду.
У 1877 році натураліст Чарльз Дарвін відправився в Стоунхендж, щоб провести дослідження дощових черв’яків. Стоунхендж не єдиний подібний об’єкт в Британії. найбільша мегалітична споруда розташована в Ейвбері в 40 км.
Немає коментарів:
Дописати коментар